РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/2132/17

Провадження № 2/643/765/19

21.08.2019 року Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Зубко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про захист прав споживача та визнання кредитного договору частково недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними положення пункту 1.2 договору про надання траншу № SME0009446 від 04.03.2008 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 в рамках Рамкової угоди № SMERS00721 від 04.03.2008 року, в частині цільового призначення.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, 04.03.2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено Рамкову угоду № № SMERS00721 від 04.03.2008 року, в рамках якої, згідно договору про надання траншу № SME009446 від 04.03.2008 року позивачу надано грошові кошти в розмірі 74000,00 доларів США.

Відповідно п. 1.2 Договору про надання траншу цільовим призначенням кредиту є придбання нерухомого майна для його подальшого використання в підприємницькій діяльності.

Ці обставини підтверджуються копіями рамкової угоди та договору про надання траншу.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що твердження позивача щодо недійсності п.1.2 договору необґрунтованими, адже правові наслідки за вказаним пунктом договору настали, грошові кошти позивачем отримані. Наявність кредитних зобов`язань сторонами не оспорювалась.

У разі незгоди позивача з умовами кредитного договору, він мав можливість звернутися до Банку за будь-якими роз`ясненнями, пропозиціями щодо внесення змін до договору.

Разом з цим, ОСОБА_1 позов подано більше ніж через 8 років після укладення Договору про надання траншу та Рамкової угоди.

Суд бере до уваги, що в момент підписання договору позивач був ознайомлений з усіма умовами договору, ним не доведено жодними належними доказами того, що банк не надав йому як споживачу фінансових послуг у галузі споживчого кредитування повної інформації про умови кредитування.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони, а саме банк та позичальник, підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов, наявність підписаного правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і зовнішній вираз волі відповідає внутрішній.

Правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона навмисно замовчує існування обставин, які мають істотне значення і можуть перешкодити вчиненню правочину.

З тексту спірного договору вбачається, що такий містить всі істотні умови, погоджені сторонами договору між собою.

Таким чином, ОСОБА_1 не наведено жодних належних аргументів, які б підтверджували несправедливість спірного пункту договору, суперечність його змісту вимогам закону, а тому суд приходить до висновку, що такий пункт договіру відповідає ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність встановлена згідно ст. 258 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

У даному разі строк позовної давності не сплинув, оскільки відповідно до кредитного договору строком користування кредитом зазначено 180 місяців, тобто до 05.09.2023 року, а позивач звернувся до суду 15.02.2017 року.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПАТ «Альфа-Банк», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6.

Суддя Н.В. Єрмак