- позивач: Бойтор Тетяна Романівна
- відповідач: Бойтор Томаш Васильович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 308/5753/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Тхір О.А.,
за участю секретаря судового засідання Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
23 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу та стягнення аліментів..
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.09.2013 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за актовим записом № 74, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 21.09.2013 року. Зауважує, що від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син: ОСОБА_3 . Зазначає, що у них різні погляди на права та обов`язки подружжя, відсутнє взаєморозуміння в шлюбі, що призвело до поступового погіршення взаємовідносин і як наслідок до фактичного припинення шлюбних відносин між ними. Стверджує, що вже більше двох років вони з чоловіком не проживають разом, між ними було припинено будь-які сімейні та шлюбні відносини, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги у них немає. Крім того зазначає, що їх спільна дитина на даний час проживає з нею, вона самостійно виховує та утримує дитину.
На підставі вищенаведеного просить суд шлюб між нею та відповідачем розірвати, відновити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_1 та стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 гривень на утримання їх спільного малолітнього сина ОСОБА_3 з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи у підготовчому судовому засіданні.
За викладених обставин, суд провів розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, в порядку передбаченому ст. 206 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, зважаючи на заяви сторін, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Як встановлено судом з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за актовим записом № 74. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що сторони сімейних стосунків не підтримують, а фактично шлюбні відносини припинено, сім`я існує формально.
Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
З вказаних положень закону вбачається, що однією із засад шлюбу є його добровільність. При чому, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що між сторонами, як подружжям, втрачено взаєморозуміння, у них відсутні спільні інтереси та немає бажання на подальше спільне життя. Позивач не бажає миритись, а відповідач, зі своєї сторони, на цьому також не наполягає. Таким чином судом встановлено, що причини розладу шлюбних відносин сторін мають тривалий і глибинний характер. Сторони втратили взаємні почуття любові та поваги, між ними відсутні взаємодопомога та підтримка, тобто те, що є правовою основою шлюбу.
Оскільки сторони не змогли зберегти сім`ю та не бажають цього робити, суд вважає, що подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам, як позивача, так і відповідача, а також їх дітей, тому постановляє рішення про задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу.
Разом з тим, у ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Аліменти стягуються на корись того із батьків, з ким проживає дитина.
Матеріалами справи встановлено, та не оспорюється сторонами, при визнанні відповідачем позовних вимог, що сторони разом не проживають та спільного господарства не ведуть, а спільна дитина сторін проживає разом з позивачем, окремо від відповідача та перебуває на її утриманні.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд, при визначені розміру та способу стягнення аліментів на дитину, враховує обставини, що передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, а також ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує якнайкращі інтереси дитини, зважає на законодавчо встановлений розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Крім того, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за дитиною, вік та стан здоров`я дитини, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, відсутність даних про наявність у нього інших утриманців (матеріали справи таких відомостей не містять, відповідач таких відомостей не надав, маючи обов`язок доводити обставини у справі), а також вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший, ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи викладене, та, аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, за наявності заяви відповідача щодо визнання позову у повному обсязі, в тому числі і вимогу про стягнення аліментів на утримання сина в розмірі 2500 грн. щомісячно, а також беручи до уваги рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2 500,00 грн. на щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Саме, такий визначений судом розмір аліментів буде достатнім та необхідним для задоволення розумних потреб дитини і буде забезпечувати її нормальні матеріальні та побутові потреби, при цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Згідно зі ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В зв`язку з тим, що позивач пред`явила позов 23 травня 2019 року, то в силу ч. 1ст. 191 СК України, аліменти слід стягувати із цієї дати, та на підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, з`ясовані у справі обставини свідчать, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, що мають істотне значення, даний шлюб існує формально, а тому його слід розірвати, та призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 2 500,00 гривень, що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Наведене водночас свідчить, що визнання відповідачем пред`явленого позову в частині аліментних зобов`язань також відповідає закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає доведеними, а заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Статтею 113СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
В позовній заяві позивач, крім іншого, просив суд після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.09.2013 року, зареєстрованого Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області слідує, що прізвище позивача до реєстрації шлюбу зазначено « ОСОБА_1 ».
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що після розірвання шлюбу позивачу слід залишити дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, проте враховуючи, те що позивач у позовній заяві просить не стягувати з відповідача понесені ним судові витрати.
У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а решту 50 відсотків - стягненню з відповідача. Крім цього, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 50% ставки судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, оскільки при зверненні до суду з даною вимогою позивач звільнена від сплати таких судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56, 104, 105, 110, 112, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 141, 200, 206, 265, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21.09.2013 року виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за № 74 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня звернення до суду з позовною заявою - 23.05.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , 384 гривень 20 копійок судових витрат (за сплату судового збору).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, в дохід держави судовий збір в сумі 384 гривні 20 копійок за позовну вимогу щодо стягнення аліментів.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_2 , 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору, згідно квитанції про сплату АТ «Ощадбанк» № 61205 від 23 травня 2019 року, у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Ужгородський районний суд, в порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.А.Тхір
- Номер: 2/308/2361/19
- Опис: про розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 308/5753/19
- Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
- Суддя: Тхір О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.05.2019
- Дата етапу: 30.10.2019