Справа № 10 - 295 / 2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Костенко С.М.
Категорія ст.ст.165 - 165-2 КПК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
05 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Мельничук Н.М.,
суддів Зав'язуна С.М. і Яковлева С.В.,
з участю
прокурора . Литвинчука А.С
та захисника - адвоката ОСОБА_2.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляціями громадянина Російської Федерації ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_2., на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2009 року.
Цією постановою суду першої інстанції було задоволено подання заступника прокурора Житомирської області Кондратюка А.В. від 09 вересня 2009 року надано згоду на взяття під варту громадянина Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Житомира, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 перебуваючого в розшуку за скоєння на території вказаної держави злочину, передбаченого ст. 159 ч.4 КК РФ, для забезпечення його видачі РФ в порядку екстрадиції у строки, передбачені Конвенцією про правову і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, і постановлено утримувати в СІЗО Житомирської установи виконання покарань (№8) до його видачі.
Відповідно до постанови суду першої інстанції заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з поданням про утримання під вартою ОСОБА_1 до його екстрадиції в РФ і у своєму поданні зазначав, що згідно отриманої інформації з РФ ОСОБА_1 перебуває в міжнародному розшуку за скоєння на території вказаної держави злочину, передбаченого ст.159 ч.4 КК Російської Федерації.
Слідчим комітетом при МВС РФ ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в березні 2007 року він спільно з іншими особами з метою протиправного збагачення вступив в злочинний зговір з метою створення злочинного угруповання для систематичного скоєння на протязі тривалого часу викрадення чужого майна в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою.
Зокрема, в період з 12 травня 2007 року по 30 липня 2008 року ОСОБА_1 за попереднім зговором з іншими особами, виконуючи покладені на нього обов'язки в злочинному угрупованні, шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном, яке належить ТОВ „Спектр" (м. Люберці Московської обл.), ТОВ „ТКБ" (м. Єкатеринбург), ТОВ „Адідас" (Московська область), ТОВ „Електротехніка" (м. Новосибірськ), ТОВ „Технопоіск" (м. Санкт-Петербург), ТОВ „Ельдорадо" (м. Перм), ТОВ „КубаньТехноСила" (м. Краснодар), ТОВ „М.відеоМенеджмент" (м. Альметьєвськ) на загальну суму 36, 47 млн. рублів, вчинивши в кожному з цих випадків викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, тобто злочини, передбачені ч.4 ст.159 КК РФ. 3 метою відведення від учасників злочинної організації підозр у вчиненні даних злочинів та ухилення від кримінальної відповідальності, виконуючи покладені на нього обов'язки в складі організованої групи, ОСОБА_1, організував подання учасниками злочинної організації заяв в правоохоронні органи про нібито здійснені на них розбійні напади, вчинивши злочини, передбачені ч.1 ст.306 КК РФ (неправдивий донос).
14 квітня 2008 року Слідчим комітетом при МВС РФ була порушена кримінальна справа № 311508 за ч.4 ст.159 КК РФ відносно ОСОБА_1, яка об'єднана в одне провадження з кримінальними справами порушеними по вказаних фактах вчинення злочинів.
20 квітня 2008 року старшим слідчим по особливо важливим справах Слідчого комітету при МВС РФ винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.159 ч.4 КК РФ.
23 квітня 2009 року старшим слідчим по особливо важливим справах Слідчого комітету при МВС РФ винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_1. 27 липня 2009 року ОСОБА_1 був оголошений в міждержавний розшук.
24 червня 2009 року Тверським судом м. Москви РФ винесено постанову про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою.
12 серпня 2009 року після встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 в м. Житомирі був затриманий працівниками Богунського РВ УМВС України в Житомирській області та поміщений в ІТТ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області.
14 серпня 2009 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ч.4 ст.159, ч.1 ст.306 КК РФ по всіх вищезазначених епізодах кримінальної справи № 311508.
14 серпня 2009 року постановою Богунського районного суду м. Житомира, яка ухвалою апеляційного суду від 08 вересня 2009 року залишена без змін, ОСОБА_1 взято під варту строком на 40 діб для вирішення питань екстрадиції в Російську Федерацію.
08 вересня 2009 року на адресу прокуратури Житомирської області надійшло клопотання Генеральної прокуратури РФ про видачу ОСОБА_1, надіслано також інші документи на підтвердження необхідності видачі затриманого.
Суд першої інстанції, розглянувши подання прокурора, прийшов до висновку про його обгрунтованість, оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на території Російської Федерації вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше одного року, вартість викраденого ним майна за курсом Національного банку України становить 9, 2 млн. грн., що вважається кримінально караним діянням й на території України, перебуває у міждержавному розшуку, є громадянином іншої держави і в Україні не зареєстрований. За висновком суду в поданні прокурора міститься достатні дані, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 ознак злочину на території Запитуючої Сторони.
За даними суду особу ОСОБА_1 було встановлено згідно форми 1П від 24 грудня 2002 року.
На обґрунтування подання прокурором, як далі зазначено судом, було надано для огляду оригінали процесуальних документів, які підтверджують підстави для прийняття зазначеного рішення : постанову від 14 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 ; постанову від 20 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ст.159 ч.4 КК РФ ; постанову від 23 квітня 2009 року про оголошення ОСОБА_1 в розшук ; постанову від 27 липня 2009 року про оголошення ОСОБА_1 в міждержавний розшук ; постанову Тверського суду м. Москви від 24 червня 2009 року про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу - взяття під варту ; постанову від 14 серпня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ст.ст.159 ч.4, 306 ч. 1 КК РФ.
З врахуванням наведеного суд вважав, що підстави для відмови у видачі ОСОБА_1 в порядку екстрадиції відсутні.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_2 не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, просить скасувати його та звільнити ОСОБА_1 з-під варти.
На обгрунтування автор апеляції зазначає, що при наданні судом згоди на забезпечення видачі ОСОБА_1 не враховано дані, що характеризують його, а саме : на території України він не притягувався до кримінальної відповідальності; має постійне місце проживання в м. Житомирі; знаходиться в цивільному шлюбі з громадянкою України, яка від нього вагітна, про що свідчить довідка про вагітність, яка наявна в матеріалах справи ; неофіційно працював на території України.
Вважає захисник безпідставним посилання прокурора про можливість ОСОБА_1 ухилятись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини по справі, так як підзахисний на території України має цивільну дружину, яка вагітна та має постійне місце проживання. Про оголошення ж його в розшук йому не було відомо. Згідно даних, які маються в матеріалах справи, апелянт вбачає, що ОСОБА_1 виїхав за межі РФ до того, як його було оголошено в розшук, а тому за поясненнями підзахисного в разі його обізнаності той з'явився б по першому виклику слідчого.
По кримінальній справі, де ОСОБА_1 є фігурантом, останній не був допитаний ні в якості свідка, ні в якості підозрюваного та обвинуваченого.
Крім того, на думку апелянт вважає, що судом не було враховано стан здоров'я ОСОБА_1, хоча суд сам міг переконатись під час судових засідань 11, 16 та 21 листопада 2009 року. Тому перебування ОСОБА_1 під вартою може негативно вплинути на його здоров'я та психіку.
Апеляція ОСОБА_1 містить прохання та доводи, що аналогічні апеляції його захисника. Крім того, він посилається на упередженість судді під час розгляду даної справи та фальсифікацію кримінальної справи відносно нього російською стороною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлева С.В., пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2., який підтримав свою і підзахисного апеляції з мотивів, наведених у них, думку прокурора Литвинчука А.С., який заперечив проти задоволення поданих апеляцій і вважав постанову суду відповідаючою вимогам закону, а, крім того, пояснив, що до даного судового засідання ОСОБА_1 також був оглянутий медичною комісією і за її висновками він може утримуватись під вартою, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляцій та заперечень проти їх задоволення, колегія суддів вважає, що подані апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 був затриманий компетентними органами Запитуваної сторони - України, 12 серпня 2009 року за наявності всіх підстав та документів необхідних для цього, передбачених Законами України та Конвенцією „Про правову допомогу і правових відносинах по цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 22 січня 1993 року.
Посилання захисника на те, що судом при прийнятті рішення не було враховано дані про особу ОСОБА_1 безпідставне, так як судом були оглянуті відповідні документи і приєднані до матеріалів справи, про що свідчить їх наявність у справі та дані протоколу судового засідання.
Крім того, ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, де і зареєстрований, а будь-які дані про інше (громадянство, реєстрація, постійне чи тимчасове місце проживання, перебування в шлюбі, роботу і т.д.) в матеріалах справи відсутні.
Безпідставним є також посилання ОСОБА_1 та його захисника на неврахування стану здоров'я першого, оскільки відповідно до матеріалів справи долучені медичні довідки Житомирської установи виконання покарань (№ 8) та копії карток виїзду швидкої медичної допомоги, відповідно до яких : 11.09.2009 р. оглянутий лікарем УВП : здоровий, може брати участь в судовому засіданні (а.с.58) ; 11.09.2009 р. оглянутий бригадою швидкої допомоги : нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, введено ліки, стан покращився (а.с.66) ; 16.09.2009 р. оглянутий лікарем УВП : здоровий, може брати участь в судовому засіданні (а.с.67) ; 16.09.2009 р. оглянутий бригадою швидкої допомоги : ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки, симптоматична артеріальна гіпертензія, введено ліки, стан покращився (а.с.69) ; 16.09.2009 р. повторно оглянутий лікарем УВП : симптоматична артеріальна гіпертензія, розсічення шкіри тім'яної ділянки голови. 17.09.2009 р. консультований лікарем-невропатологом вищої категорії поліклініки ТМО № 2 м. Житомира : ситуаційно обумовлений неврологічний стан. 18.09.2009 р. від контрольного медичного огляду відмовився (а.с.70) ; 21.09.2009 р. оглянутий лікарем УВП : загальний стан задовільний, хвороб та станів, які можуть бути протипоказаннями для участі в судовому засіданні не виявлено (а.с.74).
21 вересня 2009 року безпосередньо в залі судових засідань ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, який підтвердив наданий ним висновок. В подальшому судове засідання проводилось в присутності лікаря (а.с.82-83).
Інші дані щодо стану здоров'я ОСОБА_1, які б давали підстави для інших висновків, в матеріалах справи відсутні.
Відсутні також по справі будь-які обставини, передбачені ст.54 КПК України, які свідчили б про упередженість судді під час розгляду справи. Заявлений ОСОБА_1 з цього приводу відвід судді був розглянутий в.о. голови Богунського районного суду м. Житомира і визнаний безпідставним (а.с.72, 73).
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про обгрунтованість подання прокурора і наявність всіх підстав для його задоволення грунтуються на законі і належним чином умотивовані.
Що стосується інших посилань авторів апеляцій щодо з'ясування питань відносно процесуального становища ОСОБА_1, виконання чи невиконання певних слідчих дій та „фальсифікації кримінальної справи", то це не є компетенцією суду Запитуваної сторони.
Керуючись статтями 365, 366 та 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2., залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2009 року про надання згоди на взяття під варту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 для забезпечення його видачі Російській Федерації в порядку екстрадиції у строки, передбачені Конвенцією „Про правову і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 22 січня 1993 року, і його утримування в СІЗО Житомирської установи виконання покарань (№8) до його видачі - без зміни.