АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2647/09
Категорія ЦП:48
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.
Доповідач Варикаша О.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Трачовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановила:
04.05.2007 року позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якої є відповідач в розмірі 1 000 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач не надає їй матеріальної допомоги та не приймає участі у вихованні їхньої спільної дитини, маючи можливість сплачувати аліменти, так як працює в школі мистецтв викладачем, а також в ресторані „Банкірський Дім" піаністом.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка підтримала свій позов, відповідач не був присутній в судовому засіданні.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 04.05.2007 року до досягнення донькою повноліття, тобто до 23.03.2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність рішення суду та порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і
обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, вважав, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому суд враховував матеріальне та сімейне становище сторін, вимоги ст. ст. 180, 182, 183 СК України і вважав, що з відповідача на утримання його доньки потрібно стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 04.05.2007 року до досягнення останньою повноліття, тобто до 23.05.2025 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку, стягнувши на користь позивачки аліменти на утримання доньки сторін до досягнення нею повноліття.
Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо розміру стягнутих аліментів, оскільки судом неповно з'ясовано матеріальне становище ОСОБА_1, як платника аліментів та висновки суду не відповідають обставинам справи в цій частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи, на момент ухвалення рішення суду, була лише довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за 2007 рік (а. с. 26), згідно з якою розмір заробітної плати ОСОБА_1 за одинадцять місяців 2007 року склав разом 5759, 67 грн.
Інші відомості, які підтверджували б матеріальний стан ОСОБА_1 та розмір його доходу, з якого виходив суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів, в матеріалах справи відсутні.
Між тим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відповідно до матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1, встановлено, що він працює викладачем в дитячій школі мистецтв і його дохід складається лише із заробітної плати, інших доходів він не має. ОСОБА_1 надав довідку про розмір заробітної плати (а. с. 45), яка склала за 2007 рік разом 6065, 27 грн., а за 2008 рік - 7166, 83 грн. та погодився сплачувати аліменти на утримання доньки, з урахуванням свого матеріального становища, в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісяця. Також ОСОБА_1 надав довідку (а. с. 46) про те, що він не працював і не працює в ТОВ „Чорноморець-Коммерс" ресторані „Банкірський Дім"
Тому судова колегія, враховуючи викладене, докази надані сторонами, щодо матеріального становища платника аліментів, обов'язок обох батьків утримувати дитину, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, те що відповідач погодився сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в вищезазначеному розмірі, вимоги ч.3 ст. 184 СК України, відповідно до якої якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважає, за необхідне зменшити розмір аліментів, визначивши їх розмір в сумі 250 грн. 00 коп. щомісяця, виходячи з матеріального становища платника аліментів.
Крім того, суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, керувався ст. 183 СК України, яка регулює визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу), а не у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України), неправильно застосувавши норми матеріального права в цій частині.
Таким чином, на підставі викладеного судова колегія вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути аліменти в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. щомісяця на утримання їхнього доньки ОСОБА_3, в зв'язку з чим рішення суду, в частині розміру аліментів, підлягає зміні, а в іншій частині залишенню без змін.
Інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі та не спростовують висновки суду, а спростовуються матеріалами справи.
Крім того, з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути, не сплачений в повному обсязі при подачі апеляційної скарги (а. с. 38), судовий збір в розмірі 17 грн.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісяця, починаючи з 04.05.2007 року і до повноліття дитини, до 23.03.2025 року. В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.