УХВАЛА

12 вересня 2019 року

Київ

справа №9901/386/19

адміністративне провадження №Зі/9901/292/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши заяву адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А. у справі №9901/386/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року №1743/0/15-19 про звільнення з посади судді,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року №1743/0/15-19 про звільнення з посади судді.

В судовому засіданні 05 вересня 2019 року представником позивача подано заяву про відвід суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Чиркіна С.М. від участі у розгляді даної справи, у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Заяви обґрунтовані тим, що станом на момент проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брали участь члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не відповідали вимогам закону, а саме: ОСОБА_2 , який на час виконання повноважень члена комісії не вжив дій щодо зупинення адвокатської діяльності, та ОСОБА_3 , який не підтвердив належним чином необхідний стаж професійної діяльності. Оскільки склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було сформовано із порушенням закону, прийняті нею як колегіальним органом рішення не можна вважати легітимними. Така ситуація, на переконання заявників, ставить під сумнів законність процедури призначення суддів Верховного Суду, у якій брали члени комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Обґрунтовуючи терміни подання заяви про відвід, заявники вказують, що про викладені вище обставини їм стало відомо після відповідних публікацій у засобах масової інформації наприкінці червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року заява про відвід судді Єзерова А.А. визнана не обґрунтованою. Зупинено провадження у справі №9901/386/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року № 1743/0/15-19 про звільнення з посади судді.

Згідно частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

11 вересня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єзерова А.А. визначено суддю Єресько Л.О.

Вирішуючи дану заяву, суддя виходить із такого.

Представник позивача як на підставу для відводу судді покликався на норми статті 36 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу у разі якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Розкриваючи зміст такого поняття як "неупрередженість" представник позивача, враховуючи, що жодна норма національного права не розкриває його зміст, звертається до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі CASE OF GUРMUNDUR ANDRI ASTRAРSSON v. ICELAND (заява № 26374/18) від 12.03.2019, згідно яких: "...Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції , суд завжди повинен бути "встановленим законом". Цей вислів відображає принцип верховенства права, який притаманний системі захисту, встановленій Конвенцією та її протоколами. Як Суд вирішив раніше, суд, який не створений відповідно до вимог законодавця, обов`язково не матиме легітимності, необхідної в демократичному суспільстві для вирішення судових спорів" І далі: "...поняття "установа" у першому реченні пункту 1 статті 6 Конвенції охоплює, за своєю природою, процес призначення суддів у межах внутрішньої судової системи, який відповідно до принципу верховенства права повинен відповідно до принципу верховенства права повинен проводитися відповідно до чинних норм національного законодавства, що діяли на час розгляду справи...".

В даному випадку, на думку представника позивача, в процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої судової системи, не було дотримано верховенства права з точки зору дотримання вимог законодавства членом ВККС України ОСОБА_2 під час здійснення ним повноважень члена ВККС України через не зупинення адвокатської діяльності, ставить під сумнів справедливість призначення суддів, рішення відносно яких прийнято в тому числі, за його участю. Поруч із цим згідно даних ЄРАУ та здійсненого пошуку за номером свідоцтва - відсутні відомості про належність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 НОМЕР_1 та відсутні будь-які відомості про адвоката ОСОБА_3, у зв`язку з чим, на думку позивача та його представника, останній не відповідав вимогам закону для зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки не підтвердив належним чином необхідний стаж професійної діяльності.

З огляду на зазначене, представник позивача вважає, що суддя Верховного Суду Єзеров А.А. не може відповідати принципам неупередженості, зокрема за об`єктивним критерієм, та принципам справедливості, оскільки призначення судді відбулося за участю членів ВККС України, які не відповідають вимогам закону.

Оцінюючи вищенаведені доводи заявника, слід виходити із такого.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, та відповідає вимогам щодо стажу роботи, встановленим цією нормою.

Рішення про відповідність вимогам до кандидатів на посаду судді приймається колегіальним органом - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за результатами багаторівневої спеціальної процедури, визначеної законом.

Якщо за результатами проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді у Верховному Суді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді, така рекомендація разом із відповідними матеріалами направляється Вищій раді правосуддя для розгляду (частина 6 статті 81 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Вища рада правосуддя за своїм статусом є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі (частина 1 статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя").

Таким чином, судді Верховного Суду визначені за конкурсом та за процедурою, яка передбачена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на підставі рішень вищезазначених колегіальних органів.

Тому обставини, якими представник позивача обґрунтовує заяви про відвід суддів не викликають обґрунтованих сумнівів у неупрередженості або необ`єктивності суддів при розгляді справи.

За інстанційною юрисдикцією, судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є Верховний Суд, іншого компетентного суду для розгляду такого роду позовних заяв немає.

Доводів про те, що суддя Єзеров А.А. проявляв особисту упередженість або необ`єктивність під час розгляду справи №9901/386/19 заявником у заяві про відвід судді не наведено.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Єзерова А.А. або необ`єктивність під час розгляду справи №9901/386/19 заявником також у заяві не наведено, а суддею не встановлено.

За таких обставин у задоволенні заяви адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А. від участі у розгляді даної справи слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А. у справі №9901/386/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року №1743/0/15-19 про звільнення з посади судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько

Суддя Верховного Суду