Справа № 2-350/2010 р.

                РІШЕННЯ

                 ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

17 березня 2010 року                              м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

У складі головуючий судді                      Яковлєвої М.С.

При секретарі                                             Гайванюк М.М.

Розглянувши у попередньому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину                  

                ВСТАНОВИВ:

13 липня 2002 року позивачка уклала шлюб з Відповідачем - ОСОБА_2, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Кам’янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 29.

Від цього шлюбу вони мають сина — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЖС № 024589, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Кам’янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області.

З початку спільне життя з Відповідачем складалося. Сторони жили у мирі та злагоді, розуміли один одного.

Після народження дитини відповідач змінився: відсторонився від неї, відносно сина не виявляє ніяких почуттів. Жодного разу він навіть не намагався взяти дитину на руки. Зайве буде говорити про участь чоловіка у вихованні дитини. Таке відношення батька до сина її дуже турбує.

У серпні 2006 року чоловік зібрав всі свої речі і поїхав у м. Запоріжжя, де працював час від часу на протязі останніх двох років. Перед від'їздом чоловік повідомив позивачку, що залишиться у Запоріжжі назавжди і до них з сином не повернеться.

З того часу, тобто з серпня 2006 року чоловік раз на місяць приїжджав до Кам'янки - Дніпровської, дзвонив позивачці, вони зустрічались на автовокзалі, він передавав їй гроші у розмірі 1000 грн., після чого відразу їхав назад у Запоріжжя.

Жодного разу під час їхніх зустрічей чоловік навіть не цікавився дитиною. У січні 2007 року відповідач привіз їй гроші і повідомив, що робить це останній раз і більше матеріальної допомоги надавати не буде. Дійсно, з того часу й досі вона його не бачила, на її телефонні дзвінки він не відповідає.

Таке ставлення до неї з боку чоловіка привело до того, що вона втратила довіру та повагу до нього. Враховуючи той факт, що їх шлюб фактично не існує з серпня 2006 року, тому 17 травня 2007 року шлюб розірвано.

На сьогодні, тобто лютий 2010 рік, сина вона утримує самостійно. В цьому їй допомагають  батьки і проживає в їх будинку. Свої материнські обов'язки і виконує. Відповідач відмовляється надавати матеріальне утримання на виховання сина і вирішити це питання мирним шляхом на сьогодні не здається можливим. За таких обставин, вона вимушена звертатися до суду з позовом. Просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі ј частку з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму.

У попереднє засідання позивачка не з’явилась, просить справу розглянути у її відсутність. Відповідач позов визнав.

Дослідивши матеріали справи,вислухавши пояснення відповідача,суд вважає позов підлягає задоволенню.

У відповідальності  ст. 180 СІ України  батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення неї повноліття.

У Відповідача інших дітей, крім  сина, не має. Стягнень по виконавчих листах з нього не проводиться. Відповідач працює: м. Енергодар, вул. Будівельників, 27 а магазин «Стройматеріали».

Керуючись ст.ст. 180, ч. 2 ст. 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. З0,61-65,213-216 ЦПК України,

                               ВИРІШИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити                  

Стягнути з  ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЖС № 024589, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Кам’янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області, у розмір 1\4 частки від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до повноліття дитини,починаючи з 10 березня 2010 року.

Стягнути з  ОСОБА_2, на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення ведення справи у суді в сумі 120 грн.

Рішення в частині  місячного платежу  підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 20-ти днів після подання заяви на оскарження.

Заява на оскарження може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом 10-ти дні з дня оголошення рішення.

Суддя