Справа № 2-а- 14/2010рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2746,80 грн. грошової допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 48488,00 грн. доплати громадянам, які отримують пенсію у зоні гарантованого добровільного відселення, у зв’язку з тим, що вона є особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримала повністю та просить суд розглядати справу у її відсутність.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення та просять справу розглядати без участі їхнього представника.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивачка, а саме с. Тепениця Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою сільської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та проживає на радіоактивно забрудненій території і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі 2.10 гривень та доплату в розмірі 10,40 грн., відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.
Відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 40 % від мінімальної заробітної плати та доплата не працюючим пенсіонерам до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
З 01 липня 2008 року по 01 липня 2009 року, тобто протягом останнього року позивачці не доплачена допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення в сумі 2758,80 грн., крім виплачених коштів в сумі 25, 20 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останнього року.
З 01 липня 2004 року по 01 липня 2009 року, тобто протягом п’яти років позивачці не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як не працюючому пенсіонеру в сумі 48488 грн., крім виплачених коштів в сумі 630 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх п’яти років та відповідно до розміру допомоги встановленої законом. Але відповідно до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, тобто стягненню підлягає період з 01.липня 2008 року по 01 липня 2009 рік в сумі 13794 грн. крім отриманих коштів в сумі 126 грн.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні зони гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати та виплачується не працюючим пенсіонерам доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Допомога та доплата нараховуються за місцем проживання.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.
Зважаючи на те, що вимоги позивачки щодо стягнення заборгованості по допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення звернути до негайного виконання є не обґрунтованим, то в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 2758,80 гривень допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 13794 грн. доплати громадянам, які отримують пенсію у зоні гарантованого добровільного відселення.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51 грн. в прибуток держави.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 126 грн. в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: