У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
Головуючої: Вакарук В.М.,
Суддів: Проскурніцького П.І.., Фединяка В.Д.
Секретаря: Возняк В.Д.
Представника апелянта: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ ’’Банку ’’Фінанси і кредит’’ про стягнення штрафних санкцій /пені/ за порушення зобов’язань, за апеляційною скаргою представника ВАТ ’’Банку ’’Фінанси і кредит’’ на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.10.2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ ’’Банку ’’Фінанси і кредит’’ про стягнення штрафних санкцій /пені/ за порушення зобов’язань в розмірі 10251,58 грн.
На дане рішення представник ВАТ ’’Банку ’’Фінанси і кредит’’ подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення місцевим судом вимог матеріального та процесуального права, допущення неповноти при розгляді справи, неправильне встановлення обставини справи та невірна їх оцінка. Тому просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В засіданні Апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав. Позивач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча був повідомлений про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22-ц-30/10р. Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Категорія 27 Доповідач Вакарук В.М.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано зобов’язань про повернення банківського вкладу, а тому відповідно до укладеного між сторонами строкового договору стягнув із відповідача в користь позивача пеню за порушення строків виконання доручення в розмірі 0,1 відсотка просроченого платежу.
Вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2009 року між сторонами укладено строковий договір № 30255 К/90 про банківський вклад, згідно якого банк прийняв від позивача вклад в сумі 646825,75 грн. терміном до 30.04.2009 року. 14.04.2009 року, відповідно до умов зазначеного договору, позивач звернувся до Банку із заявою про повернення вкладу, однак в його видачі у встановлений договором строк йому було відмовлено. Після чого він неодноразово: 30.04.2009 р, 08.05.2009 р., 13.05.2009 р., 19.05.2009 р., 27.05.2009 року подавав відповідачу платіжні доручення про переказ депозитних коштів, які банк приймав, але не виконував. Даний депозит був повернутий тільки 31.05.2009 року /а.с.9-25/.
Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що, в порушення вимог ст.ст.1068,1073 ЦК України та ст.ст.8,32 Закону України ’’Про платіжні системи та переказ коштів в Україні’’, банк не виконав зобов’язання, згідно яких за розпорядженням клієнта повинен був видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документу, а в разі недотримання зазначених вимог, банк повинен негайно зарахувати суму на рахунок клієнта та відшкодувати завдані збитки /пеню/ в розмірі 0,1 відсоток суми просроченого платежу за кожен день просрочення, але не більше 10 відсотків суми переказу,якщо інше не встановлено законом.
Оскільки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України відповідачем не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо виконання вищезазначеного зобов’язання, то місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача та стягнув в його користь із відповідача 10.251.58 грн. пені, судовий збір та витрати за надання правової допомоги.
Не заслуговують на увагу посилання представника апелянта на те, що судом неправильно стягнуто з них витрати позивача в розмірі 1500 гривень за надання правової допомоги, який перевищує 40 відсотків розміру мінімальної зарплати за годину роботи представника, встановлений постановою КМУ № 590 від 27.04.2006 року, оскільки із матеріалів справи вбачається, що згідно представленої квитанції від 27.07.2009 року за проведення консультації, складання позовної заяви та участь у трьох судових засіданнях витрати представника позивача в зазначеному розмірі не суперечать положенням вищезазначеної постанови /а.с.37/.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ВАТ ’’Банку ’’Фінанси і кредит’’ відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді: П.І. Проскурніцький
В.Д.Фединяк