Справа № 22- 2162                                Головуючий  в 1 інстанції –  Міщенко Г.А.

     Категорія  34                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

У Х В А Л А

        іменем      України

11 березня 2010 року  

Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                      головуючого  судді Зінов”євої А.Г.,

                                                      суддів Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.        

                                                           при секретарі Семенченко С.С.,

                              з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20 листопада 2009р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , КП „ВЄЗ Ворошиловського району м.Донецька, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20 листопада 2009р., яким було частково задоволено позов ОСОБА_2 На її користь з відповідачки у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,  стягнуто 19369грв., моральної шкоди - 5000грв. та судові витрати у сумі 335грв.19коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати  рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом не враховано те, що при складанні акту від 07.06.2007р. про залиття квартири позивачки, ОСОБА_1 присутньою не була, внаслідок чого не мала можливості висловити свою думку з приводу змісту цього акту. Кошторис на ремонтні роботи, складений ТОВ „Труа Марбле Проект” не можна вважати належним доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачці. Визначений судом розмір моральної шкоди є значно завищеним та не підтверджений належними доказами.

            В  засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Інші особи, які приймали участь у справі, в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_2  є власником квартири АДРЕСА_1. Згідно акту, складеному за зверненням позивачки представниками ЖЕУ №10 07 червня 2007р., залиття її квартири відбулося внаслідок халатності мешканця вище розташованої квартири НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( не закрито крани), залито ванну, коридор, зал, спальню та балкон. Згідно кошторису на ремонтні роботи, виконаного ТОВ „Труа Марбле Проект” відповідно до акту від 07.06.2007р., вартість робіт по ремонту квартири позивачки складає 19369грв. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №5614\23 від 23.12.2008р. вартість ремонтно відновлювальних робіт, пов”язаних із залиттям квартири АДРЕСА_1, на момент проведення даної експертизи, встановити неможливо, оскільки у вказаній квартирі виконано ремонт та усунено сліди залиття. Оглядом в НОМЕР_1, розташованою безпосередньо над кв.НОМЕР_2, встановлені пошкодження, пов”язані зі зволоженням оздоблених покриттів. Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд вирішив частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, стягнувши на її користь з відповідачки ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі  19369грв. та моральну шкоду у розмірі 5000грв.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню за таких підстав.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд, враховуючи надані по справі докази, обгрунтовано виходив з того, що залиття квартири позивача ОСОБА_2 відбулося з вини відповідача ОСОБА_1, яка проживає у вище розташованій квартирі.

    Доводи апелянта щодо недоведеності обставин, що мають значення для справи, а саме її вини у заподіянні шкоди, розміру матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,  спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що в рішенні суд, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  їх достатності, взаємному зв"язку доказів у їх сукупності.

    Так, згідно акту, складеному трьома представниками ЖЕУ -10, встановлені обставини та причини залиття квартири позивачки. ОСОБА_1 відмовилась від підпису у вказаному акту ( а.с.6). Зазначені обставини підтверджені у відповіді начальника ЖЕУ -10, відповідно до якої залиття квартири позивачки відбулося внаслідок залишення відкритими кранів у вище розташованій квартирі НОМЕР_1, мешканцем якої є  відповідачка ( а.с.35). Будь-яких доказів, які б спростовували дані обставини, ОСОБА_1 надано не було.

     Визначаючи розмір компенсації на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд врахував, що відповідно до акту від 07.06.2007р. було складено кошторис ремонтних робіт, вартість яких становить 19369грв., які позивачка сплатила за проведення цих робіт по усуненню наслідків залиття її квартири ( а.с.8-11,25). Будь-яких доказів, які б спростовували вказані обставини, відповідачка під час розгляду справи не надала.

    Доводи апеляційної скарги відносно того, що на час проведення будівельно-технічної експертизи, не можливо було встановити вартість ремонтно-відновлювальних робіт, у зв»язку з тим, що ремонт в квартирі позивачки вже було виконано, висновків суду не спростовують. Крім того, відповідно до висновків експерта, оглядом квартири НОМЕР_1, розташованої безпосередньо над квартирою НОМЕР_2, встановлені пошкодження, пов»язані  зі зволоженням оздоблених покриттів. У зв»язку з тим, що на момент обстеження течі у трубопроводах водопостачання та каналізації, течі води з квартири №81 не встановлено, визначити, чи мало місце залиття квартири НОМЕР_1 з вище розташованої квартири №81 не було можливості.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції , розглядаючи справу, повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з”ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про наявність вини відповідача у залитті квартири позивача, в результаті чого останньому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував надані  по справі докази, ступінь та тривалість порушення життєвих зв”язків позивачки, яка напередодні залиття зробила ремонт у своїй квартирі, та  визначив розмір заподіяної шкоди з урахуванням конкретних обставин справи.        

            Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315ЦПК України,   апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20 листопада 2009р. залишити без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.    

Головуючий                                                   Судді