Номер провадження: 11-кп/813/1269/19

Номер справи місцевого суду: 522/8690/18 

Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  

Доповідач         ОСОБА_2 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 року                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

   головуючої  судді ОСОБА_2 ,

   суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретарки  ОСОБА_5 ,

   прокурора  ОСОБА_6 ,

   захисника  ОСОБА_7 ,

   обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2019 року, постановлену під час судового розгляду кримінального провадження №12018162500000740, внесеного до ЄРДР 24.03.2018 року, якою продовжено строк тримання під вартою відносно: 

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у смт. Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, 

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м. Хабаровськ, РФ, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2019 року, постановленною під час судового розгляду кримінального провадження №12018162500000740, внесеного до ЄРДР 24.03.2018 року, продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, на 60 днів, тобто до 06.09.2019 року. Ухвала районного суду мотивована тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а також тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржену ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до обвинувачених запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тримаються під вартою більше року. При цьому судовий розгляд справи не розпочинається, в зв`язку з неявкою свідків та потерпілих. Також, захисник вказує, що подальше перебування обвинувачених під вартою суперечить Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, так як час, який обвинувачені знаходяться під вартою не є спів мірним тяжкості обвинувачення, яке на даний час є недоведеним. Крім цього, захисник зазначає, що у ОСОБА_8 важкий стан здоров`я та останній потребує належної медичної допомоги.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та обвинувачених, які повністю підтримали доводи апеляційної скарги, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить таких висновків. 

Мотиви апеляційного суду.

Як слідує з матеріалів провадження, на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018162500000740 від 24.03.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2019 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 продовжено до 06.09.2019 року.

Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріпленестаттею 392КПК Україниобмеження права учасників кримінального провадження щодо окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.177,178,183 КПК України.

Пунктами 1, 5 частини 1статті 177КПК України передбачено, щометою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до вимогст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ч. 2 ст. 331 КПК України визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

За змістом ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. ст. 187 КК України.

Апеляційні доводи у частині відсутності підстав продовження строку тримання під вартою обвинувачених, є безпідставними, оскільки не підтверджуються доказами. Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, триває судовий розгляд.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки місцевого суду, що у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, які існували при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, так як останні можуть переховуватися від суду, впливати насвідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обидва раніше неодноразово засуджувались за аналогічні злочини.

Також судом першої інстанції при продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою правильно враховано, що вони, офіційно не працевлаштовані, не мають постійного місця проживання в м. Одесі, що свідчить про відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків. Покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. Крім того, в судовому засіданні на цей час ще не допитані свідки обвинувачення, що не виключає можливості здійснення впливу на них. 

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинувачених, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбаченіст. 177 КПК Українине зменшилися й виправдовують тримання обвинувачених під вартою.

З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченим злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строку тримання під вартою на 60 днів для забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків, та вважає, що інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Беручи до уваги те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дані про особу обвинуваченим, серйозність пред`явленого обвинувачення та тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, як про це просить захисник.

Як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбаченіст. 177 КПК України.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України,Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 ОСОБА_9 , які б були безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_7 .

Разом з цим, заслуговують на увагу доводи захисника обвинувачених щодо тривалого розгляду обвинувального акту та важкого стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 .

В зв`язку з чим, з метою дотримання положень Конвенції з прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу районного суду щодо необхідності дотримання розумних строків розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 4 ст. 28 КПК України. 

Також, відповідно до ст. 206 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зобов`язати відповідальних осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де утримується ОСОБА_8 , а також Південного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, з урахуванням вимог Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», забезпечити належне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_8 , та в разі встановлення підстав та необхідності, забезпечити його належне лікування, в тому числі у разі існування реальної потреби, здійснити таке лікування у встановленому законом порядку в умовах медичного закладу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 183, 331,376, 404, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_7  залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2019 року, постановлену під час судового розгляду кримінального провадження №12018162500000740, внесеного до ЄРДР 24.03.2018 року, якою продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, на 60 днів, тобто до 06.09.2019 року, - залишити без змін.

Звернути увагу районного суду щодо необхідності дотримання розумних строків розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 4 ст. 28 КПК України.

Зобов`язати відповідальних осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де утримується ОСОБА_8 , а також Південного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, з урахуванням вимог Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», забезпечити належне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_8 , та в разі встановлення підстав та необхідності, забезпечити його належне лікування, в тому числі у разі існування реальної потреби, здійснити таке лікування у встановленому законом порядку в умовах медичного закладу.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2              ОСОБА_3 ОСОБА_4