Справа № 10 - 292 / 2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Кравчук В.П.
Категорія ст.236-8 КПК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
12 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів Зав'язуна С.М. і Яковлева С.В.,
з участю
прокурора Грищенка Ю.М.,
захисника - адвоката ОСОБА_5.,
та особи, відносно якої порушено
кримінальну справу, ОСОБА_1.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією ОСОБА_1. на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2009 року.
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Романівського району Житомирської області від 07 липня 2009 року про порушення кримінальної справи проти нього ж за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.1, 353, 358 ч.1 КК України.
Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою, вважаючи зазначену постанову незаконною та підлягаючою скасуванню з тих підстав, що при винесенні постанови було порушено вимоги ст.94 КПК України, так як у прокурора не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи проти нього.
При цьому зазначив, що : - при вирішенні питання про порушення кримінальної справи не було включено до ліквідаційної маси будівлю погреба вартістю 13242 грн. 43 коп.; безпідставним є посилання в постанові, що 06 травня 2009 року він, самовільно присвоївши звання директора та головного бухгалтера ліквідованого СТОВ „Колодяженське", використовуючи печатку цього товариства, передав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 будівлі свинарника та ветеринарної аптеки по накладній № 05/05, куди вніс недостовірні дані про їхню ціну 21000 грн. та 8518 грн. відповідно, хоча згідно даних Житомирської товарної аграрно-промислової біржі станом на 02 липня 2007 року ринкова вартість будівлі свинарника без урахування ПДВ складає 4781 грн., будівлі ветеринарної аптеки - 2964 грн., а по накладній № 05/05 передав ОСОБА_4. будівлю погребу за ціною 13242 грн. 43 коп.. Прокурор фактично не проводив перевірки, так як з'ясував би, що по справі № 4/148"Б" за заявою СТОВ „Колодяженське" про визнання банкрутом, п.4 ухвали господарського суду Житомирської області від 18 жовтня 2007 року провадження у справі припинено за недостатністю майна банкрута по задоволенню вимог кредиторів. У вказаній ухвалі ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. не вказані як кредитори. По даній справі була винесена також ухвала від 18 жовтня 2007 року в якій зазначено, що 18 вересня 2007 року до господарського суду надійшла заява від колишніх працівників СТОВ „Колодяженське" ОСОБА_3., ОСОБА_2 та ОСОБА_4. щодо розгляду господарським судом питання про повернення належного їм майна. У засіданні суду він, як ліквідатор, надав господарському суду протокол № 1 загальних зборів співзасновників (пайовиків) СТОВ „Колодяженське" від 17 жовтня 2007 року, з якого вбачається, що на засіданні співзасновників вирішили задовольнити вимоги ОСОБА_3., ОСОБА_2 та ОСОБА_4., викладені у виконавчих листах Романівського районного суду, сплативши їм належні кошти за рахунок реалізації майна пайовиків. На підставі викладеного господарський суд припинив провадження по розгляду заяви ОСОБА_3., ОСОБА_2 та ОСОБА_4. щодо повернення належного їм майна. Суд по справі відокремив майно банкрута СТОВ „Колодяженське", за рахунок реалізації якого були задоволені вимоги кредиторів, від майна співзасновників (пайовиків) СТОВ „Колодяженське", на яке не розповсюджується дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ; - Колотенки знали, що СТОВ „Колодяженське" ліквідовано, печатка цього підприємства недійсна, будівлі вписані в накладних є пайовим майном, а тому скаржник вважає, що в його діях відсутній склад злочину (а.с.2-6).
Суд першої інстанції, дослідивши скаргу, матеріали кримінальної справи, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи проти особи, не даючи оцінку доказам, зібраним по справі та діючи в межах вимог ст.236-8 КПК України, прийшов до висновку про необґрунтованість скарги, виходячи з того, що згідно вимог ст.94 КПК України, в судовому засіданні встановлена наявність приводу до порушення справи проти особи - безпосереднє виявлення прокурором під час перевірки ознак злочинів, які отримані із законних джерел, а в матеріалах прокурорської перевірки були наявні достатні дані, які вказували на наявність в діях Довжаниці ознак злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.1, 353, 358 ч.1 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, ОСОБА_1, просить скасувати зазначену постанову суду, якою йому відмовлено в задоволенні скарги на постанову прокурора Житомирської області Герасим С.И. про порушення кримінальної справи від 07 липня 2009 року відносно ОСОБА_6 за ознаками злочинів передбачених ст.ст.364 ч.1, 353, 358 ч. 1 КК України.
Постанову суду вважає незаконною, оскільки судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законну, обгрунтовану постанову.
Зазначає також, що суд не дослідив чи містяться в матеріалах достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1, хоча саме це було змістом скарги.
Крім того, як далі вказує автор апеляції, в судовому засіданні було оголошено, що 10 вересня 2009 року слідчим прокуратури Романівського району Житомирської області Козачуком А.П. по кримінальній справі № 057009/09 було прийнято рішення про закриття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1. за ст.353 КК України, за відсутністю в його діях ознак злочину та порушення кримінальної справи стосовно нього ж за ст.191 ч.2 КК України шляхом перекваліфікації його дій зі ст.364 ч.1 КК України. Таким чином, апелянт вважає, що прокуратура Романівського району визнала, що стосовно нього була безпідставно порушена кримінальна справа за ст.ст.353, 364 ч.1 КК України і до суду оскаржувалася постанова тільки межах ст.358 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлева С.В., пояснення особи, відносно якої порушено кримінальну справу і який подав апеляцію -ОСОБА_1, та його захисника - адвоката ОСОБА_5., які підтримали апеляцію з мотивів, наведених у ній, пояснення слідчого Козачука А.П., в провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа, і який заперечив проти задоволення апеляції, думку прокурора Грищенка Ю.М., який вважав апеляцію безпідставною, а постанову суду відповідаючою вимогам закону, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи № 057009/09, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1. належним чином умотивовані і грунтуються на вимогах закону. З даними висновками погоджується й колегія суддів.
Так, відповідно до ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, що стали підставою для винесення постанови. При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які він вирішує при розгляді справи по суті.
З матеріалів кримінальної справи № 057009/09 вбачається, що провадження по даній кримінальній справі було розпочате 07 липня 2009 року шляхом порушення кримінальної справи прокурором Романівського району відносно ОСОБА_1. безпосередньо за результатами перевірки додержання вимог законодавства в сфері агропромислового комплексу, що передбачено ст.94 ч.1 п.5 КПК України.
Згідно ст.94 ч.2 КПК підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На цій стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
За висновком прокурора матеріали перевірки містили достатні дані, які на той час вказували на наявність в діях Довжаниці ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1, 353, 358 ч.1 КК України, що також відповідає вимогам ст.94 ч.2 КПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані.
З матеріалів справи вбачається, що в скарзі до суду та в апеляції Довжаниця наводить та аналізує докази, однак відповідно до вимог ст.64 КПК України обставини (висновки) можуть бути встановлені лише при провадженні досудового слідства, у визначених кримінально-процесуальною процедурою умовах.
Тому посилання апелянта на зазначене слід визнати безпідставним, як і про порушення судом вимог закону.
Посилання апелянта, як на обгрунтованість своєї правової позиції, на постанову слідчого прокуратури Романівського району Житомирської області Козачука А.П. від 10 вересня 2009 року про закриття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1. за ст.353 КК України, за відсутністю в його діях ознак злочину та порушення кримінальної справи стосовно нього ж за ст.191 ч.2 КК України шляхом перекваліфікації його дій зі ст.364 ч.1 КК України, ніяким чином не підтверджує його доводи, а вказує на відповідність дій слідчого вимогам закону - ст.64 КПК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2009 року, якою залишено без задоволення його ж скаргу на постанову прокурора Романівського району Житомирської області від 07 липня 2009 року про порушення кримінальної справи проти нього ж за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364 ч. 1, 353, 358 ч. 1 КК України, - без зміни.