Справа №22- 8139\09 Головуючий у 1 інстанції Пивоварова Ю.О.
Категорія -5 Доповідач Дем* яносов М.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І.
суддів: Папоян В.В., Дем*яносова М.В.
при секретарі : ШулякЯ.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні частиною квартири, -
ВСТАНОВИВ:
9 лютого 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до відповідачів посилаючись на те, що вона є опікуном своєї недієздатної доньки ОСОБА_2, якій на праві власності належить 36\100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2. У вказаній квартирі проживають ОСОБА_3( колишній чоловік), донька ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 07.12.2007 року було встановлено порядок користування квартирою та майном. Виконавчою службою було відкрито провадження та 09.07.2008 року їй була виділена кімната площею 17.6 м.кв. куди вона завезла майно. Наступного дня вона намагалася увійти у квартиру, однак вхідні двері відкрити не змогла через заміну відповідачами замків. До теперішнього часу вона з донькою не можуть вселитися та користуватися квартирою та майном, оскільки з боку відповідачів чиняться перешкоди. Просила суд вселити її у виділену кімнату квартири та зобов’язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні частиною квартири відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам закону. Вважає, що суд не врахував, що її донька ОСОБА_2, хоча ї є недієздатною через психічне захворювання, але вона є співвласницею спірної квартири, вона там зареєстрована, тому має право проживати у цій квартирі, володіти, користуватися та розпоряджатися нею.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове , з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованним, ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.1 постанови " Про судове рішення" №11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 03.02.2004 року ОСОБА_2 була визнана недієздатною. ОСОБА_1-мати ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Пролетарської районної ради м Донецька від 17.03.2004 року призначена її опікуном.
ОСОБА_1 зареєстрована і проживає у АДРЕСА_1, а недієздатна донька зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 09.06.2005 року місце проживання недієздатної ОСОБА_2 визначено за місцем проживання її опікуна ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається із медичного висновку №22 від 28.12.2005 року (а.с.87) , ОСОБА_2 як хвора на психічне захворювання не може проживати у комунальній квартирі, або в одній кімнаті з членами своєї родини, у тому числі ізольованій квартирі.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Пролетарського районного суду м Донецька від 7.10.2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 36\100 спірної квартири і питання щодо визначення порядку її користування у судовому порядку взагалі не розглядалось. Крім того суд першої інстанції виходив з того, що місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна.
Однак з таким висновком суду погодитись неможливо.
Згідно ст. 47 п.3 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22.07.2005 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 36\100 частини квартири АДРЕСА_2.
Своїм рішенням від 14 травня 2004 року Пролетарський районний суд м. Донецька встановив порядок користування спірною квартирою згідно якого за ОСОБА_2 залишив у користуванні кімнати площею 12, 3 кв.м. та 11.7 кв.м., а за ОСОБА_3 кімнати площею 8.2 та 17.6 кв.м., допоміжні приміщення: кухню, коридор, туалет, ванну кімнату та кладову залишив в загальному користуванні.
Відповідно до п.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно вимог ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду в інтересах своєї недієздатної доньки ОСОБА_2 (а.с. 22-23) і просила її вселити в кімнату в спірній квартирі (відповідно до її частки) площею 17.6 м.кв.
Однак, рішенням Пролетарського районний суду м. Донецька від 14.05.2004 року встановлений порядок користування спірною квартирою згідно якого ОСОБА_2 надано у користування кімнати площею 12, 3 кв.м. та 11.7 кв.м., а за ОСОБА_3 закріплені кімнати площею 8.2 та 17.6 кв.м.. Вказане рішення суд набрало законної сили і є чинним.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для задовлення вимог позивача про вселення в спірну квартиру саме в кімнату площею 17.6 м. кв., а тому в задовленні вказаних позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Керуючись ст..303, 304, ч. 1п.2 ст.307, 309 , 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2009 року скасувати .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні частиною квартири відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .