ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 вересня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/298/19

Головуючий у першій інстанції - Шаповал З. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1051/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С.,

учасники судового процесу:

позивач: Кредитна спілка «Істок»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

особа, яка подала скаргу: Кредитна спілка «Істок»;

оскаржується рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

прізвище судді: Шаповал З . О.; місце ухвалення рішення: м. Сновськ.; дата складання повного тексту рішення: 24 травня 2019 року,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року КС «ІСТОК» звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила достроково стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором про споживчий кредит в сумі 78475, 08 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 12 жовтня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ДК2-699, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 37 000 гривень зі сплатою 0,001% річних. Плата за надання кредиту становить 48,66 грн, щоденно. Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між КС «Істок» та ОСОБА_2 12 жовтня 2018 року укладено договір поруки № ДК2-699 ДП1. Відповідач в належному порядку не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманого кредиту, в результаті чого виникла вищевказана заборгованість.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року позов Кредитної спілки «Істок» задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Істок" заборгованість за кредитним договором від 12.10.2018 року №ДК2-699 у сумі 38 184 грн., яка складається із: 37 000 грн. тіла кредиту та 1184 грн. інфляційних нарахувань. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування кредитом - 0,14 грн, плати за надання кредиту в сумі 20630,89 гривень та 100 % річних згідно ст. 625 ЦК України в сумі 14999,86 гривень, КС «Істок» подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а саме, не застосував вимоги Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та вимоги Закону України «Про кредитні спілки», які підлягали застосуванню. Зокрема, Кредитна спілка посилалась на те, що право кредитної спілки самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за надання кредиту закріплене ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» та не суперечить її статутним документам, завданням та цілям діяльності, а також чинному законодавству.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України за правилами спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою постановлення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду в частині відмови в задоволенні позову не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2018 року між КС "ІСТОК" і її членом ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ДК2-699 (а.с.19-20), відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 37 000,00 гривень зі сплатою 0,001% річних. Плата за надання кредиту, за змістом укладеного договору, становить 48,66 грн, щоденно.

Виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед позивачем за вищевказаним кредитним договором забезпечено договором поруки № ДК2-699 ДП1 (а.с.32), укладеним 12 жовтня 2018 року між позивачем та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитом солідарно нарівні з позичальником за повернення суми кредиту та нарахованих згідно з умовами кредитного договору зобов`язаннями, відповідно до ст.ст. 553-559 ЦК України.

Згідно з пунктом 3.7. Договору загальна вартість кредиту для Позичальника на дату укладення Договору становить 63713,00 грн. Сторони погодили, що до загальних витрат не включаються платежі, що підлягають сплаті Позичальником у разі невиконання його обов`язків, передбачених Договором.

Судом встановлено факт невиконання позичальником умов кредитного договору.

Як вбачається із розрахунку наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором складає 78475 грн 08 коп., з яких: : 37000 грн - сума неповернутого кредиту, 0 грн 14 коп. - сума відсотків за користування кредитом, 20 630 грн 89 коп. - плата за надання кредиту, 1 844 грн 79 коп. - сума інфляційних нарахувань, 14 999,86 грн 26 коп. - 100% річних, штраф - 4000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення плати за надання кредиту за договором № ДК2-699 від 12.10.2018 року в сумі 20630,89 грн, суд першої інстанції виходив із того, що зазначена плата є прихованими процентами за користування кредитом.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій та річних, суд першої інстанції виходив з того, що останній є військовослужбовцем, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, відтак, за положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування зазначених санкцій заборонено.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Вимогами ст.ст. 19, 21 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що спілка надає кредитні кошти на умовах їх платності. Розмір плати за надання кредиту кредитна спілка встановлює самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є членом кредитної спілки, був ознайомлений із Положенням та Статутом кредитної спілки, зобов`язався виконувати їх умови і сплачував пайові внески.

Крім того, він був ознайомлений з умовами договору, його сукупною вартістю, і погодився з тим, що вартість в договорі чітко визначена і є прийнятною.

Отже, плата за надання кредиту, визначена в п.2.5 кредитного договору є платою за фінансову послугу кредитної спілки, а відтак умова про визначення плати у договорі є законною.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом, має статус учасника бойових дій, відтак на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Указом Президента України від 26 листопада 2018 року № 393/2018 було введено воєнний стан в Україні із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року. Відповідно, саме у зазначений період, згідно з положеннями п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачеві з початку і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед позивачем, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Виходячи з розрахунку, наданого позивачем, саме у зазначений період відповідачеві було нараховано 1000 грн штрафу та 0.14 грн заборгованості по відсоткам, однак вказані суми не підлягають стягненню з відповідача на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В той же час, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення плати за користування кредитом в сумі 20630 грн. 89 коп., 100 % річних за ст.. 625 ЦК України в сумі 14999 грн. 86 коп., штрафу в сумі 3000 грн оскільки підстави для звільнення позичальника від їх сплати відсутні у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зазначених позовних вимог Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , а тому витрати понесені Кредитної спілки «Істок» на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції 960 грн 50 коп. та до суду апеляційної інстанції, в сумі 1440 грн 75 коп повинні бути компенсовані за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Істок» задовольнити.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Істок» плату за користування кредитом в сумі 20 630 (двадцять тисяч шістсот тридцять) грн 89 коп.,100 відсотків річних за ст.. 625 ЦК України в сумі 14 999 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 86 коп., штраф в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 0,14 грн процентів за користування кредитом та 1000 грн штрафу відмовити.

Компенсувати за рахунок держави Кредитній спілці «Істок» витрати, понесені на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп та до суду апеляційної інстанції, в сумі 1440 (одну тисячу чотириста сорок) грн 75 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Істок» витрати, понесені на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп та до суду апеляційної інстанції, в сумі 1440 (одну тисячу чотириста сорок) грн 75 коп.

В іншій частині рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Голова судового засідання: Судді: