справа № 563/1431/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року                              м. Корець

       Корецький районний суд Рівненської області

       в складі:

       головуючого судді Загородько Н.А.

       секретар судового засідання Турович М.І.

       з участю прокурора Скрипника Р.М.

       потерпілого ОСОБА_1

       представника потерпілого Кульпача В.М.

       захисника-адвоката Кузьменюк Н.М.

       розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

                                  встановив:

       На розгляді в Корецькому районному суді Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

       Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 Н ОСОБА_4 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, передбаченого п.2 ч.1 ст.49 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.125 КК України. В обґрунтування клопотання покликається на те, що передбачений законом трьохрічний строк, протягом якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, який йому інкримінується, минув.

       Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

       Прокурор Скрипник Р.М. проти задоволення клопотання захисника не заперечив, вважає його підставним і просить задоволити.

        Потерпілий ОСОБА_1 та його представник Кульпач В.М. не заперечили проти задоволення клопотання, оскільки воно не суперечить вимогам закону.

       Заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого, вивчивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає до задоволення з наступних підстав.

       Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

       Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

       За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

       Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

       У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

       Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

       Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

       Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

       Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, 07 вересня 2016 року  біля 18 години 40 хвилин він, знаходячись на вулиці у с. Бокшин Корецького району Рівненської області поблизу господарства ОСОБА_1 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , на грунті виниклих задовго до цього неприязних відносин, шляхом завдання удару кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_1 умисно спричинив останньому  тілесні ушкодження у вигляді  закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носа зі зміщенням донизу, наявністю крововиливу та садном на переніссі, які окремо, так і в сукупності згідно висновку судово-медичної експертизи №986 від 12.09.2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним ушкодженням здоров`я.

       Дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

       Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

       Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст.49 КК України).

       Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 07.09.2016 року.

       Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

       З огляду на наведене, на час подання клопотання захисником закінчився трьохрічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

       Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

       Факт ухилення особи від досудового розслідування та суду є обставиною, що виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє строк, передбачений ч.1 ст.49 КК України.

       Разом з тим, ОСОБА_2 не ухилявся від досудового слідства та суду, строк, передбачений ч.1 ст.49 КК України не зупинявся та не переривався, до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не притягувався.

       Таким чином, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.2, 3 ст.49 КК України.

       Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

а змістом статей 284–288 КПК України підставами для звільнення особи

від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

       Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що злочин за яким обвинувачується ОСОБА_2 є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене найсуворіше покарання у виді обмеження волі, та з моменту скоєння такого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника ОСОБА_2 про звільнення його від кримінальної відповідальності є підставним, відтак його слід задоволити і звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.

       Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

       Керуючись ст.ст. 129, 284, 288, 369-372 КПК України, ст. 44, п.2 ч.1 ст.49 КК України, суд -

                              ухвалив:

       Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

       Кримінальне провадження № 12016180140000348 від 07.09.2016 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України – закрити.

       Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

       Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Корецький районний суд Рівненської області.

       Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

       Суддя: