Справа № 2-А-497 2009 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2009 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючого - судді : Гордія В.І.

Секретаря - Корбутяк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними і стягнення державної допомоги , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними і стягнення державної допомоги.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до чинного законодавства України з вересня 2007 року в управлінні праці та соціального захисту населення отримує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьох років. За даний період відповідачем було нараховано їй виплату по догляду дитини в розмірі, визначеному як різниця між 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи і середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 90 грн. для незастрахованих осіб і не менше як 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих, але не менш як 130 грн., хоча ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і видатками, обумовленими народженням і похованням» розмір цієї виплати визначений у сумі не менше від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, з травня 2006 року по березень 2009 року управління праці та соціального захисту населення в Косівському районі нарахувало та зробило їй виплату по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 154, 84 грн./місяць, які вона отримувала щомісячно, збільшуючи виплату на 2-5 грн. щоквартально, востаннє дану допомогу вона отримала в березні 2009 року в розмірі 145, 93 грн. В той час, прожитковий мінімум на особу з розрахунку на місяць затверджений складає із 01.01.2007р. - 434 грн.; із 01.04.2007р. - 442 грн., із 01.10.2007р. - 450 грн.; з 01.01.2008р. - 526 грн.; з 01.04.2008 р. - 538 грн.; із 01.07.2008 р. 540 грн.; із 01.10.2008р. - 557 грн. Вона звернулася із письмовою заявою до відповідача з проханням провести перерахунок та доплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Управління праці та соціального захисту населення надало їй письмову відповідь, в якій посилалися на ігнорування Верховною ОСОБА_3 України їх прав та рекомендовано подати судовий позов і відповідачем залучити ОСОБА_3 України, оскільки саме вона при прийняті законів про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки порушила їх права передбачені Конституцією України. Вона не згодна з відмовою управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації, оскільки відповідного до основного закону України права та свободи людини непорушні, їх зміст і обсяги при ухваленні нових законів чи внесенні змін у чинні закони не можуть бути звуженими, а тому просить позов задоволити.

Представник відповідача начальник відділу правового забезпечення управління праці та соціаліьного захисту населення Косівської РДА, ОСОБА_4 позовні вимоги заперечила, суду пояснила, що управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації нараховує та виплачує державну допомогу відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» та інших нормативно -правових актів. Самостійно змінювати розмір державної допомоги працівники управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації не уповноважені, а тому вважає, що управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації взагалі є неналежним відповідачем у даній справі. Оскільки, у недоплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ніякої вини управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації немає, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Суд вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 підставними і такими, що підлягають до задоволення із наступних підстав:

Як вбачається із свідоцтва про народження дитини серії 1-НМ № 075214 ОСОБА_2, 18.07.2007 року її батьками являються ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - а.с.4.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка весь цей час не працювала, оскільки вела догляд за дитиною віком до 3-х років, у зв'язку з чим вона отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб.

При нарахуванні та виплаті позивачці цього виду державної допомоги, відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п. 14 ст. 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 12, ч.1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Частиною першою статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Статтею 13 цього ж Закону, в редакції, що діяла в спірний період, встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до частини першої статті 14 вказаного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Згідно частини першої статті 15 цієї ж норми, в редакції, що діяла в спірний період, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-V від 19.12.2006 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

На підставі пункту 14 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення"Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет України"інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"; пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян -таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006, не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України та нормам міжнародного права.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є чинними, тобто не скасовані, не змінені, позивач має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21.11.1992 (зі змінами та доповненнями) не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Доводи представника відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому діючим в спірний період законодавством розмірі є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Посилання представника відповідача на те, що спеціальний Закон, тобто Закон України "Про Державний бюджет України"на відповідний рік, має перевагу перед Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-XII від 21.11.1992 (зі змінами та доповненнями), яким встановлений розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд вважає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.

 Допомога позивачці, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, підлягає виплаті враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Косівської РДА у виплаті позивачці допомоги в розмірах встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є протиправною та безпідставною.

Суд не може взяти до уваги розрахунок заборгованості проведений позивачкою, по виплаті допомоги до досягнення дитиною 3-х річного віку, в основу наявності такого розміру заборгованості так як такий розрахунок повинен проводитись управлінням праці та соціального захисту населення. А тому позовна вимоги позивачки в цій частині не підлягає до задоволення. Оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким встановлено обмеження щодо розміру виплат, позивачу повинні були проведені з 18.07.2007р. виплати грошової допомоги у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції на 01.01.2005р., а саме "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років".

На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково. Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недооплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 18.07.2007 року.

В решті вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку .

 Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського Адміністративного Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.