Справа № 22-2019                                    Головуючий  в 1 інстанції –  Зайченко О.В.

     Категорія - 26                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

                           У Х В А Л А

    іменем      України

      11 березня  2010 року                                                            

                                                            Апеляційний суд Донецької області  в складі:

                                                                                головуючого судді  Зінов»євої А.Г.,

                                                                                суддів: Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,

                                                                                при секретарі Семенченко С.С.,

                                 з участю позивача,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 26 листопада 2009р. за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля»  про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ДП «Артемвугілля» звернулось із апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 26 листопада 2009р., яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 На його користь з відповідача  стягнуто у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві, 12 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись  на порушення судом норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, стягуючи на користь позивача моральну шкоду, не врахував, що факт її заподіяння  повинен бути підтверджений висновком МСЕК. Крім того, позивачем пропущено передбачений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

Позивач в засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов»язків  на шахті ім.Румянцева ДП «Артемвугілля» отримав професійне захворювання –  вібраційну хворобу. Згідно висновку МСЕК від 20.02.2008р. йому вперше за вказаним професійним захворюванням було встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи безстроково. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд визначив розмір моральної шкоди у сумі  12000грв.

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

    Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він отримав професійне захворювання, яке потягло за собою втрату професійної працездатності безстроково, внаслідок чого позивач зазнає фізичні і моральні страждання.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги щодо необхідності підтвердження факту заподіяння моральної шкоди є непереконливими.

    Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав  належну оцінку доказам по справі, врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, втрата працездатності якому встановлена безстроково, ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував вимоги розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди , а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.  

    Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

      Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» відхилити.

            Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 26 листопада 2009р.  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                                                             Судді