2-0-25/2007p.

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого   2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді: Стахової Н.В.

народних засідателів:   ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Гавриленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за заявою Дочірнього підприємства ЗАТ „Текстильеластотехніка" Житлово-гостинний комплекс „Алексіс ТЕТ" про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3, заінтересована особа - „Лисичанське комунальне підприємство „Паспортна служба"

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, в обґрунтування якої вказав, що ДП ЗАТ „Текстильеластотехніка" Житлово-гостинний комплекс „Алексіс ТЕТ" зареєстровано Лисичанською міською радою народних депутатів 19 липня 1996 року, відповідно до ст.. 3.2.Устава підприємства одним із видів його діяльності є здача в найм житлових приміщень громадянам міста Лисичанська та іншим юридичним та фізичним особам. 16 червня 1992 року позивачем було здано в найм ОСОБА_3 кімнату АДРЕСА_1. Але, починаючи з червня 1992 року в місті постійного проживання за вищевказаною адресою ОСОБА_3 відсутній. Посилаючись на те, що пошуки його місцеперебування позитивних результатів не дали, вже декілька років від нього не має ніяких звісток, запису про смерть останнього не виявлено, просив визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім. Визнання безвісно відсутніми заявник обґрунтовує тим, що йому необхідно вирішити питання для знаття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку для припинення сплати комунальних послуг.

У судовому засіданні представник заявника доводи заяви підтримав. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в заяві, в обґрунтування яких суду надано відповідні докази.

Представник заінтересованої особи - ЛКП „Паспортна служба" в судове засідання не з'явився, суду надав письмову заяву про слухання справи за відсутності представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 в місці його постійного проживання: у АДРЕСА_1 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожний окремо показали, що починаючи з січня 2005 року за місцем постійного проживання Охременко не бачили, де він може знаходитися не знають, відомостей про нього до теперішнього часу не має, пошуки його місцезнаходження позитивних результатів не дали. Зі слів його матері ОСОБА_6 їм відомо, що він виїхав у невідомому напряму і з того часу від нього не має ніяких відомостей.

Допитана судом свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 але у червні 1992 року її син виїхав у невідомому напряму і з

2

того часу від нього відомостей про нього не має, пошуки його місцезнаходження позитивних результатів не дали.

З довідки Лисичанського міського відділу УМВС України від 07.11.2006 року вбачається, що ОСОБА_3 в розшуку не значиться, відомостей про його місцезнаходження немає, (а.с. 12)

Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції відомостей про смерть ОСОБА_3, починаючи з червня 1992 року не виявлено, (а.с. 13).

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше число січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_3 були у червні 1992 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 липня 1992 року.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 248, 249 ЦПК України, ст..43 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Дочірнього підприємства ЗАТ „Текстильеластотехніка" Житлово-гостинний комплекс „Алексіс ТЕТ" про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3, заінтересована особа - „Лисичанське комунальне підприємство „Паспортна служба" задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, зареєстрованого у АДРЕСА_1  безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати 1 липня 1992   року..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання апеляційної скарги, якщо скарга подається в строк встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: