ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5346/19 Номер провадження 11-сс/814/668/19Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Нізельковської Л.В.,               

суддів – Костенка В.Г., Маліченка В.В.,

із секретарем – Шевченко І.М.,

за участі прокурора – Ковінька Д.В.,

представника ДП „Виробниче

об`єднання „Знамя” – адвоката Бондарця Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 28 серпня 2019 року,-

  В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області про арешт майна, а саме: цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Полтава, вул АДРЕСА_1 , власником якого є ДП „ВО Знамя”.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчими в ОВС СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019170000000200 від 05.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, ліквідатор ДП «ВО Знамя» ОСОБА_1 , за попередньою змовою з керівником ТОВ «Знамя ЛМН» (код ЄДРПОУ 41962583) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 . Полтава, вул. Панянки, 65-б) та керівником ТОВ «Фінансова компанія «Стокс» (код ЄДРПОУ 22859728) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 . Полтава, вул. Зіньківська, 21, АДРЕСА_3 ), під час проведення аукціону з продажу майна (цілісного майнового комплексу колишнього заводу «Знамя») умисно занизили вартість вказаного майнового комплексу для подальшого його використання у власних цілях.

Згідно інтернет-ресурсів Міністерства юстиції України, 10.05.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Стокс» (код ЄДРПОУ 22859728) було організовано та проведено аукціон з продажу майна ДП «ВО «Знамя» (код ЄДРПОУ 14310997), у вигляді цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, в ході якого було реалізовано на користь ТОВ «Знамя ЛМН» все майно колишнього заводу «Знамя» за ціною значно меншою, ніж реальна, а саме – 15 852 555,12 грн., при умові, що початкова вартість вказаного майнового комплексу становила 36 028 534, 37 грн.

Окрім того, встановлено, що на території ДП «ВО «Знамя», що розташована за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, знаходяться високотоксичні хімічні речовини, які потребують утилізації, травматична та газова зброя разом зі станками для їх виготовлення, які потребують модернізації та ремонту, при цьому що покупець при купівлі даного майнового комплексу повинен мати ліцензію на зберігання зброї, яка у ТОВ «Знамя ЛМН» відсутня.

На даний час свідоцтво на право власності вищевказаного цілісного майнового комплексу, документи на землю та кадастровий номер відсутні, представники ТОВ «Знамя ЛМН» користуються даним майном, та, згідно з отриманою інформацією, мають намір на демонтаж всього майнового комплексу з метою забудови нового житлового масиву. Тобто, наявні ризики пошкодження, псування, знищення, перетворення даного майна.

       З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні нерухомого майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та вчинення інших кримінальних правопорушень. Збереження цілісного майнового комплексу на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, та те, що вжиття такого заходу при встановлених обставинах забезпечить його дієвість та досягнення відповідних завдань, а також не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України. При цьому, цілісний майновий комплекс не є доказом у вказаному кримінальному провадженні та не відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Крім того, прокурором не виконано ухвали Полтавського апеляційного суду від 31.07.2019 року та не визначено у поданому клопотанні даних про те, на яке конкретно майно необхідно накласти арешт, його вид та кількість, а також хто є  власником майна.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків фактичним обставинам провадження, та постановити нову, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження і розпорядження.

Вказав, що цілісний майновий комплекс відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є матеріальним об`єктом, доказом факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки є предметом кримінально протиправних дій, набутим незаконним шляхом і отриманим юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже потребує вжиття заходів щодо його збереження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку представника ДП „ВО „Знамя”, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України  у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання прокурора подано без дотримання вказаних вимог.

Як вбачається з матеріалів провадження, питання про арешт цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Полтава, вул.Автозаводська, 2/9, власником якого є ДП „ВО Знамя”, вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

За результатами перегляду ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 19 червня 2019 року, якою було накладено арешт на майно, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали та повернення клопотання прокурору як такого, що подане без додержання вимог ст.171 КПК України.

02.08.2019 року прокурор повторно звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Однак, визначені в ухвалі суду апеляційної інстанції недоліки, прокурор усунув лише частково.

Так, у клопотанні знову не міститься даних про те, на яке конкретно майно необхідно накласти арешт, його вид та кількість.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться нежитлові будівлі, приміщення та споруди, які перебувають у власності як ДП „ВО „Знамя”, так і інших юридичних осіб та приватних підприємців.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Викладені обставини залишились поза увагою слідчого судді, в результаті чого він дійшов помилкового висновку про можливість розгляду клопотання прокурора по суті.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.2 ст. 404 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді з ухваленням нової, якою клопотання прокурора необхідно повернути для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

                                                У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 28 серпня 2019 року про відмову в накладенні арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області Яроцького Р.В. про арешт майна повернути прокурору як таке, що подане без додержання вимог ст.171 КПК України, та встановити строк в 72 години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

                                                    СУДДІ:

Нізельковська Л.В.                    Костенко В.Г.         Маліченко В.В.