Справа № 2а-406/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

         05 березня 2010 року суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В.,  розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління пенсійного Фонду України і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», суд -

в с т а н о в и л а :

22 лютого 2010 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області, у якому зазначила, що вона народилась у 1935 році, а тому за віком має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення у його пенсійному посвідченні.

Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006 - 2009 роки їй не нарахував та не виплатив, а з 2008 року вона отримує ці виплати частково у розмірі 10 %.

Позивач також вказує, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні їй виплати вона не була повідомлена, а про факт порушення прав їй стало відомо від інших постраждалих від порушень.

Враховуючи викладене, позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 2006 року по теперішній час; визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй надбавки до пенсії, як дитині війни з 2006 року по теперішній час у розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, просить застосувати строк позовної давності.

За клопотанням сторін  розгляд справи проведений в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на  підставі наступного.

Відповідно до ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Ст.100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Клопотання позивача відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з 2006 року з посиланням на те, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні їй виплати вона не була повідомлена, а про факт порушення прав стало відомо з неофіційних видань, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків звернення до суду. Адже з моменту публікації Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, в офіційному виданні вважається, що це рішення було доведене до невизначеного кола осіб, тобто до всього населення України, включаючи і позивачки. Закони та інші нормативно правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.

Таким чином клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного строку за період з 2006 року по лютий 2009 року(дата звернення до суду 22.02.2010 року) задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав за період з 2006 року до 22.02.2009 року, то порушене право позивача підлягає захисту з 22 лютого 2009 року.

Виходячи із матеріалів справи, позивач  народилась, згідно паспорту громадянина України, 29.08.1935 року та є пенсіонером за віком, що підтверджується її паспортом та пенсійним посвідченням, копії яких є у справі.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус «Дитина війни», що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни"  № 2195-IV від 18.11.2004 року.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11.04.2000 року,  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р., Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в  установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та  управління  Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, що діяла до набрання сили Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

В 2006 році - після набрання сили Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - не було прийнято порядок його виконання на 2006 рік.

Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім  тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З огляду на те, що п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

П.8 Постанови  КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".  

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.

Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області.  

За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 58 розділу І Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня –470,00 грн., з 1 квітня – 481,00 грн., з 1 липня –482,00 грн., з 1 жовтня –498,00 грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, не змінювався, та зміни до Закону України «Про Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18.11.2004 року щодо розміру надбавки до пенсії дітям війни не вносились.

Оскільки Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

На підставі викладеного, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області - протиправними та зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з 22.02.2009 року по день винесення постанови у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійсненні нею документально підтвердженні виплати з Державного бюджету України пропорційно задоволених позовних вимог. Позивач сплатив 3,40 грн. судових витрат, його позовні вимоги задоволені частково, тому стягненню з бюджету підлягає 1,70 грн..

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18.11.2004 року зі змінами, Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік",  Законом України  "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року зі змінами, Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року зі змінами, Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року,  Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000 року, Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст.2,4,6,7,8,9,10, 11,12,17,69,70, 71, 94, 99,100,158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  починаючи з 22 лютого 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з 22.02.2009 року по день винесення постанови у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених за цей період сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, понесенні позивачем при зверненні до суду, у  сумі  1,70грн..

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів від дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя