Справа № 22ц-1388/2010 р.                 Головуючий 1 інстанції Корчиста О.І.

Категорія 24                         Доповідач Азевич В.Б.

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 2 березня 2010 року             Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Прокопчук Л.М.,

суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,

при секретарі Лєдовській О.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційної скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» на рішення Пролетарського районного суду м.  Донецьку області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа –  ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецьку області від 23 листопада 2009 року зазначений позов задоволений частково – стягнуто з КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» на користь ОСОБА_1 матеріальна шкода у сумі 2 465 грн., на  відшкодування моральної шкоди – 3000 грн., витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 8-50 грн. Стягнуто з відповідача в доход держави 51 грн.

На вказане рішення  КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» подало апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

На думку відповідача, з наданого позивачкою товарного чеку не можливо зробити висновок, що саме на ремонт покрівлі даху будинку були використані придбані матеріали.  

В матеріалах справи відсутній дефектний акт, який би свідчив про кількість матеріалів необхідних для ремонту даху, тобто позивачка не довела факту необхідності ремонту покрівлі даху.

Окрім того, судом стягнута компенсація відшкодування моральної шкоди, наявність якою не підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача Горбачьов К.В. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачка та третя особа просили її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне її відхилити.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і надав їм відповідну оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка разом з чоловіком ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в Пролетарському районі м. Донецька.

Відповідач не виконує обов’язків за договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 29.12.2007 року, а саме, не проводить ремонт покрівлі даху. В результаті протікання покрівлі у січні 2009 року сталося залиття квартири позивачки, внаслідок чого, були пошкоджені шпалери, міжкімнатні двері та підлога, сталося замикання електричної проводки та телефонного кабелю.  

Оскільки на неодноразові звернення позивачки підприємство не проводило ремонт покрівлі, вона ті інші мешканці під’їзду були вимушені за власні кошти провести такий ремонт покрівлі частини даху, що знаходиться над їхніми квартирами.

Задовольняючи позов про стягнення вартості ремонту суд виходив з того, що позивачка особисто понесла витрати на придбання матеріалів для ремонту м’якої покрівлі даху у розмірі 2 465 грн. і стягнув вказану суму з відповідача.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача з заявами про залиття квартири внаслідок протікання даху будинку, але його ремонт тривалий час не проводився. (а. с. 9 -12, 13-20)

Факт залиття квартири позивачки підтверджується актами КП «ЖЕО -1» Пролетарського району від 27.07.2008 року та 23.01.2009 року,  (а. с. 21, 41)

На придбавання матеріалів, необхідних для ремонту даху, позивачкою було витрачено 2 465 грн. ( руберойд - 10 рулонів,  смола 25 кг) (а. с. 74)

На аркуші справи 75 є дефектний акт, складений представниками КП «ЖЄК №1 Пролетарського району», згідно з яким, після випадіння осадків в квартирі позивачки виявлені наслідки залиття, у зв’язку з чим, над квартирою необхідно провести ремонт м’якої покрівлі площею 60 кв. м., для якого необхідні матеріали: руберойд – 6 рулонів, бітум – 25 кг. Об'єм витрат на ремонт підтверджуються розрахунком. (а. с. 75, 79)

Тобто факт залиття квартири позивачки внаслідок незадовільного стану покрівлі даху будинку та необхідність його ремонту підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги відповідача стосовно розміру витрат на ремонт покрівлі та його обґрунтованості.

Правовідносини між сторонами у справі ґрунтуються на договірних зобов’язаннях, а саме, обов’язку відповідача надавати послуги по утриманню будинку і прибудинкової території відповідачем, та обов’язку по оплати цих послуг позивачкою.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, позивачка, виконавши за власний рахунок ремонт покрівлі даху, має право на відшкодування пов’язаних з ним витрат та моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст. 23 ЦК України та визначив грошову компенсацію у сумі 3 000 грн.

Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з розміром відшкодування шкоди, оскільки він відповідає характеру порушення прав позивачки, глибині фізичних та душевних страждань, тривалості невиконання відповідачем своїх обов’язків (бездіяльності), а також іншим обставинам справи. При визначенні розміру відшкодування суд врахував вимоги розумності і справедливості.

 На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м.  Донецьку області від 23 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:                     Судді: