ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2019Справа № 910/10900/19

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши матеріали зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія

«Ельдорадо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»

про визнання договору поновленим та визнання права користування

нежитловим приміщенням

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія

"Ельдорадо"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні майном та

виселення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - відповідач-3) про:

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо", Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Боедем" у користуванні нежитловим приміщенням, яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10 134, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія "Ельдорадо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" з нежитлового приміщення площею 4 589, 90 кв.м., яке розташовано на другому поверсі нежитлової будівлі (літ.1А) загальною площею 10 134, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10900/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2019 року.

18.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано зустрічну позовну заяву про:

- визнання Договору оренди нежитлового приміщення № 01/10-13 від 01.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо» поновленим по 30 червня 2022 року на тих самих умовах;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо» права користування нежитловим приміщенням площею 4589, 90 кв.м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 01/10-13, укладеного між ТОВ «Боедем» та ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо».

Частиною 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Суд зазначає, що судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, сплату судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, практика Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї Конвенції не визнають саму по собі необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції, який гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, практику Європейського суду з прав людини (як наведену вище, так і рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1 921, 00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, під час звернення до суду з даним зустрічним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Однак, позивачем до зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Вказані положення процесуального законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та надати відзив на неї відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо відповідач забажає скористатися таким правом на подання відзиву, йому кореспондується аналогічний відповідний обов`язок надіслати всім іншим учасникам судового розгляду копії відзиву (пункт 2 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення в даному випадку рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

Відтак, з урахуванням приписів частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, на стадії прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником зустрічного позову.

Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Як вбачається із доданих до зустрічної позовної заяви документів, доказів на підтвердження направлення копії зустрічної позовної заяви на адресу відповідача за зустрічним позовом - позивач за зустрічним позовом не надав, чим порушив приписи пункту 1 частини 1 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, пунктами 9, 10 частини 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, подана зустрічна позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Положеннями частини 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо» строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо» спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом:

- подання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 3 842, 00 грн.;

- подання до суду доказів направлення копії зустрічної позовної заяви на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу відповідача за зустрічним позовом;

- подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач за зустрічним позовом поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- подання до суду підтвердження позивача за зустрічним позовом про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо», що в разі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя В.С. Ломака