Справа № 2а-3
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року м. Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гавриша Я.М.
з участю: секретаря Гуцуляк Г.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на неправомірні дії щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії як дитині війни, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по теперішній час, зобов’язання перерахувати та сплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по теперішній час у розмірі 6164 грн. 00 коп., з тих підстав, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі за 2006-2007 роки здійснено не було, а за 2008 рік та надалі така виплата проводиться в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає такі дії відповідача неправомірними, при цьому посилається: на норми Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. №8-рп/1999; 20.03.2002 р. № 5-рп/2002; 17.03.2004 р. № 7-рп/2004; 01.12.2004 р. № 20-рп/2004; 09.07.2007 р. № 6-рп/2007; 22.05.2008 р. № 10-рп/08; ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; Закони України про Державний бюджет на 2006, 2007, 2008, 2009 роки та інші нормативно-правові акти. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надіслав заяву, в якій просить розглянути справу без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач є пенсіонером, народилася 08 серпня 1940 р. (а.с.7). Вона відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набула статусу «дитина війни» (а.с.8), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зазначене підвищення пенсії дітям війни в 2006 р. повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, тому позовні вимоги за 2006 р. не підлягають до задоволення.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно. З урахуванням встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. – 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума заборгованої позивачу пенсії становить 710,93 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень – 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень – 373,60 грн. (415,11х3х30%).
Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Виходячи з вище наведеної норми закону суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду.
Стосовно вимоги за 2008 р. – 2009 р.р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням встановленого ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. – 481 грн., з 01.07. – 482 грн., з 01.10. – 498 грн.), сума заборгованої позивачу пенсії за період з 22.05. до 31.12.2008 р. становить 715,26 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень – 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень – 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень – 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивач мала отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримала 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня – 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень – грудень у розмірі 10% прожиткового мінімуму).
З урахуванням встановленого ст.54 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” (із внесеними змінами), ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008 р. - 498 грн., а з 01.11.2009р. – 573 грн., позивач мала отримати за 2009 р. 1837,80 грн. підвищення до пенсії, виходячи з розрахунку: за січень-жовтень – 1494,00 грн. (498х10х30%), за листопад-грудень – 343,80 грн. (573х2х30%), а фактично отримала значно меншу суму.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги за 2006-2009р.р. підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р.
Що стосується вимоги позивача про індексацію недоплаченої надбавки на момент виплати, суд не знаходить підстав для її задоволення. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» така індексація передбачена тільки у разі, якщо належні громадянинові суми були нараховані та своєчасно не виплачені, а в даному випадку позивачеві відповідачем суми не нараховувалися, у зв'язку з чим норми вказаного закону на правовідносини між сторонами не поширюються.
Щодо понесених позивачем витрат на оплату послуг банку в розмірі 5,00 грн., то дані послуги згідно ст. 87 КАС України не відносяться до судових витрат. В зв’язку із цим вище наведені витрати слід віднести за рахунок позивача.
Судові витрати по справі підлягають розподілу згідно ст.94 КАС України відповідно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік” (із внесеними змінами), ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-VI, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо не нарахування та невиплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2009 року включно, із врахуванням виплачених сум.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 150 (сто п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат понесених на оплату послуг з правової допомоги.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25 січня 2010 року.
Головуючий: підпис
З оригіналом вірно
Суддя Тлумацького
районного суду ОСОБА_2