Справа № 461/5030/19                         Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 11-кп/811/904/19        Доповідач: Белена А. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

 головуючого судді - Белени А.В.,

 суддів – Головатого В.Я., Маліновської –Микич О.В.,

секретаря судового засідання - Проворної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника-адвоката Станкевич Христини Зеновіївни, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 липня 2019 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

за участю:

прокурора – Саса Є.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисників – адвокатів Накловича І.М., Станкевич Х.З.,

встановила:

Захисник Станкевич Х.З. подала апеляційну скаргу, в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2019, якою задоволені клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, а саме до 09 вересня 2019 року, включно, з продовженням застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 749 190 грн.

На ухвалу суду першої інстанції подала апеляційну скаргу захисник Станкевич Х.З., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Апелянт наголошує, що суд повинен був розглянути можливість застосування іншого, альтернативного, запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу є.

Апелянт звертає увагу, що клопотання прокурора вмотивоване тим, що з врахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_1 , а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його звинувачують, відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, то є необхідність у обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Судом першої інстанції не враховано, що обставини змінилися, а саме ОСОБА_1 виведений з кола організаторів злочину, визнаний рядовим виконавцем, співпрацював зі слідством, злочин вчинив під тиском погрози за наявні борги.

Апелянт наголошує, що прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували пред`явлення обґрунтованої підозри та наявністю ризиків вчинення обвинуваченим дій, які перешкоджатимуть належному проведенню судового слідства. Таким чином ухвала суду не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Зазначає, що при вирішенні питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний був визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, але розмір застави є непомірним і в 4 рази перевищує розмір передбачений ч.5 ст. 182КПК України,

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , підтриману захисниками обвинуваченого, про задоволення апеляційної скарги захисника Станкевич Х.З., міркування прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, з врахуванням злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , та даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з матеріалами контрольного провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 3 ст. 307 КК України, у сфері обігу наркотичних засобів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Під час судового розгляду справи враховано, що існування пред`явленої обвинуваченням підозри не спростовано. Відтак є достатні підстави вважати, що частина ризиків, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, зокрема: обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити займатись злочинною діяльністю, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ураховуючи наведене, є безпідставним доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Як вбачається з клопотання про продовження строку тримання під вартою, таке відповідає вимогам ст. 199 КПК України, зокрема містить у собі короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується  ОСОБА_1 ,  правову кваліфікацію кримінального правопорушення, виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати  ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, посилання на ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, та обґрунтування того, що такі продовжують існувати та не зменшилися, обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи захисника обвинуваченого про те, що покликання прокурора в клопотанні не відповідають дійсності щодо наявності ризиків, оскільки обставини змінилися, так як ОСОБА_1 виведено з кола організаторів злочину та визнано рядовим виконавцем, що обвинувачений почав скоювати злочин під тиском погроз через наявність боргів є безпідставними, оскільки судом було належним чином перевірено та досліджено матеріали клопотання, дані, які характеризують особу обвинуваченого. Відповідно судом першої інстанції вагомо вмотивовані висновки та наведені обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання  ОСОБА_1  під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Зміна обставин справи у тому, що ОСОБА_1 виведено з кола організаторів злочину та активне сприяння слідству зі сторони обвинуваченого, на які покликається захисник в апеляційній скарзі, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Щодо розміру застави, то такий визначений з урахуванням обставин кримінального правопорушення, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, та підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу захисника Станкевич Христини Зеновіївни, в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 липня 2019 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 307 КК України, продовжено запобіжний захід – тримання під вартою з визначенням розміру застави – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: