Справа № 11 - 640 / 2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Іонніков В.М.
Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
06 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Мельничук Н.М.,
суддів Фоміна Ю.В. і Яковлєва С.В.,
з участю
прокурора Філя С.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_2.
та потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та його захисника
- адвоката ОСОБА_2. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 липня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Житомира, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, одружений, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ст.121 ч.2 КК України до покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1. залишено попередній - взяття під варту.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 30 липня 2009 року. Зараховано йому ж в строк відбуття призначеного покарання час знаходження під вартою з 15 липня 2008 року по 30 липня 2009 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1. на користь :
- потерпілої ОСОБА_3 1698 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди ;
- Житомирської ЦМЛ-2 108 (сто вісім) грн. 84 коп..
Відповідно до вироку суду першої інстанції 14 липня 2008 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_1. перебував поруч з пам'ятником „Монумент Слави", що в м. Житомирі по вул. Черняхівського, 69. В цей час та в цьому ж місці він зустрів раніше йому знайомого ОСОБА_4., який збирав там порожні пляшки. Через це між ними виник словесний конфлікт. В процесі даного конфлікту у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень. В подальшому ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 умисно наніс останньому удар рукою по обличчю. Після цього ОСОБА_1 взяв ОСОБА_4 руками за одяг та умисно перекинув через себе, кинувши його таким чином об землю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 12 год. 40 хв. ОСОБА_4 помер від спричинених йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_4. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : переломів ребер справа 2-8 по передньо-підпахвинній лінії, 4 і 5 по задньо-підпахвинній лінії ; зліва : 6-8 ребер по передньо-підпахвинній лінії, 9 і 10 ребер по задньо-підпахвинній лінії ; розриву 3-х долей легень, пошкодження грудини між 1-5 міжребер'ями, розриву парієнтальної плеври, крововилив в навколо ниркову клітковину зліва, наявності в плевральній порожнині до 150 мл. крові, синця на правій боковій поверхні грудної клітки, синця в області лівого ока, а також набряку легень, мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого.
В апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2. просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1., а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому в мотивувальній частині апеляції захисником ставиться питання про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину.
На обгрунтування поданої апеляції її автор зазначає, що суд мав критично віднестись до показань свідка ОСОБА_5., так як у її показаннях на досудовому слідстві наявні суперечності та протиріччя.
Вважає неправдивими адвокат й показання свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7., оскільки їх показання не відповідають обставинам справи.
Апелянт також ставить під сумнів можливість нанесення ОСОБА_1 саме такої кількості тілесних ушкоджень потерпілому. При цьому звертає увагу на безпідставність відмови суду у виклику та допиті експерта, оскільки у піднігтьовому вмісту ОСОБА_1 не було виявлено кров, як і на його одязі.
Ставить захисник під сумнів і достовірність даних процесуальних документів, в яких, як на її думку, зроблено дописки іншою особою та авторучкою з іншим барвником (т.2 а.с. 101-104).
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить переглянути справу щодо нього, вважаючи, що свідки його обмовили через заздрість. Він же з сусідом ОСОБА_4 ніколи не сварився.
Вважає, що його вина у вчиненні даного злочину не доведена, а обвинувачення грунтується на припущеннях та неправдивих показаннях свідків (т.2 а.с.106, 109-110).
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлева С.В., пояснення захисника - адвоката ОСОБА_2., яка підтримала подані по справі апеляції з мотивів, наведених у них, уточнивши свою правову позицію - просила вирок скасувати, а справу закрити у зв'язку з недоведеністю вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, пояснення потерпілої ОСОБА_3., яка заперечила проти поданих апеляцій і вважала вирок суду законним та обгрунтованим, а тому просила залишити цей вирок без зміни, думку прокурора Філя С.В., який вважав апеляції засудженого та його захисника безпідставними, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляцій і заперечень прокурора, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироці, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів. З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженого, які наведені у вироці, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.
Так, з пояснень самого ОСОБА_4. вбачається, що саме ОСОБА_1. побив його через те, що він збирав порожні пляшки на його території (т.1 а.с.7).
Про ці ж обставини повідомила суду потерпіла ОСОБА_3..
Про те, що саме ОСОБА_1 побив ОСОБА_4 за те, що останній збирав порожні пляшки на так званій його території - біля „Монумента Слави", вбачається не тільки з показань потерпілої, але й з показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8., ОСОБА_7 та ОСОБА_6., яким стало відомо про це безпосередньо від ОСОБА_4..
З показань медичних працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. та ОСОБА_12, також слідує, що зі слів ОСОБА_4 їм відомо, що його побив сусід. Причому останнім двом названим свідкам ОСОБА_4 повідомляв, що сусід побив через те, що він збирав пляшки біля „Монумента Слави".
За показаннями свідка ОСОБА_13 її однокласник - ОСОБА_1., 14 липня 2008 року в магазині „Люцина" під час розмови розповів їй, що вранці цього ж дня біля „Монумента Слави" він побився з чоловіком на ім'я ОСОБА_14, її сусідом.
Крім наведеного, вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується даними письмових доказів : картки виїзду швидкої медичної допомоги, згідно якої 14 липня 2008 року до ОСОБА_4. викликалась швидка медична допомога і медичні працівники зафіксували наявність у нього тілесних ушкоджень ; протоколів огляду місця пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та від 20 вересня 2008 року ; протоколом огляду речових доказів від 19 липня 2008 року ; висновками експерта № 114 від 28 серпня 2008 року та № 139 від 17 вересня 2008 року.
За наведених обставин суд належним чином - критично, оцінив показання свідків ОСОБА_15. і ОСОБА_16, які є родичами засудженого, змінили свої показання і намагались забезпечити алібі останньому.
Посилання захисника ОСОБА_2. та засудженого ОСОБА_1. в апеляціях про те, що частина свідків по справі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 оговорили ОСОБА_1 безпідставні, так як по даній справі було допитано цілий ряд інших свідків, в тому числі й лікарів, які не є ні родичами, ні сусідами потерпілої, а взагалі не мають відношення до будь-якої із сторін по справі.
Більш того, посилання в апеляції захисника на суперечності і протиріччя в показаннях вказаних свідків неможливо віднести до таких, так як містять лише незначні деталі, які не можуть вплинути на правдивість показань.
Поставлена під сумнів захисником можливість нанесення ОСОБА_1 постраждалому ОСОБА_4 зазначеної у фабулі обвинувачення, яке визнано доведеним, саме такої кількості тілесних ушкоджень не ґрунтується на висновку експерта № 114, а саме на п.п.4, 15 : виникнення тілесних ушкоджень внаслідок самовільного падіння з висоти власного росту виключається ; тілесні ушкодження у постраждалого могли виникнути за обставин, вказаних потерпілим в поясненні (т.1 а.с. 127-128).
Інші доводи апеляції захисника побудовані на особистій суб'єктивній думці та припущеннях, а тому їх слід визнати безпідставними.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляції засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_2., залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 липня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.