ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1569/19 Справа № 203/4575/17   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді  ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря с/з  ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040030002131 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_11 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року, щодо: 

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, 

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора  ОСОБА_12 ,

обвинувачених  ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

захисників  ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих  ОСОБА_13 , -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_9 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином на користь потерпілих: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 100000 гривень, кожному. 

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат. 

Згідно з вироком суду, обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, за таких обставин.

ОСОБА_6 , 25.12.2016 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в особливо великих розмірах, вступив у попередню змову на вчинення злочину з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розподіливши між собою ролі співучасників та розробивши злочинний план.

Здійснюючи злочинний умисел, в цей же день, тобто 25.12.2016 року о 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 спільно зі співучасниками злочину, а саме: особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, вчиняючи злочин в особливо великих розмірах, на автомобілі марки «Мазда 2200», д\н НОМЕР_1 , який належав на праві власності ОСОБА_16 , прибули до офісного приміщення ТОВ «Дарекс-Енерго», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка (колишня назва - Войцеховича), буд. 53.

Після чого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у приміщення, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчиняючи злочин в особливо великих розмірах, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль, знаходився біля гаражів по вул. Миколи Руденка в м. Дніпро, що розташовані навпроти будівлі офісу ТОВ «Дарекс-Енерго», та спостерігав за навколишнім оточенням, щоб у разі появи пересічних громадян, охоронців або працівників поліції попередити про це співучасників злочину і перешкодити їх затриманню. В цей час ОСОБА_9 , діючи згідно відведеної йому ролі у вчиненому злочині знаходився у безпосередній близькості від співучасника правопорушення ОСОБА_6 , підійшов до кута вищезазначеної будівлі офісу ТОВ «Дарекс-Енерго» і також спостерігав за навколишнім оточенням.

Обвинувачений ОСОБА_6 , здійснюючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, за попередньому змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, діючи згідно відведеної йому ролі, піднявся по газовій трубі на другий поверх будівлі офісу ТОВ «Дарекс-Енерго», де за допомогою ножиць з різьби по металу зірвав решітку та пошкодив сигналізацію. Після цього, діючи таємно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до приміщення вказаного офісу, а саме у кабінет директорів підприємництва, а саме ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , де побачив, що біля вікна кабінету знаходиться металевий сейф, який був прикручений до стіни, та в середині якого знаходились грошові кошти, також в кабінеті знаходились речі - сумка чоловіча ТМ «Катана», медаль спілки морських піхотинців України першого ступеня «За вірність» №27 на ім`я ОСОБА_14 , коньяк ТМ «Араме» ємністю 0,5 л., ручки кулькові з написом «Power», ручка кулькова з логотипом ТОВ «Дарекс-Енерго», які ОСОБА_6 визначив як об`єкт злочину.

Усвідомивши, що без необхідних інструментів він не зможе здійснити свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 вийшов через вікно офісу та спустився до співучасників злочину: особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 , які виконували відведені злочинним планом ролі та спостерігали за навколишнім оточенням, при цьому повідомив їх, що в приміщенні кабінету офісу ТОВ «Дарекс-Енерго» знаходиться металевий сейф, який прикручений до стіни у кабінеті, але йому не вдалося відкрити та зрушити його з місця без необхідних інструментів.

Далі, співучасники злочину, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на автомобілі марки «Мазда 2200», д\н НОМЕР_1 , який належав на праві власності особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули за місцем мешкання одного із співучасників злочину - ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де взяли з собою металевий інструмент, а саме лом, який є знаряддям злочину, для його використання з метою таємного викрадення чужого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 53, де розташований офіс ТОВ «Дарекс-Енерго». Після чого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 на автомобілі повернулись до місця скоєння злочину, а саме до офісного приміщення ТОВ «Дарекс-Енерго» за вищевказаною адресою.

Після цього 26.12.2016 року, приблизно о 04 год. 00 хв., співучасники злочину, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, проникли через пошкоджену решітку та вікно до офісного приміщення, розташованого на другому поверсі будівлі, та зайшли до кабінету ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , де знаходився один із співучасників злочину ОСОБА_6 , а саме біля металевого сейфу. Після чого, діючи групою осіб за попередньою змовою, співучасники злочину: особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 , здійснюючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за допомогою знаряддя злочину, а саме металевого лому, демонтували металевий сейф, в середині якого знаходились грошові кошти, котрі належали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Після чого співучасники злочину: особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_9 , підняли металевий сейф на підвіконня офісного приміщення. Потім співучасники злочину: особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , вчинили таємне викрадення інших речей, які знаходились в офісі, - сумки чоловічої ТМ «Катана», медалі спілки морських піхотинців України першого ступеня «За вірність» №27 на ім`я ОСОБА_14 , пляшки коньяку ТМ «Араме» ємністю 0,5 л., ручки кулькової з написом «Power», ручки кулькової з логотипом ТОВ «Дарекс-Енерго».

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи згідно відведеної їй ролі, підвіз заздалегідь приготовлені санчата до газової труби будівлі офісу ТОВ «Дарекс-Енерго» за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 53, для того, щоб завантажити на них викрадений сейф, але після того, як сейф завантажити на санчата не вдалося, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, під`їхав на автомобілі марки «Мазда 2200», д\н НОМЕР_1 , синього кольору, до сходів офісного приміщення ТОВ «Дарекс-Енерго». Потім співучасники злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, перемістили з офісу металевий сейф з грошима та інші викрадені речі - сумку чоловічу ТМ «Катана», медаль спілки морських піхотинців України першого ступеня «За вірність» №27 на ім`я ОСОБА_14 , пляшку коньяку ТМ «Араме» ємністю 0,5 л., ручку кулькову з написом «Power», ручку кулькову з логотипом ТОВ «Дарекс-Енерго» та завантажили до автомобілю марки «Мазда 2200», д\н НОМЕР_1 , синього кольору, за кермом якого був один із співучасників злочину: особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, тим самим діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в особливо великих розмірах. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, співучасник злочину ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проник у приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, а саме металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти у сумі 23 000 гривень, 73 200 доларів США, 10 000 ЄВРО, що відповідно до офіційного курсу української гривні до долару США та ЄВРО, встановленого на 26.12.2017 Національним банком України, є еквівалентним 2 220 109 гривень 91 копійок, а також таємно викрав сумку чоловічу ТМ «Катана» в кількості 1 шт., ринковою вартістю 1158 гривень, медаль спілки морських піхотинців України першого ступеня «За вірність» №27 на ім`я ОСОБА_14 в кількості 1 шт., вартістю 110 гривень, коньяк ТМ «Араме» ємністю 0,5 л. в кількості 1 шт. вартістю 169 гривень, ручки кулькові з написом «Power» в кількості 2 шт. вартістю 10 гривень, ручку кулькову з логотипом ТОВ «Дарекс-Енерго» в кількості 1 шт. вартістю 5 гривень, чим спричинили ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 2 221 561 гривень 91 копійок.

В апеляційних скаргах на вирок:

- обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що при ухваленні вироку були порушені його конституційні права, клопотання про об`єднання справ для об`єктивного та якісного розгляду справи не задоволено, під час всього досудового розслідування та судового розгляду йому не було надано матеріали справи для ознайомлення. Вказує, що в доказ його вини суд першої інстанції заслухав свідка ОСОБА_17 , який не входив в групу слідчих.

Вказує, що всі зазначені у вироку покази свідків є сфальсифікованими.

- захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить вирок в частині визнання ОСОБА_6 винним та призначення йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна скасувати та постановити виправдувальний вирок.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Вказує, що в показах потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вбачаються суперечності, не проведено одночасний допит потерпілих для з`ясування причин розбіжностей в їхніх показах, судом не встановлено, звідки свідку ОСОБА_18 досконало відомо, що саме знаходилось у сейфі, до якого вона не мала доступу, не з`ясовано правову природу походження грошових коштів та не встановлено, яка саме сума грошових коштів знаходилася у викраденому сейфі.

Зазначає, що покази обвинуваченого ОСОБА_6 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_19 про те, що останній надав обвинуваченому грошові кошти у розмірі 45000 доларів США, з яких 44100 доларів США добровільно видав співробітникам поліції, однак суд першої інстанції вважав дані покази неспроможними, крім того, у матеріалах справи відсутні дані про те, що зазначені кошти належать саме потерпілим.

Вказує, що жоден із досліджених у судовому засіданні доказів не доводить того, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України, оскільки вони зібрані з істотним порушенням чинного законодавства.

Також захисник зазначає, що єдиним доказом сторони обвинувачення є покази свідка ОСОБА_16 , у якого із ОСОБА_6 неприязні стосунки та який мав всі підстави обмовити обвинуваченого.

- захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що вирок суду повинен бути скасований, а кримінальне провадження призначене до нового розгляду у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що суд першої інстанції поверхнево дослідив докази, які містяться в показах свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , та підтверджують факт передачі сумки чорного кольору незнайомим чоловіком ОСОБА_9 , та не провів усіх можливих дій для встановлення істини, а саме: не проведено впізнання свідками ОСОБА_21 та ОСОБА_20 цієї особи та сумки, яку вони побачили у ОСОБА_9 після розмови з невідомим чоловіком.

Зазначає, що під час досудового слідства було допитано свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що бачив двох незнайомих чоловіків біля будинку № 53 по вул. Войцеховича у м. Дніпро, але впізнання осіб, які могли бути причетними до скоєння цього правопорушення, свідком ОСОБА_22 , під час досудового слідства проведено не було, а під час судового розгляду вказаного свідка взагалі не допитано. Органи досудового розслідування, всупереч вимогам кримінального процесуального закону ретельно не дослідили обставини, на які посилається ОСОБА_9 , які містяться в матеріалах провадження, суперечать одне одному і не підтверджують обвинувачення, а суд не звернув увагу на неузгодженість цих обставин з іншими матеріалами провадження.

- захисник ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим у зв`язку з порушенням кримінального та кримінального процесуального законодавства.

Вказує, що судом не встановлено час та мотив вчинення злочину, покази потерпілих не підтверджують факт вчинення злочину саме ОСОБА_6 та не можуть бути доказом причетності його до злочину. Суд першої інстанції послався на покази свідка ОСОБА_16 , який зазначив, що має неприязні стосунки із ОСОБА_6 , даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_16 свідомо обмовив ОСОБА_6 .

Зазначає, що свідок ОСОБА_23 повідомила, що ніколи не бачила ОСОБА_6 , а тому на цих показах не може ґрунтуватися вирок, свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 повідомили, що грошові кошти вони бачили 23.12.2016 року, а тому не можуть підтвердити, що за наступні три дні, 26.12.2016 року зазначені кошти дійсно були у сейфі, також покази свідка ОСОБА_17 , який є слідчим, у частині наданих йому, як слідчому, пояснень іншими особами не відповідають встановленим законом критеріям допустимості доказів і не можуть бути покладені в основу судових рішень.

Також вказує, що жодний письмовий доказ не підтверджує обставини справи та не доводить причетність ОСОБА_6 до цього злочину та на них не може ґрунтуватися вина, покази свідка ОСОБА_16 є недопустимими і суперечливими, покази свідка ОСОБА_19 були перекручені, а те, що він дійсно надав ОСОБА_6 45 тис. доларів США не були спростовані в суді, тому, на думку захисника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Захисник звертає увагу на те, що суд першої інстанції не може посилатися на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2018 року, оскільки у вироку не доведена та не може бути доведена вина ОСОБА_6 та його причетність до даного злочину.

Зазначає, що ОСОБА_6 неодноразово протягом судового розгляду заявляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак вони не були розглянуті, а коли суд розглянув клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_6 було відмовлено в такому праві на підставі затягування судового розгляду, таким чином, судом було порушено право на захист. Також в судовому рішенні не зазначено таку пом`якшуючу обставину, як знаходження на утриманні малолітньої дитини або онкохворої та похилого віку непрацездатної матері.

Також захисник вказує, що під час судового розгляду не встановлено чи дійсно у потерпілих були такі суми грошових коштів, не надано квитанції про обмін валюти, підтверджень, що у потерпілих були долари та євро не має, розмір шкоди встановлений не був, тому матеріальний та моральний розмір шкоди не доведений.

- прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_11 просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього належного йому майна, ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом не вказано у резолютивній частині вироку, в якому обсязі підлягає конфіскації майно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у дохід держави (все належне майно або частина).

Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, надали до апеляційного суду заяви про розгляд справи без їх участі, але за участі їх представника ОСОБА_13 , у зв`язку з чим, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути подані апеляційні скарги за відсутності потерпілих, відповідно до вимог ст. 405 КПК України.

При апеляційному розгляді захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_9 підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, частково підтримали апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Представник потерпілих ОСОБА_13 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора, просила вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор в апеляційному суді підтримала апеляційну скаргу прокурора, заперечувала проти задоволення апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_6 .

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються доказами, які були досліджені в суді першої інстанції та яким надана належна оцінка.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про те, що жодним письмовим доказом не підтверджуються причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.185КК України,підтверджується наведенимиу вирокудоказами,зокрема поясненнямипотерпілого ОСОБА_14 ,який усуді першоїінстанції пояснив,що вінпрацює генеральнимдиректором ТОВ«Дарекс-Енерго»з 2015року.В ніч з 25 грудня на 26 грудня 2016 року, йому зателефонував компаньйон ОСОБА_15 та повідомив, що їх офіс пограбували, викрали сейф та інші речі. Після телефонної розмови ОСОБА_14 приїхав до офісу приблизно ввечері 26 грудня 2016 року і виявив, що в кабінеті немає сейфу, вирізана решітка на вікні та пластик на вікні було пошкоджено також. Пояснив, що підприємство ТОВ «Дарекс-Енерго» знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. М. Руденко (Войцеховича), 53. Директорський кабінет, в якому знаходився сейф, розташований на другому поверсі, кабінет був зачинений. Крадіжка була вчинена в офісі за вказаною адресою. Викрали речі зі столу та із шафи, а саме: фірмові кулькові ручки, окуляри для зору, ключі від автомобілю, медаль морської піхотної спілки України першого ступеню, якою ОСОБА_14 представили до нагороди «За вірність» у 2016 році, сумку шкіряну чорного кольору (виробника не пам`ятає), пляшку коняку та сейф. При цьому зазначив, що в сейфі знаходилися установчі документи (реєстраційні документи ТОВ «Дарекс - Енерго», ПП «Алтухов», ПП «Чухно» та інші документи) та гроші, які були у сейфі у сумі 103 000 доларів США, 62 тисячі гривень, 16 тисяч 390 євро. Сейф був вагою приблизно 60 кг, закріплений до підлоги та зачинявся. В приміщенні офісу були здерті жалюзі, були видні наявні сліди взуття, оскільки на вулиці лежав сніг. Були пошкоджені решітки на одному вікні, вікно було пошкоджено. Потерпілий також пояснив, що наявність великої суми коштів у сейфі бачили співробітники, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , які на той час були співробітниками підприємства. Офіс облаштований сигналізацією, а саме датчиками руху, які були виведені на центральний пульт сигналізації, охороною по договору та камерою відео спостереження у дворі офісу. Однак вказана сигналізація була вимкнена кимось, тому охоронці не почули її.

Потерпілий ОСОБА_15 в суді першої інстанції пояснив, що працює на підприємстві ТОВ «Дарекс - Енерго» на посаді заступника директора та є фізичною особою - підприємцем. Вранці приблизно о 10 год. 00 хв. 26 грудня 2016 року він прийшов до офісу за адресою: АДРЕСА_3 , відчинив двері своїм ключем та виявив сліди крадіжки. Вікно до кабінету було відчинено, був вирізаний фрагмент решітки та виявлено відсутність сейфу. Після чого ОСОБА_15 викликав поліцію та зателефонував компаньйону ОСОБА_14 . При цьому потерпілий пояснив, що було викрадено металевий сейф розміром 700х700, який закривався на ключ та був закріплений. Двері до кабінету були зачинені, підлога у приміщенні офісу була брудною, оскільки в ту ніч був сніг, на даху та на снігу простежувалися сліди. Потерпілий також пояснив, що у дворі містяться відеокамери, інші відеокамери знімають з сусідньої будівлі, з вказаних відеокамер було видно як заїжджав автомобіль. З кабінету були викрадені наступні речі: сейф, сумка з фірмовими ручками з логотипами, та інші речі. В сейфі, який був викрадений, були грошові кошти, належний ОСОБА_15 газовий пістолет моделі РГ 80, а також установчі документи підприємства та приватних підприємців: статути «Дарекс-Енерго», протоколи зборів засновників, дозвільні документи та реєстраційні документи фізичної особи-підприємця, медаль морської піхотної спілки України, яка належала ОСОБА_14 . Разом з цим потерпілий показав, що у сейфі знаходились їх спільні гроші з ОСОБА_14 , в національній та іноземній валюті. Сума грошових коштів, які були викрадені, ним та ОСОБА_26 була вказана на досудовому слідстві слідчим. Про наявність вказаних речей можуть підтвердити співробітники ОСОБА_25 та ОСОБА_18 , які бачили грошові кошти, оскільки ОСОБА_18 працює на посаді бухгалтера та допомагає вести облік по фізичним особам. Потерпілий також пояснив, що до сейфу доступ, окрім нього та ОСОБА_14 , більше ніхто не мав, ключі були тільки в них. Деякі грошові кошти були знайдені у обвинувачених при обшуку, які останні віддали добровільно, а також їм повернули документи.

Допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_16 пояснив, що із ОСОБА_27 він має неприязні стосунки, оскільки перед судовим засіданням біля зали судових засідань проходив конвой та вів ОСОБА_27 та ОСОБА_9 до судового засідання і в цей час ОСОБА_27 наніс йому тілесні ушкодження (ногою у голову) за для того, щоб він не свідчив в суді. ОСОБА_27 також пропонував ОСОБА_16 гроші за зміну ним показів. При цьому ОСОБА_16 пояснив, що він підтверджує всі обставини вчиненого ОСОБА_6 , ОСОБА_28 та ним злочину, час та місце його вчинення, механізм вчинення злочину, інші обставини, як він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчиняв крадіжку з проникненням до приміщення офісу по АДРЕСА_3 . Показав, що два роки тому він познайомився із ОСОБА_6 та вони інколи зустрічались. На той час в нього були неприємності, оскільки вкрали його авто, а ОСОБА_6 повинен був допомогти. Пізніше ОСОБА_6 запропонував проникнути до приміщення офісу по АДРЕСА_3 та скоїти крадіжку. Через деякий час вони разом із ОСОБА_6 декілька раз приїздили на місце злочину, щоб все оглянути. На цій вулиці знаходяться різні підприємства, цей офіс має 2 поверхи. Після цього, ОСОБА_6 познайомив ОСОБА_16 з ОСОБА_9 26 грудня 2016 року вони вирішили скоїти вказану крадіжку по АДРЕСА_3 . Зустрілись вони на пр. Гагаріна, і ОСОБА_16 перебував за кермом автомобіля «Мазда Е2200» синього кольору 1997 року випуску. На місце злочину вони приїхали приблизно о 23-24 годині, все було тихо. Автомобіль ОСОБА_16 припаркував неподалік від вказаного офісу та наглядав за охоронцем, який знаходився в приміщенні охорони та за територією, в цей час на його мобільний телефон телефонувала дружина. На вказаній будівлі є навіс, який переходить у вікно приміщення, на торці будівлі є труба, по якій зручно піднятися на 2 поверх. ОСОБА_6 піднявся по газовій трубі на дах навісу парковки, яка впритул розташована з вікном на другому поверсі вказаної будівлі, за допомогою гідравлічних ножиць зірвав віконну решітку, відкрив вікно. ОСОБА_9 в цей час допомагав йому, подаючи вказані інструменти. Потім вони покинули вказану будівлю та чекали приблизно годину ввімкнення сигналізації, однак вона не спрацювала і охоронні служби не приїхали. Повернувшись знову, вони залізли через вікно до офісу. В приміщенні було 2 робочі столи, 2 кресла, сейф знаходився в куті. Спробували його підняти, однак він був прикручений. В них був маленький лом, яким неможливо було відірвати сейф і вони поїхали за ломом до ОСОБА_16 додому. Повернувшись приблизно через 30-40 хвилин, вони всі разом проникли до вказаного приміщення і почали виламувати сейф. Через 20 хвилин вони відірвали сейф та витягнули його через вікно та поклали його до автомобілю. Після цього поїхали до ОСОБА_16 за місцем його проживання, оскільки в нього був інструмент, яким потрібно було відкрити сейф. Сейф відкривали разом та рахували грошові кошти також разом. Грошові кошти були у національній валюті, однак їх було дуже мало, долари США та євро. Гроші розподілили між собою. ОСОБА_16 отримав 30 тисяч доларів, а скільки дісталося грошей ОСОБА_6 та ОСОБА_9 він не знає. Всі документи, які знаходились в сейфі, поклали в сумку з ноутбука. Вказану сумку ОСОБА_9 забрав з собою. Крім того, було викрадено ще пару пляшок спиртних напоїв, коньяк і лікер, зброї не було, були ключі від автомобіля. Сейф ОСОБА_16 викинув з мосту, а автомобіль після скоєння злочину віддав на розборку. Після вказаної крадіжки ОСОБА_16 декілька разів спілкувався по телефону з ОСОБА_6 , після чого взагалі не спілкувались. Через деякий час на ОСОБА_16 вийшли співробітники поліції, як вони йому пояснили, що знайшли його за номером телефону. Після чого було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_16 , під час якого було вилучено десять тисяч доларів, за місцем проживання його матері було вилучено ще двадцять тисяч доларів. Вказані грошові кошти ОСОБА_16 було видано добровільно співробітникам поліції, євро не повертав, оскільки вони знаходились не в нього, а у ОСОБА_9 в сумці. Також ОСОБА_16 зазначив, що через деякий час за місцем його роботи приїхала група осіб з семи чоловік, які закривали його в гаражі, вимагали гроші та погрожували зброєю. Вказаних осіб він не знав на той момент, йому було тільки відомо, що двох з вказаних осіб затримали. Крім того ОСОБА_16 зазначив, що покази, які надала свідок ОСОБА_23 , не відповідають дійсності в частині того, що вона його бачила 26 грудня 2016 року о 07 годині, оскільки вони поїхали, коли ще було темно.

Свідок ОСОБА_23 у суді першої інстанції повідомила, що вона працювала охоронцем на автомобільній стоянці, розташованій біля будівлі АДРЕСА_3 . 26 грудня 2016 року, приблизно о 07 годині 15 хвилин ОСОБА_23 бачила чоловіка, який стояв та дивився на 2 поверх, там, де відбулася крадіжка. Через деякий час свідок ОСОБА_23 була запрошена співробітниками поліції до відділку поліції, де їй були пред`явлені особи для впізнання, серед яких вона впізнала саме того чоловіка, якого бачила 26 грудня 2016 року, як вона потім дізналася, його прізвище ОСОБА_16 . Крім того свідок зазначила, що обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ніколи не бачила, а про крадіжку дізналася зі слів директора офісу.

Під час судового розгляду у суді першої інстанції також було допитано свідка ОСОБА_18 яка показала, що працює з 2011 року в ТОВ «Дарекс-Енерго» та обіймає посаду головного бухгалтера і 26 грудня 2016 року, вранці, прийшовши на роботу до офісу, що знаходиться на другому поверсі двоповерхової будівлі, яку орендує ТОВ «Дарекс-Енерго» по вул. М. Руденка, буд. 53 в м. Дніпро, вона дізналась від ОСОБА_29 , що невідомі особи вчинили крадіжку з їх із ОСОБА_30 спільного кабінету, викрали сейф, в якому знаходились грошові кошти, документи та особисті цінні речі останніх. При цьому свідок пояснила, що вхідні двері до кабінету ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пошкоджень не мали, але вікно було пошкоджене, а металева решітка на ньому була зрізана, і на даху, який примикає до вікна, були сліди ніг на снігу. Також свідок зазначила, що з приміщення кабінету ОСОБА_14 та ОСОБА_15 викрали сейф, в якому знаходились 16 тисяч Євро, 105 тисяч гривень та 203 тисячі доларів США, які належали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Про вказані гроші їй було відомо, оскільки 23 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин вона допомагала ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перерахувати ці гроші в їх кабінеті і в той же день після перерахунку в її присутності останні поклали гроші до сейфу. Разом з цим вказала, що пістолета в сейфі вона не бачила. З кабінету також було викрадено статутні документи ТОВ «Дарек-Енерго», реєстраційні документи на фізичну особу-підприємця ОСОБА_14 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_15 , чоловічу чорну сумку, медаль спілки морських піхотинців «За вірність» на ім`я ОСОБА_14 , кулькові ручки з написом назви фірми, кулькову ручку з написом назви їх фірми «Дарекс-Енерго». 

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_25 пояснила, що в грудні 2016 року вона працювала на посаді менеджера в ТОВ «Дарекс-Енерго» і 26 грудня 2016 року вона, прийшла вранці на роботу до офісу, що знаходиться на другому поверсі двоповерхової будівлі, яку орендує ТОВ «Дарекс-Енерго» по вул. М. Руденка, буд. 53 в м. Дніпро. ОСОБА_15 , відкрив кабінет та побачив, що вікно в кабінеті відкрито, сказав секретарю викликати поліцію і повідомив про те, що їх обікрали. В той же день ОСОБА_25 дізналася, що невідомі особи вчинили крадіжку грошових коштів та особистих цінних речей з кабінету ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . При цьому зазначила, що вхідні двері до кабінету ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пошкоджень не мали, але вікно було пошкоджене, а металева решітка на ньому була зрізана. З приміщення кабінету ОСОБА_14 та ОСОБА_15 викрали сейф, в якому знаходились грошові кошти, які належали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , та які 23 грудня 2016 року вона особисто бачила в кабінеті на столі, коли заходила до кабінету, де ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та бухгалтер ОСОБА_18 їх перераховували та клали до сейфу. Також повідомила, що з кабінету було викрадено статутні документи ТОВ «Дарекс-Енерго», реєстраційні документи на фізичну особу-підприємця ОСОБА_14 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_15 , чоловічу чорну сумку «через плече», медаль спілки морських піхотинців «За вірність» на ім`я ОСОБА_14 та кулькову ручку з написом назви їх фірми «Дарекс-Енерго».

Також в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_17 , який показав, що працює слідчим Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області і з серпня 2016 по серпень 2017 працював старшим слідчим в Дніпровському відділі поліції ГУНП в Дніпропетровській області. ОСОБА_17 було включено до групи слідчих за фактом крадіжки грошових коштів та речей з офісу по вул. Войцеховича (М. Руденка) в м. Дніпрі. Він проводив слідчу дію, а саме вилучення грошових коштів та речей у громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_16 . При цьому зазначив, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_16 добровільно видали грошові кошти і в його присутності особисто та добровільно, без примусу, власноруч написали заяву про видачу грошей. Після цього ним, як слідчим, було складено три протоколи, якими оглянуто видані грошові кошти та речі. Також пояснив, що під час складання вказаної слідчої дії застосовувались технічні засоби (фотографування). Крім цього пояснив, що ОСОБА_9 видавав окрім грошей, ще і сумку з документами. При цьому, ОСОБА_9 пояснив, що вказані гроші та документи були викрадені ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_16 з офісного приміщення по АДРЕСА_3 . Після чого було складено та підписано протоколи і скарг від ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_16 не надходило, крім того, при слідчих діях були присутні поняті.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 чи свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 та ОСОБА_17 з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у зазначеному кримінальному провадженні, а також не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів. 

Всі вищевикладені показання узгоджуються з іншими належними і допустимими доказами по справі, детально проаналізованими і вказаними у вироку, які містяться в матеріалах провадження, зокрема: протоколом огляду місяця події від 26 грудня 2016 року з фото таблицею до нього, згідно якого встановлено та зафіксовано обставини крадіжки з проникненням у приміщення за адресою АДРЕСА_3 , та виявлено, що в приміщенні є металопластикове вікно, за котрим знаходяться металеві предмети, зовні схожі на прути, на вікні білого кольору, яке знаходиться з правої сторони приміщення, виявлені сліди від рукавичок, вказане вікно на момент огляду перебуває у відчиненому стані, на основі якого виявлено пошкодження у вигляді віджиму, де виявлено два сліди рукавичок, за зазначеним вікном міститься металева решітка, на котрій виявлені пошкодження у вигляді перекусу частин та виявлені сліди взуття, які було вилучено, механізм замка вхідних дверей пошкоджень та слідів злому не має (т. 1, а.кп. 37-39); протоколом обшуку від 18 січня 2017 року, відповідно до якого обшук проведено за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 200 доларів США, купюрами по 100 доларів (т. 1, а.кп. 124-125); протоколом додаткового огляду від 04 квітня 2017 року, згідно якого вилучені за місцем проживання ОСОБА_9 грошові кошти були оглянуті (т. 2 а.кп.103); протоколом огляду від 19 січня 2017 року з фототаблицею до нього (т. 1, а.кп. 128-130) та протоколом додаткового огляду від 03 квітня 2017 року (т. 2, а.кп. 95), відповідно до яких оглянуті та добровільно видані ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 10000 ЄВРО, а також сумка з-під ноутбука сірого кольору, фірми «ASUS», в якій знаходяться документи, видані на ім`я ОСОБА_14 , а також статут ТОВ «Дарекс-Енерго»; заявою від 18 січня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_9 добровільно видав співробітникам поліції грошові кошти у розмірі 10000 ЄВРО та портфель, в якому містяться документи, які були викрадені ним з сейфу 26 грудня 2016 року за адресою: вул. Войцеховича, 53 (М. Руденка) в м. Дніпро, заява написана власноруч без застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу та підписана останнім (т. 1, а.кп. 127); протоколом обшуку від 18 січня 2017 року, відповідно до якого було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено: речовину зеленого кольору рослинного походження в подрібненому стані, яка знаходилась в тарілці на кухні на дерев`яному підвіконні, банківську карту «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , технічний паспорт на автомобіль «SSаng YonG Rexton», д.н.з НОМЕР_3 , 6 футлярів від окулярів, на полиці під столом виявлено блокнот з трубкою, на сторінках якого наявна речовина білого кольору, порошковообразна, мобільний телефон марки «ТЕКСТ» імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , мобільний телефон «НТС», імеі НОМЕР_6 та сім-карта оператора «Київстар», мобільний телефон марки «NОКІА», мобільний телефон «Соні Ерексон» без імеі, грошові кошти в сумі 150 гривень 00 копійок, які були виявлені в приміщенні кухні не вилучалися (т. 1, а.кп. 122-123); заявою, відповідно до якої ОСОБА_6 добровільно видав співробітникам поліції грошові кошти у розмірі 44100 доларів США, які були викрадені ним з сейфу 26 грудня 2016 року за адресою: вул. М. Руденка (Войцеховича), 53 в м. Дніпро, заява написана власноручно, без застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу та підписана останнім (т. 1, а.кп. 140); протоколом огляду від 19 січня 2017 року з фототаблицєю до нього (т. 1, а.кп. 141) та протоколом додаткового огляду від 03 квітня 2017 року (т. 2, а.кп. 96-107), згідно яких оглянуто та добровільно видано ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 44100 доларів США; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 19 січня 2017 року та додатку до нього у вигляді фото таблиці, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_14 пред`явлено для впізнання чотири медалі, серед яких останній вказав на медаль під № 2 та пояснив, що дана медаль належить йому, для підтвердження надав документ, який є підтвердженням того, що саме ця медаль «Спілка морських піхотинців України» 1 ступінь № 27 «За вірність» належить йому (т. 2, а.кп. 3-5); протоколом пред`явлення речей для впізнання від 19 січня 2017 року та додатку до нього у вигляді фототаблиці, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_14 пред`явлено для впізнання чотири чоловічі сумки чорного кольору, серед яких ОСОБА_14 вказав на сумку під № 3 та пояснив, що шкіряна чоловіча сумка чорного кольору, з ремінцем чорного кольору з написом «KATANA» та наявні в ній три шарикові ручки належать саме йому (т. 2, а.кп. 6-8).

Згідно висновку судово-технічної експертизи № 29/2.3-259 від 28 квітня 2017 року, 441 банкнота номіналом по 100 доларів США, видані ОСОБА_6 та оглянуті протоколом від 03 квітня 2017 року (т. 2 а.кп. 96-107); 200 банкнот номіналом по 100 доларів США, видані ОСОБА_16 та оглянуті протоколом огляду від 03 квітня 2017 року (т. 2, а.кп. 104-107); 2 банкноти номіналом по 100 доларів США, вилучені під час обшуку квартири, яка належить ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та оглянуті 04 квітня 2017 року (т. 2, а.кп. 103); 89 банкнот номіналом по 100 доларів США, добровільно видані ОСОБА_16 та оглянуті 04 квітня 2017 року (т. 2, а.кп. 108-109), - відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Федеральної резервної системи США аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу. 20 банкнот номіналом по 500 Євро, добровільно видані ОСОБА_9 та оглянуті 03 квітня 2017 року (т. 2 а.кп. 95), - відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Європейського центрального банка аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу. 46 банкнот Національного банку України номіналом по 500 гривень, добровільно видані ОСОБА_16 та оглянуті 04 квітня 2017 року (т. 2 а.кп. 107), відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу (т. 2, а.кп. 121-130).

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 77 від 26 травня 2017 року, вартість викраденого майна на момент скоєного злочину 26 грудня 2016 року з урахуванням зносу складає 1452 гривні (т. 2, а.кп. 165-166).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 25 травня 2017 року з додатком до нього у вигляді DVD - диску, за участю понятих в присутності захисника ОСОБА_31 , за участю спеціаліста ОСОБА_32 та інших осіб, ОСОБА_16 показав механізм та обставини вчиненої крадіжки разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яку вони спільно вчинили 26 грудня 2016 року з приміщення офісу ТОВ «Дарекс Енерго» по вул. М. Руденка (Войцеховича), буд. 53 в м. Дніпро. В ході слідчого експерименту ОСОБА_16 розповів про місце, з якого вони підійшли до офісу, як ОСОБА_6 підіймався по газовій трубі на другий поверх приміщення, як ОСОБА_6 зрізав решітку та пошкоджував вікно. В цей час ОСОБА_16 залишався на вулиці та спостерігав за оточуючою обстановкою. Також розповів, як ОСОБА_9 піднявся на другий поверх та разом із ОСОБА_6 намагались зрушити сейф з місця, а анкерні болти цьому заважали, після цього з ОСОБА_9 вони лишили місце злочину та поїхали за ломом. Повернувшись на місце, вони з ОСОБА_9 за допомогою лому зрушили сейф та завантажили його до автомобіля та зникли з місця вчинення злочину (т. 2, а.кп. 184-188).

Підстав для того, щоб вважати докази недопустимими у кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов висновку про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення, колегія суддів не знаходить.

Крім того, судом першої інстанції було також допитано свідка сторони захисту ОСОБА_19 , який показав, що з 1998 року він є фізичною особою - підприємцем і займається виготовленням меблів та сільськогосподарською продукцією. Із ОСОБА_6 ОСОБА_19 знайомий давно, проживали по сусідству. Пояснив, що ОСОБА_6 до січня 2017 року не бачив приблизно п`ять років, а у 2016 році ОСОБА_6 звернувся до нього та просив позичити приблизно 70-80 тисяч доларів США. На початку січня 2017 році ОСОБА_6 попросив знову позичити йому грошові кошти у розмірі 50 тисяч доларів США для будівництва станції технічного обслуговування, і після вказаної розмови ОСОБА_19 разом із ОСОБА_6 поїхали на об`єкт, де повинно було проводиться будівництво станції технічного обслуговування, яке знаходиться в районі Воронцова м. Дніпро, після чого ОСОБА_19 погодився надати грошові кошти ОСОБА_6 у борг в розмірі 45 тисяч доларів США. В цей же день ввечері, вони зустрілися із ОСОБА_6 у кафе Разгуляй, яке розташоване по вул. Кірова у м. Дніпро, де ОСОБА_19 під розписку передав ОСОБА_6 грошові кошти, які той просив у борг. 

Надаючи оцінку зазначеним показанням свідка ОСОБА_19 , суд першої інстанції, на думку колегії суддів дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що вказані покази свідка ОСОБА_19 є неспроможними, оскільки останній, надаючи покази суду неодноразово змінював їх та плутався. Під час допиту ОСОБА_19 повідомляв, що надав в борг 45000 доларів США, які ОСОБА_6 попросив для будівництва станції технічного обслуговування. При цьому ОСОБА_19 зазначав, що бачився із ОСОБА_6 ще в 2016 році і обговорював з ним питання про надання останньому в борг грошей. Проте, після цього зазначив, що до січня 2017 року більше 5 років не бачив ОСОБА_6 . Також свідок ОСОБА_19 повідомляв, що при зустрічі ОСОБА_6 надавав йому документи про відведення земельної ділянки під господарську діяльність по облаштуванню станції технічного обслуговування, на своє ім`я, тобто на ім`я ОСОБА_6 , одночасно з тим в своїх же показах повідомляв, що жодних документів на земельну ділянку не бачив. Щодо правової природи походження такої суми грошових коштів, ОСОБА_19 пояснював, що заробив їх, як фізична особа-підприємець, після чого повідомляв, що заробив їх як фізична особа, пізніше повідомляв, що ці гроші, зароблені його батьком. При цьому, свідок ОСОБА_19 повідомляв, що він серійні номери банкнот не переписував, і в готівку їх з банківського рахунку не переводив, що не дає можливості ототожнити кошти, видані ОСОБА_6 працівникам поліції, як ті, що ОСОБА_19 надав ОСОБА_6 . 

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано віднісся критично до показів обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про те, що вони не вчиняли крадіжку за попередньою змовою групою осіб, оскільки вони повністю спростовуються показаннями допитаних у суді першої інстанції свідків та дослідженими матеріалами кримінального провадження, тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано оцінив їх як обрану обвинуваченими позицію захисту.

При цьому, колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції поверхнево дослідив докази, які містяться в показах свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 та підтверджують факт передачі сумки чорного кольору незнайомим чоловіком ОСОБА_9 та не провів впізнання вказаними свідками цієї особи та сумки, яку вони побачили у ОСОБА_9 , оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , які вказували, що бачили лише особу, яка підійшла приблизно 6-го чи 7-го січня до ОСОБА_9 , проте будь-яких дій, вчинених цією особою, вони не бачили та не можуть її впізнати.

Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що під час досудового слідства було допитано свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що бачив двох незнайомих чоловіків біля будинку № 53 по вул. Войцеховича у м. Дніпро, але впізнання осіб, які могли бути причетними до скоєння цього правопорушення свідком ОСОБА_22 проведено не було та під час судового розгляду вказаного свідка взагалі не допитано, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно протоколу допиту свідка від 20 травня 2017 року (т. 2, а.кп. 180), під час досудового розслідування було допитано як свідка ОСОБА_33 , а не ОСОБА_22 , як про це зазначає захисник в своїй апеляційній скарзі, крім того, вказаний свідок пояснив, що він проживає по сусідству із ОСОБА_6 , бачив його останній раз 28 травня 2017 року в дворі будинку АДРЕСА_5 та мобільного телефону ОСОБА_6 не має, так як не спілкується з останнім. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не проводився допит вказаного свідка сторони обвинувачення, оскільки прокурором у судовому засіданні було заявлено про відмову від допиту свідка ОСОБА_33 , що є його правом (т. 7, а.кп. 79-86).

Щодо посилання захисника ОСОБА_10 на те, що судом першої інстанції не встановлено часу та мотиву вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, колегія суддів вважає їх такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами кримінального провадження, оскільки як вбачається з мотивувальної частини вироку, 25грудня 2016року близько22:00години, ОСОБА_6 спільно зіспівучасниками злочину,а самеособою,матеріали відносноякої виділенів окремепровадження,та ОСОБА_9 ,діючи запопередньою змовоюгрупою осіб,поєднаного зпроникненням уприміщення,вчиняючи злочинв особливовеликих розмірах,на автомобілімарки Мазда2200,д/н НОМЕР_1 ,який належавна правівласності ОСОБА_16 прибули доофісного приміщення ТОВ «Дарекс-Енерго», розташованого на вул. Миколи Руденка (Войцеховича), 53 у м. Дніпрі. Безпосередньо крадіжку чужого майна ними було вчинено 26 грудня 2016 року близько 04:00 години. Судом також встановлено, що ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, що спростовує посилання захисника ОСОБА_10 на те, що судом не було встановлено мотив вчинення кримінального правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_10 на те, що покази потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_6 та не можуть бути доказом причетності його до кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки показання потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виступають лише складовою із усіх прийнятих судом до уваги допустимих доказів та свідчать про вчинення кримінального правопорушення відносно останніх, при цьому вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується іншими доказами в своїй сукупності.

Щодо посилання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на те, що свідок ОСОБА_16 свідомо обмовив обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки має з ним неприязні стосунки, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як підстав не довіряти показанням ОСОБА_16 , у суду першої інстанції не було. Посилання захисників на неприязні стосунки, як на підставу обмовлення ОСОБА_16 обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів не знаходить слушними, оскільки останні спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема технічними записами судових засідань та мотивувальною частиною вироку, з яких вбачається, що ОСОБА_16 до інциденту, який стався 05 червня 2018 року перед судовим засіданням, неприязних стосунків з обвинуваченим ОСОБА_6 не мав. Крім того, ОСОБА_16 у суді першої інстанції надав покази, які є логічними та послідовними, вони повністю узгоджуються між собою та з дослідженими судом першої інстанції доказами, протоколами слідчих дій, що проводились під час досудового розслідування за участю ОСОБА_16 .

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 з приводу покладення в основу обвинувального вироку в якості доказів показань потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які мають суперечності, то ці доводи також спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема технічними записами судових засідань та мотивувальною частиною вироку, з яких вбачається, що показання потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 викладені в обсязі, необхідному та достатньому для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, вказані показання є логічними та послідовними, повністю узгоджуються між собою щодо істотних обставин справи та узгоджуються з іншими дослідженими судом першої інстанції доказами і не узгоджуються щодо істотних обставин вчиненого кримінального правопорушення лише з показаннями обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що судом не було встановлено звідки свідку ОСОБА_18 відомо про те, що саме знаходилось у сейфі, до якого вона не мала доступу та не з`ясовано правову природу походження грошових коштів є неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема технічними записами судових засідань та мотивувальною частиною вироку, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_18 працює з 2011 року в ТОВ «Дарекс-Енерго» та обіймає посаду головного бухгалтера і про гроші, які знаходились у сейфі їй було відомо, так як 23 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин свідок ОСОБА_18 допомагала потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перерахувати гроші в їх кабінеті і в той же день після перерахунку в її присутності останні поклали гроші до сейфу. При цьому, на підтвердження правової природи походження вказаних грошових коштів, потерпілим ОСОБА_14 надавались відповідні податкові декларації.

Неспроможними також є посилання захисника ОСОБА_10 на те, що свідок ОСОБА_23 ніколи не бачила ОСОБА_6 , а тому на цих доказах не може ґрунтуватись вирок, оскільки показання свідка ОСОБА_23 виступають лише складовою із усіх прийнятих судом до уваги допустимих доказів, при цьому вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтверджується іншими доказами в своїй сукупності.

Не може колегія суддів погодитись й з мотивами апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 з приводу того, що покази свідка ОСОБА_17 , який є слідчим, у частині наданих йому, як слідчому, пояснень іншими особами не відповідають встановленим законом критеріям допустимості доказів і не можуть бути покладені в основу судових рішень, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або які було отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. 

У відповідності до положень ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та іншими законами України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повністю дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону, будь-яких істотних порушень прав і свобод людини, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_10 про те, що суд першої інстанції не може посилатися на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, оскільки у вироку не доведена та не може бути доведена вина ОСОБА_6 , колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року щодо ОСОБА_16 попри те, що містить згадування прізвищ ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , з огляду на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стосується виключно обвинувачення ОСОБА_16 .

Будь-якого дослідження та оцінки правомірності дій інших осіб, зокрема щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , суд не здійснював, а отже, не вирішував наперед питання про їх права, свободи чи інтереси, і не встановлював преюдиційних фактів щодо останніх.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_10 про порушення права ОСОБА_6 на захист, яке полягало у ненаданні йому можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі на стадії досудового та судового розгляду, - є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

За правилами ч. 2 ст. 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, якщо вони заявляють про це клопотання.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 на виконання вимог ст. 290 КПК України на досудовому слідстві був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження (т. 3, а.кп. 174).

Повторне ознайомлення ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження відбувалось у 2018 році в період з 14 лютого 2018 року по 19 лютого 2018 року, що підтверджується його власноруч написаними розписками (т. 6, а.кп. 27, 29, 33), з яких убачається, що з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_6 ще раз ознайомився у повному обсязі, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що ознайомлення з матеріалами судового слідства та протоколами судових засідань є передчасним, а тому відмовився від подальшого ознайомлення (т. 6, а.кп. 34).

В судовому засіданні 28 лютого 2019 року, під час обговорення питання стосовно можливості закінчення дослідження письмових доказів та переходу до судових дебатів, обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, на що судом першої інстанції було відмовлено, та визнано клопотання таким, що спрямоване на затягування судового розгляду (т. 8, а.кп. 133-137). При цьому, суд першої інстанції тричі відкладав судові засідання та попереджав про необхідність підготовки до судових дебатів і за цей час з боку обвинуваченого ОСОБА_6 клопотань про ознайомлення з матеріалами справи до суду не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що після ухвалення вироку суду 04 березня 2019 року, суд першої інстанції надав ОСОБА_6 можливість ознайомитись з матеріалами справи, і він ознайомився з матеріалами справи у повному обсязі (т. 8, а.кп. 179).

На думку колегії суддів, дії обвинуваченого ОСОБА_6 дійсно були спрямовані на затягування судового розгляду та зловживання своїми правами на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, незважаючи на те, що суд першої інстанції йому сприяв у цьому, дозволяючи ознайомлення з матеріалами кримінального провадження навіть поза стадіями кримінального процесу, коли таке ознайомлення надається. А тому такі дії суду першої інстанції не можуть розцінюватися як порушення права на захист, оскільки такого порушення допущено не було.

При цьому колегією суддів було враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі Смірнов проти України, в якому зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі на те, що при ухваленні вироку були порушені його конституційні права і клопотання про об`єднання справ для об`єктивного та якісного розгляду не було задоволено, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки як вбачається з ухвали від 22 лютого 2018 року, судом першої інстанції було задоволено клопотання прокурора та направлено кримінальне провадження № 12017040030002131 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області, для вирішення питання про підсудність зазначеного кримінального провадження та об`єднання в подальшому з кримінальним провадженням № 12017040030001314 за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке перебуває у провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, в одне провадження (т. 6, а.кп. 48).

Проте, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року подання Самарського районного суду м. Дніпропетровська було залишено без задоволення, а матеріали кримінального провадження № 12017040030002131 від 19 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, повернуто до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (т. 6, а.кп. 167-168).

Що стосується доводів апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про те, що заява ОСОБА_6 про добровільну передачу коштів працівникам поліції та протокол огляду від 19 січня 2017 року є недопустимими доказами, оскільки слідчий провів досудове розслідування і зібрав докази у кримінальному провадженні до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вказана заява ОСОБА_6 про добровільну передачу коштів працівникам поліції та протокол огляду від 19 січня 2017 року були складені в рамках кримінального провадження № 12016040030001314, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2016 року. 

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він написав заяву про добровільну передачу коштів під впливом працівників поліції, про що, на його думку свідчить навмисна помилка, зазначена в заяві, були перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані такими, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються показами свідка ОСОБА_17 та ОСОБА_16 . 

Крім того, з метою перевірки тверджень обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про застосування відносно них недозволених методів психологічного впливу, можливого факту зловживання своїми повноваженнями органами досудового розслідування в ході проведення досудового розслідування, судом першої інстанції доручено Територіальному Управлінню Державного Бюро Розслідувань у м. Полтава провести перевірку відповідно до вимог чинного законодавства з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлень обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (т. 8, а.кп. 20).

Як вбачається з постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального Управління Державного Бюро Розслідувань у м. Полтаві від 14 лютого 2019 року, кримінальне провадження № 62018170000000015 за фактом застосування відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 недозволених заходів психологічного впливу, у зв`язку із встановленням відсутності в чиїх-небудь діях складу кримінального правопорушення закрито (т. 8, а.кп. 126-129).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у межах власних повноважень, керуючись нормами КПК України, прийняв заходи до перевірки заяв обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про можливе застосування до них працівниками поліції недозволених методів ведення досудового розслідування.

Що стосується посилання захисника ОСОБА_10 на те, що при призначенні ОСОБА_6 покарання, судом першої інстанції не враховано, як пом`якшуючу покарання обставину, знаходження на його утриманні малолітньої дитини або онкохворої та похилого віку непрацездатної матері, то вони є безпідставними, оскільки, як вбачається з мотивувальної частини вироку, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом першої інстанції не встановлено, - вищевказані захисником ОСОБА_10 обставини були враховані судом першої інстанції під час оцінки даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції під час призначення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, не зазначено, яке саме майно підлягає конфіскації, а саме всього або частини майна, яке є власністю обвинувачених, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд першої інстанції, з урахуванням санкції ч. 5 ст. 185 КК України, призначив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_9 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна та, оскільки не вказано його частки, слід розуміти всього майна, що належить на праві власності обвинуваченим, що також може бути роз`яснено судом першої інстанції в порядку ст. 380 КПК України, тому, на думку колегії суддів, підстав для скасування вироку суду чи для його зміни, - не має. 

Щодо стосується доводів захисника ОСОБА_10 про те, що матеріальна шкода в суді першої інстанції не доведена, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Виходячи зі змісту 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, котрий вчинив суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при ухваленні вироку суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, частково задовольнив позовні вимоги потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і стягнув з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином грошові кошти у розмірі 100000 грн., кожному.

При цьому, суд першої інстанції виходив з вартості викраденого майна, його цінності для потерпілих та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції і вважає, що розмір моральної шкоди вказаним судом було визначено, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням конкретних обставин справи, а тому вважати його необґрунтовано завищеним підстав немає.

Враховуючи викладене, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції згідно вимог ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом відповідно до норм матеріального права, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені наведеними в ньому доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом згідно визначених ст. 94 цього Кодексу правил, що ґрунтуються на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх дійсних обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний зібраний доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного вироку, який за змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК України щодо вступної, мотивувальної та резолютивної його частини. При цьому, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, так само як і неповноти судового розгляду, переглядом кримінального провадження в апеляційному порядку, не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_11 - без задоволення, а вироку суду першої інстанції  без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_11  залишити без задоволення.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді: