Справа № 2а-11/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМ ‘ЯМ УКРАЇНИ
3 лютого 2010 року м.Брянка
Брянківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Рудакова І. П., при секретарі Чакавій А. С., Корюковець Т. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Брянки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради неправомірною про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 – 2009 роки та спонукання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
12.10.2009 року представник позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 – 2009 роки та спонукання до вчинення дій, посилаючись на те, що щорічно до 5 травня йому, як учаснику бойових дій повинна виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. У порушення даної норми за період з 2004 по 2009 рік щорічна разова допомога виплачувалася йому в розмірах, менших за встановлений законом. Просить визнати бездіяльності УПСЗН в м. Брянка неправомірною по нарахуванню та виплаті суми разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнути з відповідача недоотримані суми щорічної разової допомоги з за 2004 - 2009 рік в сумі –10273,75 грн.., та зобов’язати УПСЗН України в м. Брянка в 2010 році та послідуючих роках виплачувати йому щорічну допомогу в розмирі не менше п’яти мінімальних пенсій за віком. Також просив поновити строк звернення до адміністративного суду. Просив вимоги задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача звернувся до суду з заявою про підтримку позову та про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради – свого представника в судове засідання не направив, подав заперечення на позов та заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Позов відповідач не визнав у повному обсязі, посилаючись у своїх запереченнях на такі доводи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Згідно із ст. 95 ч. 2 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямовання цих видатків. Відповідно до ст.. 96 Конституції України Державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою України та як закон підписується Президентом України ( п.29 ст. 106 Конституції України). Кабінет Міністрів України відповідно до ч.6 ст. 116 Конституції України забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету України. Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України у Законах про Державний бюджет на відповідний рік затверджуються державні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України. Законами України про Державний бюджет відповідно на 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки головним розпорядником коштів по найменуванню програмної класифікації «Щорічна разова допомога ветеранам війни» визнано Міністерство праці та соціальної політики. Згідно з п. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України та Постанови КМУ від 18.02.2004 р. Міністерство фінансів та Державне казначейство забезпечують виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. УПСЗН делеговані повноваження тільки по виплаті щорічної грошової допомоги, передбаченої Законом. Це підтверджується керівними документами Мінпраці та Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської ОДА, у яких вони вказують розмір разової грошової допомоги ветеранам війни для виплати. УПСЗН є структурним підрозділом виконкому Брянківської міської Ради, яка належить до органів місцевого самоврядування, та відповідно до ст.. 140 Конституції України самостійно вирішує питання місцевого значення в межах Конституції України та Законів України, тобто не має права проводити будь-які перерахунки, не передбачені відповідними законодавчими актами. У зв’язку з тим, що позивач пропустив річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову ( ч.1 ст. 100 КАС України), наполягає на застосуванні судом зазначених норм при вирішенні спору. Положення ч.2 ст. 150 Конституції України щодо виконання рішень Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з того, що нарахування та виплата допомоги у 2004,2007р, 2008р. була здійснена до ухвалення рішень Конституційного Суду України, за 2005,2006 роки Законом України «Про Державний бюджет» були встановлені інші розміри допомоги і на теперішній час положення цих статей не визнані неконституційними, то проведення перерахунку розміру щорічної разової допомоги позивачу. є необґрунтованим. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії посвідчення серії АА № 560989 від 18.09.1996 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій (а.с. 4)
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яті мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12- 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено статтею 17-1 згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 968-IV.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
1.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розмірів щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2004-2009 роки.
На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених цим Законом, але Законами України „Про Державний бюджет України» відповідно на 2004 рік, на 2005 рік, на 2006 рік, на 2007 рік, на 2008 рік були встановлені інші розміри щорічної допомоги для учасників війни. Саме у зазначених розмірах відповідач виплатив, а позивач отримав разову грошову допомогу за вказані роки, наведені обставини встановлені судом та не спростовуються сторонами.
Листом відповідача від 10.06.2009 року за № 1738 у здійсненні такого перерахунку грошової допомоги позивачеві було відмовлено (а.с. 10).
Фактично позивач отримав від УПСЗН м. Брянка, Луганської області
у 2004р. –120 грн. (виплачено у період з 02.04.2004 року по 22.04.2004 року),
2005 р.- 250 грн., (виплачено у період з 02.04.2005 року по 22.04.2005 року)
2006 р. –250 грн., (виплачено у період з 02.04.2005 року по 22.04.2005 року)
2007 році - 280 грн., (виплачено у період з 02.04.2005 року по 22.04.2005 року)
2008 році - 310 грн. (виплачено у період з 02.04.2005 року по 22.04.2005 року)
2009 році - 340 грн. (виплачено у період з 02.05.2005 року по 22.05.2005 року) згідно з довідкою відповідача (а.с. 17)
Рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 1.12.2004 р. було визнано неконституційним положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнано неконституційним положення статей 29 та 71 (п. 13) Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення пунктів 20-22, розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зменшення розмірів виплат ветеранам війни порівняно з тими, які встановлено Законом «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 2 ст.. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного суду України № 20-рп/2004 прийняте 01.12.2004 р., рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 прийняте 9 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України прийняте 22 травня 2008 року у справі за № 10-рп/2008, і зворотної сили не мають.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Закони про Державний бюджет України на 2004,2007, 2008 роки були прийняті пізніше, а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Під час проведення позивачу виплат за 2004 рік стаття 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» неконституційною визнана не була.
Під час проведення позивачу виплат за 2007 рік стаття 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” неконституційною визнана не була.
Під час проведення позивачу виплат за 2008 рік п. 20 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” неконституційним визнаний не був.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин дії відповідача по сплаті позивачу щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2004, 2007, 2008 роки були правомірними.
Стосовно виплати щорічної разової допомоги у 2005, 2006 роках : згідно до Законів України « Про Державний бюджет України» на 2005, 2006 роки у 2005, 2006 роках виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі відповідно по роках: 250, 250, гривень. Наведені норми до теперішнього часу не визнані неконституційними, за таких обставин дії відповідача по сплаті позивачу щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2005, 2006 роки були правомірними.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» ветеранам війни – учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується щорічна допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму. Згідно ч.ч.2, 3 ст.17 Закона України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-ІІІ, мінімальна пенсія не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум. Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність становив:
у 2009 році становив - 498 грн. - станом на 05.05.2009 р. ( Закон України № 908-VI від 03.02.2009р.)
Виходячи з цих розмірів, щорічна допомога позивачу як ветерану війни - учаснику бойових дій, має становити: 498 х 5 = 2490 грн., фактично було виплачено лише 340 грн., фактично недоплачена щорічна допомога в сумі 2150 грн. (2490 - 340);
Позивачу виплату щорічної допомоги було проведено за 2009 р. – відповідно до Постанови КМУ № 211 від 21.03.2009 р., якою встановлено розмір щорічної допомоги до 9 Травня для учасників бойових дій в розмірі 340 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На думку суду, цим порушено право позивача, встановлене законом, на щорічну допомогу до 5 травня, яка виплачена не в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Відповідно до ст. 100 КАС, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Стаття 2 КАС України вказує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд вважає, що в законі йдеться про те, що суд має розглядати і вирішувати справи, маючи метою захист свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, які порушені, невизнані або оспорюванні у теперішньому часі.
Суд вважає, що правових підстав для спонукання відповідача до виплати позивачу разової грошової допомоги у майбутньому у 2010 році та послідуючих роках, немає, тому у задоволенні цій частині позовних вимог також треба відмовити.
Причини пропуску строку звернення до суду з позовом суд вважає, поважними, оскільки нема сталої практики застосування законодавства з цього приводу. Справа повинна бути розглянутою та вирішеною в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради по недоплаті у 2009 році ОСОБА_2 щорічну допомогу до 5 травня, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу до 5 травня, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» за 2009 рік у сумі 2150 грн..
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя: