ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"19" вересня 2019 р. Справа№ 910/1421/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

за участю представників сторін

від позивача - Майстренко О.М.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - Трубаков Є.О.,

від відповідача 3 - не з`явились,

від третьої особи 1 - не з`явились,

від третьої особи 2 - не з`явились,

розглянувши матеріали заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року за виключними обставинами

у справі №910/1421/16 (суддя Маринченко Я.В.)

За позовом Національного антикорупційного бюро України

до:

1. Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"

2. Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державне підприємство "Енергоринок"

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Національне антикорупційне бюро України звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

03.07.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подало до Північного апеляційного господарського суду заяву перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року за виключними обставинами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Іоннікова І.А, Разіна Т.І.

08.07.2019 року листом з Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи №910/1421/16 для забезпечення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року у справі №910/1421/16 за виключними обставинами.

15.07.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/1421/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року за виключними обставинами у справі №910/1421/16 та призначено розгляд справи на 08.08.2019 року.

30.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення в яких остання просила відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

31.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами в якому останній просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

05.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення в яких остання просила відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

05.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшли заперечення в яких останній просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

06.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник представляє інтереси позивача у Верховному Суді.

07.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 3 надійшло клопотання про зупинення провадження до вирішення Верховним Судом справи №910/24263/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року за виключними обставинами у справі №910/1421/16 відкладено на 05.09.2019 року.

15.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", заявника у справі, надійшло клопотання про участь в засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

04.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення відзиву на адресу відповідача 3.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 року розгляд справи відкладено на 19.09.2019 року.

10.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про участь у судовому засіданні 19.09.2019 року у справі №910/1421/16 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Запорізької області, Ленінському районному суді міста Запоріжжя, Жовтневому районному суді міста Запоріжжя, Орджонікідзевському районному суді міста Запоріжжя, Комунарському районному суді міста Запоріжжя, Заводському районному суді міста Запоріжжя, Апеляційному суді Запорізької області, Запорізькому окружному адміністративному суді.

В судовому засіданні 19.09.2019 року представники позивача та відповідача 2 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні заяви. Представники відповідача 1, відповідача 3, третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, зокрема, є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є можливою лише за умови, коли рішення суду ще не виконано.

Тобто під час розгляду заяви про перегляд справи за виключними обставинами суди повинні встановити наявність обставин щодо невиконання або, навпаки, виконання судового рішення, яке є предметом перегляду. При цьому наявність фактів виконання судового рішення виключає можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога про визнання недійсним правочину, укладеного, на думку позивача, з порушенням положень вимог статті 514 Цивільного кодексу України, статей 151, 26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 6.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 за № 28, оскільки сторонами при укладанні договору було змінено встановлений законом спеціальний порядок проведення розрахунків за електричну енергію, такий договір необхідно визнати недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 року зазначені рішення та постанова скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 року у справі №910/1421/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Суд визнав недійсним договір №24 про відступлення права вимоги від 12.02.2015 року, укладений між ПАТ "ХК "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго", ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2018 року у справі №910/1421/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року залишено без змін.

Згідно зі статтями 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За змістом статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

Набрання законної сили рішення суду виражає правову визначеність акта правосуддя та свідчить про його остаточність, обов`язковість та преюдиційність.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2018 року, набрала законної сили.

Слід зауважити, що частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом статті 236 цього Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з частиною 3 статті 207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Із викладеного вбачається, що прийнявши рішення у цій справі шляхом задоволення позову господарські суди встановили факт відсутності прав і обов`язків та юридичних наслідків у певного кола осіб, а також припинення зобов`язання сторін із моменту укладення договору, який визнано недійсним. При цьому наказу на виконання такого рішення господарський суд не видає і виконавче провадження за цим рішенням не здійснюється (за винятком рішення у частині розподілу судових витрат), тому рішення про визнання договору недійсним є виконаним із моменту набрання ним законної сили.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року у цій справі, адже факт виконання судового рішення виключає можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне акцентувати, що обставини, на які посилається заявник як на виключні, не можуть вплинути на спірні правовідносини у цій справі, оскільки ці правовідносини виникли до прийняття Конституційним Судом України рішення від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18).

Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", який визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019, за наявності підстав, передбачених законом, НАБУ надається право подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій), № 3/690-97 частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини 2 рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18) положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII втратило чинність з 05.06.2019 та зворотної сили не має.

Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII мали юридичну силу як на час подання позовної заяви, так і на час подання апеляційної скарги та касаційних скарг у справі № 910/1421/16.

Крім цього, слід зауважити, що постанову Київського апеляційного господарського суду у цій справі, яку просить переглянути заявник за виключними обставинами, прийнято 18.09.2017 року, тобто на час прийняття цього рішення діяли положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, зміни в законодавстві відбулися після прийняття зазначеної постанови, а у Рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18) не зазначено про надання зворотної сили/дії пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Відповідно до частин 3 - 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, підстав для розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не має, тому у її задоволенні слід відмовити.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви, а також ураховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з поданням такої заяви, суд покладає витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами на заявника.

Керуючись ст.ст. 41, 234, 235, 321, 322, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року за виключними обставинами у справі №910/1421/16.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року у справі №910/1421/16 залишити в силі.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1421/16.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна