АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-846/10 Головуючий у 1-й інстанції: Марченко Н.В.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція Мегре», управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області, третя особа: управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя, про зобов’язання зарахувати стаж роботи у страховий стаж, стягнення страхових внесків на рахунок Пенсійного фонду України, стягнення сум розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, доповненою та уточненою під час судового розгляду, в якій було зазначено, що з 18.07.2007 року по 21.03.2008 року вона працювала у ТОВ «Агенція Мегре» на посаді старшого охоронця з середньомісячною заробітною платою у розмірі 1000 грн. При звільненні 21 березня 2008 року під розписку ОСОБА_3 отримано лише 330 грн. заробітної плати за березень 2008 року. Тим самим не був зроблений розрахунок при звільненні, а саме не була виплачена у повному обсязі заробітна плата, компенсація за невикористанні дні щорічної відпустки і вихідна допомога. Просила зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області зарахувати її стаж роботи у ТОВ «Агенція Мегре» з 18.07.2007 року по 21.03.2008 року у страховий стаж, стягнути страхові внески ОСОБА_3 у розмірі 2755,55 грн. на рахунок Пенсійного фонду України, стягнути на її користь заборгованість по зарплаті у сумі 574,68 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 460,18 грн., вихідну допомогу у розмірі 2101,68 грн., виплати за час затримки розрахунку при звільненні згідно ст..117 КЗпП України, а всього 4203,36 грн., а також моральну шкоду у сумі 4203,36 грн.
Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Агенція Мегре» на користь ОСОБА_3с. заборгованість по зарплаті 574,68 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки 460,18 грн., вихідну допомогу 2101,68 грн., виплати за час затримки розрахунку при звільненні згідно ст..117 КзпП України - 4203,36 грн., моральну шкоду у сумі 1000 грн. Стягнуто з ТОВ «Агенція Мегре» на користь держави держмито у сумі 90,40 грн., а також витрати на ІТЗ – 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на незаконність та необгрунтованність рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Пунктом 1 ч.1 ст.307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, що позивачка знаходилась у трудових відносинах з відповідачем з 18.07.2007 року по 21.03.2008 року.
При звільненні з нею не був зроблений повний розрахунок, тобто були порушені вимоги ст.ст.115,116,117 КЗпП України.
Факти її роботи у відповідача та заборгованість виплати грошових коштів при звільненні підтверджується доказами, а саме:
-довідкою про доходи;
-розрахунком;
-відповідями прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя, яка проводила провірку відповідно звернення ОСОБА_3 щодо порушення трудового законодавства в ТОВ „Агенція Мегре”;
-актом від 08.10.2008 року провірки щодо додержання законодавства про працю в ТОВ „Агенція Мегре”, яка проводилась Територіальною державною інспекцією у Запорізькій області;
-відомостями виплати заробітної плати;
-випискою із трудової книжки;
-рапортами про чергування.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, а саме стягнення на її користь: 574,68 грн.-заборгованність по зарплаті; 460,18 грн.- грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки; 2101,68 грн.-вихідна допомога; 4203,36-виплата за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходив з наданих доказів.
Надані документи підписані директором ТОВ „Агенція Мегре”, ТОВ Агенція Мегре-1” ОСОБА_4
Крім того, стягнута моральна шкода у розмірі 1000 грн., оскільки позивачка зазнала незручностей, був порушений нормальний життєвий покій, вимушена була звертатися в різні інстанції та суд за захистом своїх прав.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про зарахування стажу роботи у страховий стаж, стягнення страхових внесків на рахунок Пенсійного фонду України, суд правильно прийшов до висновку про відмову в цій частині позову, оскільки відповідно Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за її час роботи у відповідача не поступали страхові внески до ПФУ, а про стягнення страхових внесків до ПФУ може звернутись тільки УПФУ в Заводському районі м.Запоріжжя.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасуванні не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2009 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді