Справа № 234/6715/18

Провадження № 2/234/1027/19

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

       02 вересня 2019 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

                                       судді Марченко Л.М.,

за участю        секретаря Коваленко Н.Є.,

               позивача ОСОБА_1 ,

               представника позивача ОСОБА_2 ,

               відповідача ОСОБА_3 ,

               представника третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа – ОСОБА_4 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання сторін однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрацію шлюбу в період з 02.11.2005 року по 25.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 ,

а також визнання придбаної 14.01.2006 року на ім`я ОСОБА_3 трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 та грошових заощаджень в розмірі 7000 доларів США спільним сумісним майном сторін,

а також про поділ вказаного майна, визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру по АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_3 – на гроші в розмірі 7000 доларів США.

Після надходження в порядку ст.187 ч.6 ЦПК України інформації про зареєстроване місце проживання відповідача судом 19.06.2018 року була постановлена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкриття провадження у справі.

За заявою позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову від 20.06.2018 року, яка послалася на наявність в Краматорському міському суді цивільної справи №234/1549/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в рамках якого судом була постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 за даним позовом ухвалою суду від 20.06.2018 року також було накладено арешт на вищевказану квартиру.

За заявою ОСОБА_4 від 28.08.2018 року у підготовчому засідання ухвалою суду від 28.08.2018 року останнього залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що у цивільній справі №234/1549/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу ціна позову складає 186 231,39 грн., тобто є значною. З метою забезпечення позову ОСОБА_4 та вжиття заходів для забезпечення можливого подальшого виконання судового рішення в рамках вищевказаної справи 03.03.2018 року було накладено арешт на квартиру ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на вказане, суд в даній справі №234/6715/18 зазначив, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 судове рішення прямо вплине на права кредитора ОСОБА_4 , оскільки унеможливить виконання в майбутньому рішення суду в справі №234/1549/18, якщо таке рішення буде прийнято на користь позивача. На підставі наведеного суд задовольнив заяву ОСОБА_4 та залучив його в даній справі як третю особу.

29.01.2019 року третя особа ОСОБА_4 надав письмові пояснення щодо позову.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду у судовому засіданні по суті.

07.03.2019 року позивачка ОСОБА_1 надала відповідь на пояснення третьої особи.

У судовому засіданні 08.04.2019 року судом була постановлена ухвала про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що у відповідності до ст.206 ч.4 ЦПК України суд вважає необхідним відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позову ОСОБА_1 та продовжити судовий розгляд справи з проведенням повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та дослідження доказів, оскільки визнання відповідачем позову може привести до порушення прав та інтересів іншої особи – третьої особи ОСОБА_4 , позовні вимоги якого у цивільній справі №234/6715/18 забезпечені шляхом накладення арешту на спірну квартиру, розташовану у АДРЕСА_2 , на яку в даній справі претендує позивачка ОСОБА_1 .

В ході судового розгляду судом були вислухані вступні промови сторін та третьої особи (їх представників), показання свідків позивачки, досліджені письмові докази.

В даному судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 заявив клопотання про зупинення провадження у справі в порядку п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №234/2704/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики.

Своє клопотання представник обґрунтував тим, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З цього приводу представник навів суть рішень, що були ухвалені Верховним судом у постановах від 06.03.2019 року по справі №317/3272/16-ц (провадження №61-156св17), від 22.10.2018 року по справі №645/1528/17 (провадження №61-30545св18), від 03.07.2019 року по справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19), в яких надавалася оцінка спірним правовідносинам по суті аналогічним даним та Верховним судом наводилися наступні висновки:

«Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.»,

«…правильним є висновки апеляційного суду, що виниклий спір порушує права та інтереси ОСОБА_10, оскільки позбавлення позивача права власності на майно унеможливлює виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суми боргу. Апеляційний суд обґрунтовано відмовив в позові про поділ майна подружжя в обраний позивачем, з урахуванням наявності обтяження, яке зареєстроване у відповідному порядку на майно, яке є предметом поділу між сторонами…».

Представник третьої особи Кіреєв В.В. зазначив, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом одразу після ухвали суду про арешт майна у справі за позовом ОСОБА_4 , відомості про який внесені до Державного реєстру. Вважає, що позов ОСОБА_1 , за яким остання шляхом вимог про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 та пропонуванням суду розписки про отримання останнім від позивачки 7000 доларів США в рахунок поділу майна претендує на цілу квартиру по АДРЕСА_2 , фактично спрямований на виведення цієї квартири, належної боржнику ОСОБА_3 з-під забезпечення фінансового зобов`язання перед ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що дії позивачки ОСОБА_1 спрямовані виключно на захист своїх майнових прав та остання не має на меті будь-які фіктивні дії. Позивачка зазначає, що в період з 02.11.2005 року по 25.04.2017 року вона та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких 14.01.2006 року на ім`я ОСОБА_3 була придбана трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Поділ майна між сторонами відбувся 25.04.2017 року, коли відповідач ОСОБА_3 під розписку отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 7000 доларів США в рахунок своєї Ѕ частки у спільному сумісному майні, у зв`язку з чим вищевказана квартира повинна була бути перереєстрована на ОСОБА_1 , однак відповідач відмовляється йти до нотаріуса. Вказані дії сторони вчинили до моменту договору позики – 07.06.2017 року, за якою ОСОБА_4 висуває позов до ОСОБА_3 Дізнавшись, що ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та судом був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2 , позивачка ОСОБА_1 була змушена захищати свої права та інтереси та також звернулася з даним позовом до суду.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 проти задоволення клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі заперечували, підтримали доводи представника позивачки ОСОБА_8 .

Згідно ст.251 ч.1 п.6 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, цивільного судочинства – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно ст.263 ч.ч.1-4 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, вважає, що провадження у даній цивільній справі слід зупинити на період до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі Краматорського міського суду №234/2704/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики, вважаючи, що від такого рішення буде залежати вирішення даної цивільної справи, оскільки у випадку стягнення боргу, що становить значну грошову суму, виконання судового рішення може бути проведено за рахунок майна боржника, на яке попередньо накладено арешт, що зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень.

При цьому суд враховує те, що позивачка ОСОБА_1 заявляє про перебування з відповідачем ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з 02.11.2005 року по 25.04.2017 рік, під час яких на ім`я ОСОБА_3 була придбана спірна квартира 14.01.2006 року. Від моменту укладення правочину позивачка не заявляла про свої права на квартиру протягом 12-ті років та лише 14.05.2018 року звернулася до суду з даним позовом. Посилаючись на позасудовий поділ майна позивачкою надана розписка про отримання ОСОБА_3 грошей в сумі 7000 доларів США, яка датована 25.04.2017 року, відповідно до якої відповідач зобов`язався протягом 5-и днів з моменту написання розписки переоформіть спірну квартиру на позивачку. Однак позов ОСОБА_1 поданий лише після висування кредитором ОСОБА_4 вимог до ОСОБА_3 про стягнення боргу та накладення судом 03.03.2018 року арешту на спірну квартиру. Вказаний арешт є офіціальним обтяженням, а саме 13.03.2018 року проведена його державна реєстрація. Таким чином питання поділу майна між сторонами виникло з урахуванням наявності обтяження, яке зареєстроване у відповідному порядку на майно, яке є предметом даного поділу. З метою недопущення поділу майна, яке сторони розцінюють як спільне сумісне та яке може бути використано сторонами для уникнення сплати боргу боржником ОСОБА_3 перед кредитором ОСОБА_4 , враховуючи те, що судове рішення за позовом останнього до цього часу не прийняте, провадження у даній цивільній справі слід зупинити до прийняття рішення та набрання ним чинності у цивільній справі №234/2704/18.

       Керуючись ст.ст.251 ч.1 п.6, 253 ч.1 п.5, 260, 353 ч.1 п.14 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Зупинити провадження у цивільній справі №234/6715/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа – ОСОБА_4 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна, визнання права власності,

на час до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №234/2704/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики,

від якого залежить вирішення даної справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

       На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

       Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 02.09.2019 року, повний текст ухвали виготовлений 06.09.2019 року.

Суддя Л. М. Марченко