Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #81536654

Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 201/13740/18

провадження № 61-12558св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач (заявник) - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - ОСОБА_2 ,

відповідач 2 - ОСОБА_3 ,

відповідач 3 - ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Леонід Олегович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року в складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 27 грудня 2018 року № 5150, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В. щодо звернення стягнення на 1 989 700,00 грн, винесеного на виконання оскаржуваного договору позики грошових коштів від 21 листопада 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомирським Л. О., зареєстрований в реєстрі за № 114.

Заява мотивована тим, що предметом спору по справі є визнання договору позики неукладеним, однак на підставі вказаного договору приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В. був вчинений виконавчий напис № 5150 та відкрито виконавче провадження і приватним виконавцем вчинено певні виконавчі дії щодо його примусового виконання, а тому невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду та призведе до негативних наслідків для позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року заява про забезпечення позову задоволена.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 27 грудня 2018 року № 5150, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є велика вірогідність того, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову останнє може призвести до негативних наслідків для позивача, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року скасовано.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між сторонами у даній справі відсутній спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в той же час такий спір є предметом розгляду у іншій справі, а тому підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/13740/18 та витребувано її з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова невмотивована щодо порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали діяла і не була скасована ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2019 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 201/970/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю. О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Даною ухвалою зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В., зареєстрованим в реєстрі за № 5150, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 1 989 700,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року скасована ухвала про забезпечення позову від 28 січня 2019 року по справі № 201/970/19, та яка у теперішній час оскаржена в апеляційному порядку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Згідно зі статтею 151 ЦПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини її звернення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову правильно виходив із того, що в заяві про забезпечення позову не наведено належних і переконливих доказів, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Між сторонами у даній справі відсутній спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а предметом спору у даній справі є визнання договору позики неукладеним. Разом з тим між сторонами існує спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та є предметом розгляду у іншій справі № 201/970/19. З наведених підстав, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація