Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 500/1196/17

провадження № 61-8467св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - компанія «Ес.Ві.Ес. Лоджистікс ЛТД» («SVS Logistics LTD»),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу SVS Logistics LTD на постанову Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року компанія SVS Logistics LTD звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року у справі № 522/3137/16-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до SVS Logistics LTD, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сітрон Шиппінг», ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shipping Company S. A. про стягнення заборгованості та стягнуто солідарно з SVS Logistics LTD, ТОВ «Сітрон Шиппінг», ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shipping Company S. A. на користь ОСОБА_1 101 800,00 доларів США.

24 жовтня 2016 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 522/3137/16-ц, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 52741634 та 25 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_1 Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області) було накладено арешт на судно «Pallada», яке належить SVS Logistics LTD.

SVS Logistics LTD подало апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року, тому постановою Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документу до суду від 04 листопада 2016 року було знято арешт з вказаного судна.

За результатами розгляду апеляційної скарги SVS Logistics LTD Апеляційним судом Одеської області постановлено ухвалу від 13 грудня 2016 року, якою скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року і закрито провадження у справі.

Таким чином, судно «Pallada» перебувало під арештом з 25 жовтня по 05 листопада 2016 року.

Через знаходження судна під арештом та через неправомірні дії ОСОБА_1 , яка, зловживаючи своїм правом, пред`явила безпідставний позов, SVS Logistics LTD понесло реальні збитки (портові витрати, амортизаційні втрати судна, заробітна плата екіпажу, харчування екіпажу, паливо, дизельне масло) на суму 42 625,40 доларів США, а також упущену вигоду в сумі 38 300,00 доларів США за фрахтовим договором від 18 жовтня 2016 року, який через арешт судна був розірваний 27 жовтня 2016 року, та в сумі 67 500,00 доларів США за договором морського перевезення, фрахтового контракту від 22 жовтня 2016 року, який через арешт судна був розірваний 03 листопада 2016 року.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, SVS Logistics LTD просило суд стягнути зі ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 148 425,40 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 10 січня 2018 року еквівалентно 4 186 077,77 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 жовтня 2018 року позов SVS Logistics LTD задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь SVS Logistics LTD 4 186 077,77 грн на відшкодування збитків та 62 345,50 грн судових витрат, а разом 4 248 423,27 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу збитки, завдані забезпеченням позову. При цьому суд керувався статтею 155 ЦПК України 2004 року, статтями 1166, 1192 ЦК України, статтею 46 Кодексу торговельного мореплавства України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Серек-Басана Ю. В. задоволено частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову SVS Logistics LTD відмовлено, стягнуто з SVS Logistics LTD на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн, стягнуто з SVS Logistics LTD в дохід держави судовий збір у розмірі 81 258 (вісімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн 25 коп.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до ТОВ «Сітрон Шиппінг», SVS LogisticsLTD, ОСОБА_2 , LogitransCorp., Samur 3 Shiping Company S . A . про стягнення заборгованості (справа № 522/3137/16-ц), реалізувала своє конституційне право на судовий захист і діяла у спосіб, передбачений законодавством.

Скасування в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року і закриття провадження у справі, як такого, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України, не є підставою для покладення вини за це на ОСОБА_1 , оскільки порушення судом юрисдикції розгляду спору не свідчить про відсутність спору між сторонами і не свідчить про недобросовісність ОСОБА_1 , яка заявила такий позов і вправі була очікувати належних процесуальних дій і рішень від суду.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутня вина за накладення державним виконавцем арешту на майно позивача в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості, яке вступило в законну силу, і тому не може нести відповідальність за наслідки, спричинені таким арештом. Крім того, норми статті 155 ЦПК України 2004 року, статті 46 Кодексу торговельного мореплавства України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року SVS Logistics LTD подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 500/1196/17 з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 червня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2019 року відмовлено у задоволені заяви SVS Logistics LTD про розгляд справи за участю сторін, справу за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_1 про стягнення збитків призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що між SVS Logistics LTD та ОСОБА_1 . немає і ніколи не було жодних правовідносин та зобов`язань, що свідчить про відсутність порушеного компанією права чи інтересу відповідача. При цьому, під час розгляду справи № 522/3137/16-ц ОСОБА_1 , як позивач, не змогла пояснити, які саме зобов`язання має перед нею компанія SVS Logistics LTD, що свідчить про відсутність предмета спору. Після скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року у справі № 522/3137/16-ц ОСОБА_1 не зверталася до інших судів за захистом свого, на її думку, порушеного права, що підтверджує безпідставність її позову, за яким судно було арештовано.

Апеляційний суд на вказані вище обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність у діях відповідачки вини та підстав для стягнення з неї завданих збитків.

Вважає, що відповідачка своїми неправомірними діями шляхом зловживання процесуальними правами, а саме зверненням до суду з безпідставним позовом до компанії про стягнення заборгованості, за відсутності при цьому реального предмета спору та будь-яких правовідносин між ними у справі № 522/3137/16-ц, а також поданням заяви про арешт судна до Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області, завдала компанії майнової шкоди, яка повинна бути нею відшкодована у повному обсязі.

Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відхилив доказ щодо розміру портових витрат, понесених компанією, посилаючись на те, що складений Чорноморським головним морським агентством «Інфлот» лист від 18 жовтня 2016 року підписаний невідомою особою, без зазначення посади, прізвища, ім`я та по батькові, без надання повноважень на проведення такого розрахунку, оскільки вказане агентство, згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань є діючим державним підприємством, видами діяльності якого є допоміжне обслуговування водного транспорту та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, і здійснює обслуговування всіх суден, які заходять у Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

Доводи інших учасників справи

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Серек-Басан Ю. В. подав відзив на касаційну скаргу SVS Logistics LTD, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказав, що єдиною підставою для задоволення позову SVS Logistics LTD та стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів, на думку суду першої інстанції, стало завдання позивачу збитків шляхом застосування заходів забезпечення позову у справі № 522/3137/16-ц. При цьому, жодних заходів щодо забезпечення позову не застосовувалися. Таким чином, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області невірно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, та помилково застосував статтю 155 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції).

Зазначив, що будь-які висновки та твердження про нібито зловживання процесуальними правами відповідачем у цій справі в рішенні суду першої інстанції відсутні. При цьому, суддею Приморського районного суду м. Одеси було відкрито провадження у справі № 522/3137/16-ц, справу було розглянуто по суті та ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , що свідчить про правомірність її дій під час реалізації права на звернення до суду.

Також зазначив, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року у справі № 522/3137/16-ц скасовано ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року та закрито провадження у справі у зв`язку з підвідомчістю спору господарському суду. Крім того, в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року у справі № 522/3137/16-ц зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, однак помилково, не закривши провадження у справі, розглянув спір по суті в порядку цивільного судочинства.

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Діхтяренко О. М. подала письмові пояснення, у яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, та зазначає, що оскільки позивач посилається на понесені збитки, завдані накладенням арешту на судно «Pallada» під час здійснення Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 522/3137/16, виданого Приморським районним судом м. Одеси 24 жовтня 2016 року, повинен був би визнати вказане рішення виконавчої служби незаконним з подальшим його скасуванням та звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди за рахунок держави, а не з ОСОБА_1

Вказала, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Тобто, суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець чи особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином вважає, що оскільки Приморським районним судом м. Одеси було відкрито провадження у справі № 522/3137/16-ц та ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 на підставі оцінених доказів і досліджених матеріалів справи, звинувачення позивачем ОСОБА_1 у неправомірності її дій щодо реалізації свого права на судовий захист та зловживання нею процесуальними правами під час розгляду справи № 522/3137/16-ц є безпідставними. Крім того, SVS Logistics LTD скористалося своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у справі № 522/3137/16-ц.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 07 червня 2016 року у справі № 522/3137/16-ц за позовом ОСОБА_1 до SVS Logistics LTD, ТОВ «Сітрон Шиппінг», ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shipping Company S. A. про стягнення заборгованості було частково задоволено вимоги ОСОБА_1 , стягнуто на її користь солідарно з SVS Logistics LTD, ТОВ «Сітрон Шиппінг», ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shipping Company S. A. 101 800,00 доларів США та судові витрати в сумі 7 165,61 грн у рівних частинах.

24 жовтня 2016 року Приморським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист № 522/3137/16-ц, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 52741634 та 25 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_1 Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було накладено арешт на судно «Pallada», яке належить SVS Logistics LTD.

SVS Logistics LTD подало апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 червня 2016 року, внаслідок чого постановою про повернення виконавчого документу до суду від 04 листопада 2016 року було знято арешт з вказаного судна.

За результатами розгляду апеляційної скарги SVS Logistics LTD Апеляційним судом Одеської області постановлено ухвалу від 13 грудня 2016 року, якою скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року і закрито провадження у справі.

Судно «Pallada», яке належить SVS Logistics LTD, перебувало під арештом з 25 жовтня по 04 листопада 2016 року включно, тобто до 05 листопада 2016 року.

За час арешту SVS Logistics LTD вважало, що понесено реальні збитки (портові витрати, амортизаційні втрати судна, заробітна плата екіпажу, харчування екіпажу, паливо, дизельне масло) у розмірі 42 625,40 доларів США, упущена вигода у розмірі 38 300,00 доларів США за фрахтовим договором від 18 жовтня 2016 року, який через арешт судна був розірваний 27 жовтня 2016 року та у розмірі 67 500,00 доларів США за договором морського перевезення, фрахтового контракту від 22 жовтня 2016 року, який через арешт судна був розірваний 03 листопада 2016 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга SVS Logistics LTD задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) зазначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З метою реалізації зазначеного положення Конституції України в частині першій статті 3 ЦПК України 2004 року закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди, здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

З наведеного вище випливає, що шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір.

Скасовуючи рішення суду про задоволення позову та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що скасування в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року і закриття апеляційним судом провадження у справі № 522/3137/16-ц, де позивачем була ОСОБА_1 , як такого, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України з роз`ясненням про предметну підсудність даного спору господарському суду, не є підставою для покладення вини за пред`явлення позову на ОСОБА_1 , оскільки порушення судом юрисдикції розгляду спору не свідчить про відсутність між сторонами і не свідчить про недобросовісність ОСОБА_1 , яка заявила такий позов і вправі була очікувати належних процесуальних дій і рішень від суду.

Скасовуючи рішення суду, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звертаючись з позовом до ТОВ «Сітрон Шиппінг», SVS Logistics LTD, ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shiping Company S. A. про стягнення заборгованості (справа № 522/3137/16-ц), ОСОБА_1 , реалізувала своє конституційне право на судовий захист і діяла у спосіб, передбачений законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина і за накладення державним виконавцем арешту на майно позивача в порядку виконання судового рішення у справі № 522/3137/16-ц про стягнення заборгованості, яке вступило в законну силу, і тому вона не може нести відповідальність за наслідки, спричинені таким арештом.

При цьому державний виконавець діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і заява ОСОБА_1 не була для нього обов`язковою. Дії державного виконавця неправомірними не визнані.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачка своїми неправомірними діями, шляхом зловживання процесуальними правами, а саме зверненням до суду з позовом до ТОВ «Сітрон Шиппінг», SVS Logistics LTD, ОСОБА_2 , Logitrans Corp., Samur 3 Shiping Company S . A . про стягнення заборгованості, за відсутності при цьому предмета спору та будь-яких інших правовідносин між нею та SVS Logistics LTD, завдала компанії збитків, які повинні бути нею відшкодовані у повному обсязі, є безпідставними, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і фактично є припущеннями заявника.

При цьому, апеляційний суд вірно зазначив, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 155 ЦПК 2004 року, яке регулювало відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, як підставою позову, заявленого позивачем (а.с 125, т. 1), оскільки у справі за позовом ОСОБА_1 позов не забезпечувався.

Також апеляційний суд вірно зазначив, що районний суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 46 Кодексу торговельного мореплавства України, так як жодні морські вимоги ОСОБА_1 до позивача не висувала.

Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки оскаржувану постанову апеляційного суду залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження, а касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу SVS Logistics LTD залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець