Справа № № 585/1195/19

Номер провадження 1-в/585/107/19

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

03 вересня 2019 року м. Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Машини І.М.,

при секретарі - Шемчук І.С.,

з участю прокурора - Криштопа В.В.,

засудженого - ОСОБА_1 ,

захисника - Маляра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни в режимі відеоконференцзв`язку клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування строку давності виконання вироку у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, або заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2019 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області звернувся засуджений ОСОБА_1 з клопотанням про звільнення умовно - достроково від подальшого відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким. 31.07.2019 засуджений ОСОБА_1 направив до суду уточнене клопотання в якому просив про застосування п. 5 ч.1 ст. 80 КК України або заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 засуджений вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002 до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою судової колегії Верховного суду України від 03 лютого 2004 року, вирок Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002 - залишено без змін. На даний час засуджений ОСОБА_1 вважає подальше його тримання під вартою таким, що порушує ст. 24 Конституції України. Враховуючи вимоги п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, ст. 24 Конституції України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 537, 539 КПК України, просив суд застосувати строк давності виконання обвинувального вироку, оскільки він відбув 19 років призначеного йому покарання від дня набрання чинності вироком та строк виконання вироку закінчився, або замінити покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Засуджений у судовому засіданні підтримав уточнене ним клопотання від 31.07.2019.

Захисник також підтримав клопотання засудженого ОСОБА_1

Представник ДУ «Роменська ВК №56» в судове засідання не з`явився, в заяві до суду від 23.07.2019 просив проводити розгляд справи у відсутності представника установи, у зв`язку із великою кількістю звернень засуджених до довічного позбавлення волі до суду одночасно з приводу умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким та складністю забезпечити всі судові засідання представником від державної установи «Роменська виправна колонія (№56)». Клопотання засудженого ОСОБА_1 не підтримує та просив відмовити в його задоволенні, оскільки, у відповідності до положень ч.1 ст.82 КК України, передбачена лише можливість заміни покарання у виді обмеження або позбавлення на певний строк більш м`яким покаранням, при цьому заміна більш м`яким покаранням такого покарання, як довічне позбавлення волі, даним законом не передбачена. Також відповідно до п.3 ч.4 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким щодо осіб, засуджених за вчинення умисних особливо тяжких злочинів, можлива за умови фактичного відбуття ними не менше двох третин строку покарання, призначеного судом. Такий строк визначається при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до ст. 63 КК України (позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцять років). Покарання ж у вигляді довічного позбавлення волі, призначене відповідності до ст. 64 КК України не має строкового виміру, а тому вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким є неможливим.

Прокурор вважав, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі, яке не є строковим покаранням. Чинне законодавство України не передбачає можливість умовно-дострокового звільнення чи заміну невідбутої частини покарання для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Натомість такі особи можуть звернутись з клопотанням про помилування.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви та особову справу засудженого ОСОБА_2 приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

На даний час ОСОБА_1 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Роменського міскрайонного суду Сумської області - в ДУ «Роменська ВК №56».

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002, за п.п. «а», «г», «і» ст. 93, ч.3 ст. 142, ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Міра запобіжного заходу залишено тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 31.12.2000 (а.с. 20-24 особової справи).

Ухвалою колегії судді судової палати з кримінальних справ Верховного суду України від 03.02.2004, вирок Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002 - залишено без змін (а.с. 25-27 особової справи).

Згідно розпорядження про виконання вироку суду, що набрав законної сили, вбачається, що вирок Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002 - набрав законної сили 03.02.2004 (а.с. 29 особової справи).

Згідно довідки про відбуту, не відбуту частину покарання першого заступника начальника державної установи «Роменська ВК №56» Кардаш І.І. від 13.08.2019, вбачається, що ОСОБА_1 , станом на 05.08.2019 відбув 18 років 8 місяців 18 днів, початок строку: 31.12.2000, перебував під вартою з 31.12.2000 по 03.02.2004 (а.с. 55).

Відповідно до річної - характеристики на засудженого ОСОБА_1 від 17.11.2015 затвердженої начальником ДУ «Роменська ВК № 56» Фурса О.Ю., засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі з 2000 року. Під час утримання в слідчому ізоляторі м. Донецьк допустив 1 порушення режиму тримання, не заохочувався, до праці не залучався. До Роменської виправної колонії (№56) прибув 17.11.2004. За час відбування покарання характеризується посередньо. Допустив одне порушення режиму тримання, не заохочувався, на виробництві не працевлаштований в зв`язку з обмеженістю робочих місць на ділянці сектору ДПВ. Згідно вироку має позов на відшкодування збитків. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. За характером спокійний та врівноважений. У відношенні персоналу установи ввічливий, тактовний, виконує їх законні вимоги. У відношенні до інших засуджених безконфліктний. Соціально-корисні зв`язки підтримує, отримує посилки. Спальне місце утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Відповідно до ст. 151-1 КВК України, за сумлінну поведінку 01.08.2014 його переведено з приміщення камерного типу, в якому тримаються дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки. Вину в скоєному злочині визнає частково (а.с. 167 особової справи).

Відповідно до ст. 81 та ст. 82 КК України передбачено можливість умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно. Разом з тим, дані правові норми містять посилання на строковий критерій визначення підстав для їх застосування, зокрема: умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України) та заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 12.09.2011 (справа № 5-16кс11), вбачається, що кількісні критерії ст. 68 КК України не застосовуються до статей (частин статей) Особливої частини КК України, санкції яких передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки таке покарання не має строкового виміру. Разом з тим, для застосування положень ст. 81 та ст. 82 КК України необхідно, щоб засуджена особа відбула відповідно не менше трьох чвертей та двохтретин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин. Тобто положення даних правових норм вимагають наявності строкового характеру призначеного особі покарання, від тривалості якого й здійснюється розрахунок строку фактично відбутого покарання, що і надає засудженій особі право на звернення з клопотанням про їх застосування.

Разом з тим, законодавство України про кримінальну відповідальність передбачено механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 87 КК України помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Зі змісту ч. 7 ст. 151 КВК України випливає, що засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання.

Отже, чиним законодавством передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на ч. 5 ст. 80 КК України як підставу для звільнення від відбуття покарання або заміну на позбавлення волі, суд не приймає до уваги, оскільки вказана стаття застосовуються до осіб відносно яких з дня набрання чинності обвинувальний вирок не було виконано. З матеріалів особової справи вбачається, що вирок Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2002, відносно ОСОБА_1 , який Ухвалою колегії судді судової палати з кримінальних справ Верховного суду України від 03.02.2004, залишено без змін, згідно розпорядження про виконання вироку суду, набув законної сили 03.02.2004, та почав виконуватись з моменту набрання ним чинності, а тому підстав для застосування ч. 5 ст. 80 КК України відносно останнього, суд не вбачає.

Враховуючи, що реформи механізму перегляду покарання у виді довічного ув`язнення в законодавстві України не проведено, до президента України, з врахуванням ст. 87 КК України, засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 не звертався, а також враховуючи, що при вивченні особової справи на засудженого ОСОБА_1 , встановлено, що останній засуджений за особливо тяжкий злочин вчинений групою осіб з особливою жорстокістю, вину у скоєному визнав частково, цивільний позов не відшкодував, під час утримання в слідчому ізоляторі м. Донецька допустив 1 порушення режиму тримання, та відбуваючи покарання в ДУ «Роменська ВК №56» ще 1 порушення режиму тримання, не заохочувався, до праці не залучався, характеризується посередньо, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не довів суду своє виправлення, у зв`язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та положень ст. ст. 80, 81, 82 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування строку давності виконання вироку у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, або заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Роменський міськрайонний суд Сумської області на протязі 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 12 вересня 2019 року об 08 год. 50 хв.

Суддя підпис:

Копія вірна...

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І.М. Машина