2-0-74/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

З березня   2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді: Стахової Н.В.

народних засідателів:   ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Гавриленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4  і ОСОБА_3, знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 21 лютого

1973 року, від якого спільних дітей не мають.. Посилаючись на ті обставини, що її чоловік на початку 1974 р. зник у невідомому напряму і з того часу від нього немає ніяких відомостей, місце перебування чи проживання її чоловіка встановити не виявилося можливим, його пошуки позитивних результатів не дали, просила визнати ОСОБА_4, який проживав разом з нею у місті АДРЕСА_1 безвісно відсутнім. Визнання безвісно відсутнім її чоловіка обґрунтовує тим, що їй необхідно вирішити питання про розірвання шлюбу в органах РАЦС.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в заяві, в обгрунтування яких надав суду відповідні докази.

Представник заінтересованої особи - відділу РАЦС Лисичанського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, суду надав письмову заяву про слухання справи за відсутності представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_4 в місці його постійного проживання: у АДРЕСА_1 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 кожний окремо показали, що є сусідками ОСОБА_3, і проживають в одному будинку. Починаючи з 1974 року за місцем постійного проживання ОСОБА_4 не бачили, де він може знаходитися не знають. Зі слів його дружини ОСОБА_3   їм відомо, що останній зловживав спиртним напоями, і в 1974 році зник, з того часу він їй не пише, не дзвонить, відомості про місцеперебування його відсутні.

Згідно даним адресного бюро Харківської області, та міста Лисичанська ОСОБА_4 зареєстрованим по Харківській області, а також по місту Лисичанську   не значиться, (а.с.5,9)

З довідки Лисичанського міського відділу УМВС України від 18.01.2007 року вбачається, що ОСОБА_4 в розшуку не значиться, відомостей про його місцезнаходження немає, (а.с.6)

2

Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану  у м. Лисичанську (а.с.7) відомостей про смерть ОСОБА_4 не виявлено.

Довідкою ЛКП „ЖЕК №8" підтверджується факт відсутності ОСОБА_4 в місті його постійного проживання: АДРЕСА_1 з 1974 року. (а.с.8)

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше число січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_4 були у 1974 році, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 січня 1975 року.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 248, 249 ЦПК України, ст..43 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, уродженця міста Ленінграда Російської Федерації безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати 1 січня 1975 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання апеляційної І скарги, якщо скарга подається в строк встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: