Справа №303/6580/18 2/303/148/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В. О.

при секретарі Лаврів Е.І.

Справа №303/6580/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Кейт-Колект", приватного нотаріуса Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Галини Василівни, приватний нотаріус Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса щодо державної реєстрації права власності та визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу майна,-

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. м.Ужгород, вул..Волошина, 16, офіс 1, щодо внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за одноосібним власником ТОВ «Кейт-Колект» від 18.09.2018 року за номером: 1646543221104, а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна 19.09.2018 року оформленого державним реєстратором відповідачем Герцускі-Торжаш В.Л. за ОСОБА_2 , реєстр 2441.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 31.08.2018 року, власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна являється позивач. На вказане майно накладено обтяження - заборону відчуження. Однак, вищевказане майно, згідно договору купівлі-продажу майна, було продано відповідачем ТОВ «Кейт-Колект», відповідачу ОСОБА_2 Майно належало відповідачу ТОВ «Кейт-Колект» на підставі витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 138141464, виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. 18.09.2019 року, реєстраційний номер об`єкта № 1646543221104. Позивачу є не зрозумілим на підставі якого нормативного документу було внесено відомості щодо права власності відповідачів, а тому їх дії, щодо незаконного продажу майна, вважає незаконними і протиправними, а рішення щодо реєстрації права власності таким, що порушує конституційні права позивача. Також зазначив, що відповідач ТОВ «Кейт-Колект» оформило право власності на спірне майно не на підставі договору купівлі-продажу, дарування і т.д., а на підставі витягу з Державного реєстру прав, як юридичну особу, жодного письмового повідомлення чи листа позивач як іпотекодавець від іпотекодержателя ТОВ «Кейт-Колект» не отримував, що є порушенням норм чинного законодавства та умов договору іпотеки. Крім цього, позивач звертає увагу на порушення вимог законодавства при оформленні нотаріусом права власності на підставі витягу, а не при наявності правовстановлюючих документів. Разом з цим, реєстрація права власності була проведена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. в м.Ужгород, а іпотечне майно знаходиться в м.Мукачево.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, при цьому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Кейт-Колект» в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини невки суд не повідомлено.

Відповідач приватний нотаріус Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Г.В. та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідач приватний нотаріус Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи судом повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся належним чином. Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без його участі, та участі відповідача. В задоволенні позову просив відмовити, у зв`язку з його безпідставністю і суперечливістю аргументації.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 136161885 від 31.08.2018 року, власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна являється позивач ОСОБА_1 . Дане майно набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. 19.01.2007 року по реєстру за № 200 і на нього накладено заборону відчуження на підставі договору іпотеки (а.с.8).

Так, 19.01.2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11107267000 за умовами якого банк надав Позичальнику кредит у розмірі 19 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 19.01.2017 року (а.с.12-15).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 19.01.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 (а.с.74-77).

12.12.2011 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ТОВ «Кейт-Колект» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В., зареєстрований в реєстрі за № 5207-5208, за яким до ТОВ «Кейт-Колект» перейшло між іншим і право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11107267000 від 12.01.2007 (а.с.78-82).

18.09.2018 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 138141464, про реєстрацію за ТОВ «Кейт-Колект» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності став договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, серія та номер: 5207-5208, виданий 20.12.2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В., зареєстрований в реєстрі за № 5207-5208 (а.с.92).

19.09.2018 року між ТОВ «Кейт-Колект» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л., зареєстрованого в реєстрі за номером: 2441. Згідно цього договору ОСОБА_2 набув права власнісності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.101-102).

Як на підстави позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що дії приватного нотаріуса Кузьо Г.В. щодо реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «Кейт-Колект» є протиправними, оскільки під час прийняття рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру нотаріусом, який на той час виконував функції державного реєстратора, порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку», а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127.

У відповідності до частини третьої ст.12 та частини першої ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частинами першою, другою та четвертою ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються приписи частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до частини першої ст.575 Цивільного кодексу України окремим видом застави є іпотека (застава нерухомого майна).

Правовими приписами ст.ст.589, 590 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду.

За нормативним правилом, передбаченим ст.33 Закону України «Про іпотеку» (частини перша та третя), у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Оскільки іпотечний договір між сторонами було укладено 19 січня 2007 року, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України «Про іпотеку в редакції від 12 травня 2006 року.

Відповідно до статті 36 цього Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

При цьому згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Сторони договору досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя, що випливає з пункту 4.2 договору іпотеки.

Разом із тим, відповідно до пункту 4.3 звернення стягнення на предмет іпотеки іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку. встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі по тексту - Порядок № 868), чинним на момент виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до положень статті 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частина 1 ст.9 Закону №1952- IV передбачає, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 9 ст. 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Кейт-Колект» направляло боржнику ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов`язання вих.733111/10/10/2017 від 10.10.2017 року, яку боржник отримав 31.10.2017 року (а.с.83, 84, 85, 86), що відповідає правовою позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11.04.2017р. у справі №822/864/15 про те, що підтвердженням отримання боржником (іпотекодателем) письмової вимоги іпотекодержателя, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211.

З огляду на наведене відсутні підстави для визнаннянедійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. м.Ужгород, вул..Волошина, 16, офіс 1, щодо внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за одноосібним власником ТОВ «Кейт-Колект» від 18.09.2018 року за номером: 1646543221104.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна 19.09.2018 року оформленого державним реєстратором відповідачем Герцускі-Торжаш В.Л. за ОСОБА_2 , реєстр 2441, то така також не підлягає до задоволення, оскільки даний договір укладений відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, Законом України "Про іпотеку", суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ "Кейт-Колект", приватного нотаріуса Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Галини Василівни, приватний нотаріус Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса щодо державної реєстрації права власності та визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач : ТзОВ "Кейт-Колект", Код ЄДРПОУ 37825968, м.Київ, вул.Іллівська, 8, поштовий індекс - 04070;

Відповідач : приватний нотаріус Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Галини Василівни, м.Ужгород, вул.Волошина, 16 офіс1, Закарпатської області, поштовий індекс - 88000;

Відповідач : приватний нотаріус Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна, м .Мукачево, вул . Воззєднання, 10 /5, Закарпатської області, поштовий індекс - 89600;

Відповідач : ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_6 .

Головуючий В.О. Монич