П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  560/562/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Ковальчук О.К.  

Суддя-доповідач -  Сторчак В. Ю.   

12 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Сторчака В. Ю.

суддів:  Граб Л.С.  Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Садік Р.М.

представника відповідача - Заєць І.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (суддя Ковальчук О.К.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудекспрес" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудекспрес" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 18.02.2019 №1515-18 на загальну суму 255799,87 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року позовні вимоги позивача задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.02.2019 № 1515-58.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Апелянт наголошує, що у спірних правовідносинах між сторонами податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем не подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги податкового   органу, посилаючись на безпідставність доводів апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Фудекспрес" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.01.2016.

На підставі акта перевірки від 29.12.2018 №1733/22-01-14-01/40211006 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019 №0000311401, яким збільшив позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 192793,00 грн (154234,00 грн за податковим зобов`язанням, 38559,00 грн за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019 №0000301401, яким збільшив позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 181431,00 грн (145145,00 грн за податковим зобов`язанням, 36286,00 грн за штрафними санкціями).

Платіжним дорученням від 28.01.2019 №442 ТОВ "Фудекспрес" сплатило грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181431,00 грн.

18.02.2019 відповідач надіслав позивач податкову вимогу №1515-58 на загальну суму 255799,87 грн, в тому числі пені 63025,43 грн.

Вважаючи спірну податкову вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню. Зокрема, на переконання суду, статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження. На думку суду, підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2017, не міг бути застосований відповідачем для розрахунку пені, оскільки на момент прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги діяла редакція Податкового кодексу України з 01.01.2019. Разом з тим, базою нарахування пені в розмірі 63025,43 грн, визначеної відповідно до спірної податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення.

При прийнятті рішення, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені в постанові від 08.05.2018 по справі №822/2821/17.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що  податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пеня за положеннями підпункту 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суму грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2 при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, об`єктом нарахування пені є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплачена платником податків у встановлений строк. Відтак, обов`язковими умовами нарахування пені є їх сукупність, а саме наявність у платника податку обов`язку по сплаті узгодженого грошового зобов`язання та порушення строків його сплати.

При нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючий орган нарахував позивачу пеню на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Проте, статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2017, не міг бути застосований відповідачем для розрахунку пені, оскільки на момент прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги діяла редакція Податкового кодексу України з 01.01.2019.

Також слід врахувати, що базою нарахування пені в розмірі 63025,43 грн, визначеної відповідно до спірної податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення.

Разом з тим встановлено, що відповідач за наслідками перевірки не прийняв податкового повідомлення-рішення для визначення позивачу пені за порушення строків сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 33397,76 грн.

В даному випадку відповідач безпідставно нарахував ТОВ "Фудекспрес" пеню за весь період заниження грошового зобов`язання, первинно визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 22.01.2019 №0000311401, №0000301401. Більше того, позивач сплатив грошове зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.01.2019 №0000301401 на загальну суму 181431,00 грн у строк, визначений цим податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, не доведено правомірність прийнятої податкової вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.02.2019 № 1515-58.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним критеріям рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року відповідає.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а  рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  19 вересня 2019 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С.  Іваненко Т.В.