Справа № 2a-706/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Алчевський міський суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Жогіної Л.О.

при секретарі Павлюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Алчевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області про перерахунок та стягнення боргу одноразової допомоги при народженні дитини, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності УПСЗН щодо перерахунку їй розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки. Позивач також просила суд зобов'язати відповідача сплатити їй заборгованість по виплаті допомоги при народженні дитини у сумі 946 грн.80 коп. та заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 та 2008 роки у загальній сумі 8593 грн.33 коп..

Перед початком судового засідання позивач збільшила свої позовні вимоги та просила: визнати неправомірною бездіяльність УПСЗН щодо перерахунку їй розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача зробити перерахунок одноразової допомоги при народженні дитини та стягнути з відповідача на її користь заборгованість, зобов'язати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача на її користь заборгованість за період з 2007 року по травень 2009 року включно; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму до закінчення періоду її отримання.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням розглянути позов без її участі, а також надіславши суду письмові заперечення , згідно яких позов не визнається відповідачем в повному обсязі, оскільки УПСЗН нараховувало та виплачувало позивачу суми одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до норм чинного законодавства, а саме: Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», Постанов Кабінету Міністрів від 22.02.2008 року №57 та від 27.12.2001 року №1751.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач 06.12.2006 року народила доньку - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини /а.с.5/, вона є застрахованою особою.

Відповідно до довідки відповідача /а.с.12/ позивачу було сплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: лютому-березні 2007 року - по 120 грн 75, у квітні-червні 2007 року 129 грн 03 коп., у серпні 2007 року - 132 грн 64 коп., у вересні 2007 року - 136 грн 13 коп., у жовтні 2007 року - 136грн. 13коп., у листопаді 2007 року - 140грн.05коп., з грудня 2007 року по березень 2009 року щомісячно - по 144грн. 10коп..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" /далі Закон №2811/.

Частиною 1 статті 1 Закон №2811 передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.13 Закону №2811 /в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року/ право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа /один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич/, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» /далі Закон №2240/.

Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати /доходу/ внаслідок тимчасової втрати працездатності /включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною — інвалідом, хворим членом сім'ї/, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст.2 Закону №2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст.4, 5, 29, 42 Закону №2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи /включаючи і час випробування та день звільнення/, якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

 Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа /один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун/, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 5 Закону №2811 визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків /усиновителів, опікуна, піклувальника/, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» УПСЗН з 2 кварталу 2007 року зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.

Статтею 15 Закону №2811 встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст.43 Закону №2240 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2811 та Закону №2240 здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року, №489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону №2240, статті 15 Закону №2811.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/ статті 56. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону №2811, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст.43 Закону №2240, за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня -434грн., з 1 квітня - 463грн., з 1 жовтня - 470грн..

 Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Статтею 4 Закону №2811 передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Що стосується вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пункт 23, у Законі №2811 у статті 13 слова «не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування» виключені та частина перша статті 15 викладена в такій редакції:

«Допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викладений у такій редакції:

«Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Згідно п.24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі №2240 статті 40-44 виключені.

Таким чином, з 01.01.2008 року існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом №2811, функції по виплаті допомоги по догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57.

Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 року і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3-х років».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10 рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». При цьому п.23 неконституційним визнаний не був.

 Тобто ст.43 Закону №2240 є чинною, але також є чинними вказані норми Закону №2811.

Згідно статті 2 Закону №2240, суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності /далі Фонд/. За частиною 3 статті 9 Закону №2240 Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону №2240 передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Фонд відповідно до Постанови КМУ №32 від 16 січня 2007 року у 1 кварталі 2007 року виплачував спірну допомогу за рахунок субвенції, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2 кварталу 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007 року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3-х років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.

Правові норми Закону №2811 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у часі прийняті пізніше за ст.43 Закону №2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, суд вважає необхідним в даному випадку застосувати і щодо застрахованих осіб, і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст.15 Закону №2811.

Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008 році судом не встановлено, а тому в частині визнання неправомірною бездіяльності УПСЗН щодо перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2008 року та стягнення недоотриманих сум, вимоги позивача є безпідставними, а тому суд повинен відмовити у їх задоволенні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перерахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році також не підлягають задоволенню, оскільки ст.46 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та виплачується в розмірах та порядку, визначених КМУ. Такою є постанова КМУ від 27.12.2001 року №1751 „Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" /зі змінами/. Цією постановою встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказані вище положення Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" не були визнані неконституційними.

 Згідно наданих відповідачем заперечень проти позову УСЗН наполягає на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст.99, 100 КАС України.

Згідно з п.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 з позовом до суду звернулася 21.05.2009 року, в той час як Рішення Конституційного Суду України №6-рп було прийнято 9 липня 2007 року та оприлюднене у передбаченому законодавством порядку /надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року №52/.

Позивач про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатись при виплаті їй відповідачем щомісячної допомоги.

Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступним для ознайомлення всіма громадянами і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Тобто, суд зазначає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду з цим позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачає.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи викладене, вище перелічені вимоги ОСОБА_1 підлягають відхиленню у перерахунку допомоги, враховуючи річний строк звернення з позовом до суду.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зробити перерахунок допомоги при народженні дитини та стягнення заборгованості по цьому виду допомоги, виходячи з того, що вказана допомога виплачувалась УПСЗН на підставі абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", який Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 року від 9 липня 2007 року не було визнано неконституційними.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність задоволення її вимог про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі відповідно до прожиткового мінімуму на дитину до досягнення нею шестирічного віку, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлення порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушене в майбутньому.

Керуючись ст.ст.2, 5-15, 87, 94, 99, 100, 158-163, 185-186 КАС України, ст.19 Конституції України, Законами України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", „Про державний бюджет України на 2007-2009 роки", Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 року від 9 липня 2007 року та №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області про

перерахунок та стягнення боргу одноразової допомоги при народженні дитини, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік за необгрутованістю.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина постанови проголошена 16.09.2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.