Справа № 22ц –1897 /2010 рік Головуючий першої інстанції Пікалова Н.М.
Категорія: 24 Доповідач: Осипчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„25” лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
при секретарі: Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Колективного підприємства «Житлово – експлуатаційна контора» до ОСОБА_1, третя особа Житлово – будівельний кооператив «Металіст», про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, третя особа Житлово – будівельний кооператив «Металіст», за апеляційною скаргою КП «Житлово – експлуатаційна контора» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
В лютому 2009 року КП «ЖЕК» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 4960 грн., за період з 01.09.2007 року по 01.01.2009 року. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є власником нежилого приміщення загальною площею 310 кв.м., вбудованого в жилий будинок № 10 по вул.. Н. Курченко у м. Краматорську. Власником та балансоутримувачем вказаного будинку є ЖБК «Металіст», а виконавцем надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території – КП «ЖЕК». Відповідач оплату наданих послуг не проводить, тому утворилася заборгованість.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2009 року в задоволені позову Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на утримання житлового будинку та прибудинкової території - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги позивач посилається на те, що судом не прийнято до уваги те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради № 22 від 16.01.2007 року встановлені тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для нежитлових приміщень і саме на підставі цього тарифу відповідачу щомісячно нараховується до сплати 310 грн., із розрахунку 1 грн., за 1 кв. м. загальної площі приміщення. Крім того, пункти 3.1,3.2 договору на технічне обслуговування будинку , укладеного між КП «ЖЕК» та ЖБК «Металіст» ( балансоутримувачем будинку) від 02.01.2005 року встановлюють обов’язок власників нежилих приміщень здійснювати оплату за встановленими тарифами на рахунок Виконавця послуг. Суд безпідставно послався на наявність укладених відповідачем договорів з іншими виконавцями послуг, оскільки ці послуги стосуються виключно обслуговування його приміщення, яке він і так повинен утримувати за власний рахунок. В позові ж йшла мова про утримання неподільного спільного майна, тобто усього жилого будинку в цілому та прибудинкової території. Судом також не прийнято до уваги, що за попередні періоди судом вже ухвалювалися рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, які набрали чинності і цими рішеннями вже встановлений факт, що саме КП «ЖЕК» надає послуги по обслуговуванню та утриманню будинку АДРЕСА_1.
В апеляційному суді представник позивача підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Третя особа ЖБК «Металіст» надіслав до суду заяву, в якій просив скасувати судове рішення і задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що договір між сторонами про надання послуг не укладено, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням укласти договір, але до цього часу договір не укладено, тому відповідач повинен розраховуватися за фактично надані послуги.
Відмовляючи в задоволені позову, суд керувався вимогами Закону України «Про житлово – комунальні послуги» і виходив з того, що позивач у судовому засіданні не довів суду, які саме послуги були реально надані відповідачу, не надав доказів про виконання робіт, тому суд позбавлений можливості розмежувати надані та ненадані позивачем послуги. Відповідач між тим надав суду договори і квитанції про оплату за вивіз сміття, договір з аварійними службами, з надання послуг по дератизації та дезінсекції.
Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 29 Закону України ?ро житлово – комунальні послуги” договір на надання житлово – комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово – комунальних послуг з іншим виконавцем.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення загальною площею 310 м. кв., яке вбудоване в жилий будинок АДРЕСА_1 у м. Краматорську. Вказаний жилий будинок знаходиться на балансі Житлово – будівельного кооперативу ?еталіст”, який діє на підставі статуту і є юридичною особою. ЖБК ?еталіст” уклав 2.01.2005 року договір з КП ?ЕК” на технічне обслуговування будинку та при будинкової території. Зазначений договір у встановленому законом порядку недійсними не визнаний.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради № 22 від 16.01.2007 року встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території без урахування плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів (окрім опалого листя і негабаритних відходів) ( а.с.11). На аркуші справи 13 знаходиться розшифровка тарифів по видам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду територіальної громади м. Краматорська в грн.., без ПДВ за 1 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень.
Щомісячні нарахування для нежитлового приміщення, що належить ОСОБА_1, становлять 310 грн., і складаються з витрат: на освітлення місць загального користування, на прибирання прибудинкової території, утримання аварійної служби, на обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водо-, теплопостачання та водовідведення і зливної каналізації, дератизацію, дезінсекцію, обслуговування димвентканалів, на поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, ремонт контейнерів, підготовку будинку до експлуатації в осінньо – зимовий період, на вивезення негабаритних відходів та опалого листя, ПДВ -20%.
Між тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги ці обставини, а також те, що КП ?ЕК” фактично надає послуги по обслуговуванню будинку та при будинкової території, а відповідач не оплачує ці послуги і не надав доказів, які б спростували факт виконання позивачем обов’язків по наданню послуг.
Посилання відповідача на те, що він неодноразово звертався до позивача з пропозицією укласти підготовлений на його умовах договір на надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, але отримав відмову, апеляційним судом до уваги не приймаються з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово – комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пункт 1 частини 3 ст. 20 вказаного Закону передбачає обов’язок споживача укласти договір на надання житлово – комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. В пункті 3 ч.2 ст. 21 цього Закону зазначено, що виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Положення типового договору носять юридично обов’язковий імперативний характер, відступи від них є неприпустимими, але доповнювати Типовий договір не передбаченими ним умовами сторони вправі за обоюдною згодою.
Представник позивача пояснив, що підприємство не заперечує проти укладення договору, але відповідач типовий договір не укладає.
Таким чином, між сторонами склалися правові відносини, що свідчать про наявність між ними договірних відносин про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, тому відповідач ОСОБА_1 повинен сплачувати надані послуги.
Посилання відповідача на те, що ним укладений договір з іншим виконавцем на надання послуг міської аварійної служби, тому він не зобов’язаний сплачувати ці послуги, до уваги не приймається, оскільки вказаний договір укладено 25 червня 2009 року ( а.с. 290-292), тобто поза межами спірного періоду стягнення заборгованості по дані справі.
Наявні в матеріалах справи договір підряду на внутрішній ремонт магазину ( а.с.174), та договори з КП «Краматорський водоканал» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про надання послуг по водо, та теплопостачанню також не стосуються правовідносин, що виникли між сторонами.
Між тим, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги КП «ЖЕК» підлягають частковому задоволенню в сумі 4925 грн. 90 коп. з наступних підстав.
Як вбачається з договору № 1004 від 01.02.2008 року ( а.с.171) відповідач уклав договір з КАТП -052810 на надання послуг по вивозу та розміщенню твердих побутових відходів. При цьому цей договір передбачає установку відповідачем двох технічно справних контейнерів для відходів.
В апеляційному суді представник позивача підтвердив той факт, що відповідач має свої контейнери, які позивач не ремонтує.
За вказаних обставин не підлягають стягненню з відповідача послуги по ремонту контейнерів за період з 01.02.2008 року по 01.01.2009 року в сумі 34 грн. 10 коп. ( 3,10 грн. х 11 міс.), а необхідно стягнути тільки 15 грн. 50 коп. за період з 01.09.2007 року по 01.02.2008 року.
Таким чином, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 4925 грн. 90 коп. ( 4960 грн. – 34,10 грн.).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені останнім 30 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, та 51 грн., судового збору, оскільки понесені витрати підтверджені квитанціями.
Апеляційний суд вважає, що доводи скарги заслуговують на увагу і дають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Житлово – експлуатаційна контора» – задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення , яким позов Колективного підприємства «Житлово – експлуатаційна контора» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Колективного підприємства «Житлово – експлуатаційна контора» заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 1 вересня 2007 року до 1 січня 2009 року в сумі 4925 грн. 90 коп., та сплачені судові витрати в сумі 81 грн.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.С.Висоцька
Судді: О.В.Осипчук
О.М.Біляєва