ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________

4-с/381/20/19

381/1118/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову про накладення штрафу та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову про накладення штрафу та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що у державного Фастівського міськрайонного ВДВС Таратутенко В.О. на виконанні перебуває виконавче провадження №44196381, яке відкрите на підставі виконавчого листа № 2/381/420/14, виданого 08 квітня 2014 року Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 04.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття. 04.07.2019 року державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 26810,26 грн. Вважає винесена постанова державним виконавцем неправомірною і підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 року, справа була передана на розгляд судді Ковалевської Л.М.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевської Л.М. від 10.09.2019 року заявлено самовідвід від розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову про накладення штрафу та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 року цивільна справа за скаргою  ОСОБА_1  на постанову про накладення штрафу та зобов`язання вчинити дії була передана на розгляд судді Соловей Г.В.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішення справ, у яких предметом спору є оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, провадиться за правилами Розділу 7 ЦПК України.

За приписами статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» витікає, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведеного випливає, що положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий лист.

Водночас, приписи частини другої статті 74 Закону визначають, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду, в порядку передбаченому законом.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв`язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи вищевикладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання (п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6).

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки нормами ЦПК України, які регулюють правовідносини щодо контролю за виконанням судових рішень (розділ VII ЦПК України) не передбачено відмову у відкритті провадження за скаргою на дії державного виконавця, а тому в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо відмови у відкритті провадження у справі (ст.186 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України врегульовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.186,447 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , ідент.номер – НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 на постанову про накладення штрафу та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право на звернення до належного суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.        

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий суддя                                         Г.В. Соловей