УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В..,
суддів: Ладики Я.І., Гриновецького Б.М.
з участю: прокурора Журавльова Є.Є., потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Богородчанського районного суду від 22 грудня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженка та жителька с.Глибівка Богородчанського Івано-Франківської області, громадянка України, з середньою освітою, розлучена, не працює, раніше судима 18.05.2009 року Богородчанським районним судом за ст.162 ч.1 КК України на 850 грн.штрафу,-
засуджена за ст.115 ч.1 КК України на 7 років позбавлення волі. Відповідно до ст.ст.70, 72 КК України приєднано призначене покарання та не відбуте покарання за вироком Богородчанського районного суду від 18.05.2009 року у вигляді штрафу 850 грн., яке складанню не підлягає і виконується самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_2- тримання під вартою, залишено без зміни, а строк відбуття покарання рахується з 27.04.2009 року.
Вирішено питання про речові докази.
________________________________________________________________________________Справа №11-127/2009р. Головуючий у І інстанції Битківський Л.М.
Категорія ст. 115 ч.1 КК України Доповідач: Хруняк Є.В.
За вироком ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за таких обстави:
26 квітня 2009 року, знаходячись в своєму помешканні по вул. Шевченка, 70 в с. Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 протягом дня вживала спиртні напої з ОСОБА_4 Під час розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_4 застосовуючи фізичну силу зґвалтував її природнім та неприроднім способом. Будучи озлобленою такою поведінкою ОСОБА_4, ОСОБА_2, приблизно о 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з метою позбавлення життя ОСОБА_4, відчуваючи неприязнь до нього та прагнучи помститись за те, що він зґвалтував її, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій та передбачаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, ОСОБА_2 схопила сокиру, яка знаходилась в кімнаті біля дивана і умисно нанесла йому чотири удари вістрям сокири по голові, а також завдала численних ударів обухом сокири по голові та тілу, а всього нанесла йому не менше 40 ударів.
Від нанесених ударів вістрям сокири по голові, ОСОБА_4 помер на місці.
Не погодившись із вироком, засуджена подала апеляцію в якій просить перекваліфікувати іі неправомірні дії з ст.115 ч.1 на ст.116 КК України. Вважає, що вона вчинила цей злочин перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляцію, потерпілого, який вважав, покарання їй є надто м'яке та прокурора, який вважали вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено і в апеляції не оскаржується те, що засуджена ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 протягом дня розпивали спиртні напої, після чого він застосовуючи насильство, зґвалтував її, і будучи озлобленою за це на нього, вона сокирою нанесла йому численні удари по всьому тілі та по голові, від яких наступила його смерть..
Ці обставини підтверджуються показаннями самої засудженої ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними, що містяться у висновках експертиз, протоколі огляду місця події, протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, речовими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Так, згідно висновку судово – медичної експертизи ( т.1 а.с.139-146 ) вбачається, що смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток склепіння та основи черепа, розміжченням речовини головного мозку, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, рубаними та забійними ранами (4 рубані та 6 забійних) з крововиливами у м'які тканини голови, що супроводжувались зовнішньою кровотечією, і ці тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, а інші тілесні ушкодження мають ознаки легких. Після отримання відкритої черепно-мозкової травми з розміченням речовини головного мозку, малоімовірно виконання ОСОБА_4 активних рухів.
Із показань засудженої ОСОБА_2, які вона давала на досудовому слідстві в якості підозрюваної (т.1 а.с.80-84), в якості обвинуваченої (т.1 а.с.100), та під час відтворення обстановки та обставин події з участю понятих та захисника ( т.1 а.с.86-90 ) вбачається, що після того, як ОСОБА_4 намагався вступити з нею в статевий акт, він заснув на дивані біля неї. Вона переконавшись, що він спить, і будучи озлобленою на нього, пройшла через кімнату до вхідних дверей, взяла сокиру якою нанесла удари по голові ОСОБА_4. Вона свої дії розуміла повністю та контролювала їх під час нанесення ударів сокирою потерпілому по голові.
Далі ОСОБА_2 змінила свої показання (т.1 а.с.101-105) і пояснювала, що після того, як ОСОБА_4 її згвалтував, вона, з метою помститись йому за вчинене, нанесла потерпілому сокирою по голові. Не заперечувала, що протягом дня вживала спиртні напої з ОСОБА_4 та своїм сином ОСОБА_7.
Факт згвалтування ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи (т.1 а.с.167-170).
Про те, що ОСОБА_9 вживала в цей день спиртні напої до вчинення умисного вбивства ОСОБА_4, підтвердив свідок ОСОБА_7.
Свідок ОСОБА_8 також підтвердила те, що ОСОБА_2 в цей день перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Із висновку амбулаторної судово – психологічної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 на момент інкримінованих їй злочинних дій, не перебувала в стані сильного душевного хвилювання ( фізіологічного афекту ) (т.1 а.с.91-95).
Відповідно до висновку судово – медичної експертизи (т.2 а.с. 81-87), ОСОБА_2 психічними розладами не страждає і не страждала на період часу, при якому здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
З урахуванням наведенного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував неправомірні дії ОСОБА_2 за ст.115 ч.1 КК України.
Твердження в апеляції засудженої ОСОБА_2 про перекваліфікацію її дій на ст.116 КК України, безпідстане і спростовується дослідженими судом доказами.
Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_2 психічними розладами не страждає і не страждала в минулому, на момент інкримінованих їй злочинних дій перебувала в стані алкогольного сп'яніння, і не перебувала в стані сильного душевного хвилювання.
Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинено злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги судом дотримані.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її характеристику з місця проживання, згідно якої вона характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, за що неодноразово притягалась до відповідальності, веде аморальний спосіб життя, вчинила злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на утриманні має сина інваліда 1 групи.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про призначення ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України.
Апеляційних підстав для скасування або зміни вироку - немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богородчанського районного суду від 22 грудня 2009 року відносно неї – без зміни.
Судді: Є.В. Хруняк
Я.І.Ладика
Б.М.Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк