Справа № 2а-5/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         20 січня  2010 року                                                                                               м. Болехів

   Болехівський міський суд Івано-Франківської області під головуванням – судді Головенко О.С.

   при секретарі судового засідання       Латик В.Є.

   за участю позивача                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Війтівецького взводу ДПС ДАІ Хмельницької області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування своїх вимог вказує,  що 26 липня 2009 року інспектором Війтівецького взводу ДПС ДАІ Хмельницької області ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ВХ № 005902, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300 грн. Вважає постанову про накладення штрафу незаконною, оскільки їхав зі швидкістю близько 50 км/год, працівник міліції не ознайомив його з даним вимірювача швидкості «Візир», не вручив йому копії протоколу по справі, постанову складено у його відсутності. Просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову та закрити провадження у справі.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснив, що в той день його зупинили працівники міліції та повідомили, що він перевищив швидкість в населеному пункті, з чим був категорично не згідний, оскільки рухався зі швидкістю 50км/год, тому відмовився від підписаня протоколу по справі про адміністративне правопорушення. Працівники міліції копії протоколу йому не вручили та повідомили, що надішлють матеріали почтою. Однак жодних документів він не отримав, а про те, що щодо нього винесено постанову по справі дізнався 3 листопада 2009 року у відділі державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції. Зазначив, що працівники міліції відмовились показати йому дані дані вимірювача швидкості «Візир», а також не долучили фотознімків до постанови по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.20).

У відповідності до положення ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача – суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 26 липня 2009 року інспектором Війтівецького взводу ДПС Хмельницької області ОСОБА_2, на основі розгляду протоколу ВХ № 011199, винесено постанову ВХ № 005902 про накладення на ОСОБА_1 адміністративого стягнення за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Згідно даних матеріалів ОСОБА_1 26 липня 2009 року о 23 год.15 хв., в с.Порохня, Хмельницької області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 89 км/год., чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300 грн.

Ч. 1 ст. 122 передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, в населеному пункті допустимим є рух зі швидкісю не більше 60 км/год.

Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються при нагляді за виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху, протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з пояснень позивача, він не вчиняв даного правопорушення, оскільки рухався зі швидкістю 50 км/год., на його вимогу відповідач не пред`явив жодних доказів вчинення ним правопорушення (фотознімків, показів прилада «Візир», тощо) та не долучив їх до матеріалів адміністративної справи.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України  встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на це положення закону на пропозицію суду від 25.11.2009 р. від суб`єкта оскарження не надійшло будь-яких заперечень проти позову та не отримано від нього жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором Війтівецького взводу ДПС ДАІ Хмельницької області ОСОБА_2 встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Відповідно ст.62 Конституції України  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд визнає поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки копію постанова по справі про адміністративне правопорушення він отримав у відділі державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції 03.11.2009 року.

Відповідачем не надано суду обгрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова  по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором Війтівецького взводу ДПС ДАІ Хмельницької області ОСОБА_2 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

 На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 14-1, 254, 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС  України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Скасувати постанову інспектора Війтівецького взводу ДПС ДАІ Хмельницької області ОСОБА_2 від 26 липня 2009 року ВХ № 005902 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 300 (триста) грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня її проголошення,  а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, або в порядку  ч. 3 ст.186 КАС України.

Суддя                         Головенко О.С.      

Постанова в повному обсязі складена 22 січня 2010 року.