Справа № 2-212/10р.

                    РІШЕННЯ

                   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 березня 2010 року

              Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді             - Зінькова В.І.

             При секретареві             - Гелич М.В.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красно перекопську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання  квартири спільною сумісної власністю подружжя, а також визнання права на Ѕ частку квартири, третя особа – Кримське Республіканське підприємство “БРТІ м. Красноперекопська”; Житловий кооператив “Надія”,

                    ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права спільної сумісної власності на Ѕ частку квартири, вказавши, що в період з 28.12.1991 року і до 16.10.2009р. він з відповідачкою ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. В період з вересня 1992 року до 11.01.1993р. їх шлюб був розірваний, але вони фактично проживали разом однією сім’єю.

    Під час спільного проживання, а саме 30.11.1992р. ними була придбана квартира АДРЕСА_1, АР Крим, де вони до теперішнього часу і мешкали.

    У зв’язку з тим, що квартира належала житловому кооперативу “Надія”, позивач разом з відповідачкою виплатили належну суму повного пайового внеску в розмірі 33267 крб., що підтверджується довідкою ЖК “Надія” від 23.10.09р., тому квартира після виплати була зареєстрована на головного квартиронаймача, тобто ОСОБА_2

    Оскільки викуп квартири здійснювався у період спільного проживання з відповідачкою за їх спільні кошти, позивач вважає, що згідно із ст.. 60, ст.. 70 ч.1 СК України має право на половину, а саме на Ѕ частину спірної квартири.

    Їх спільне з відповідачкою проживання підтверджується довідкою Житлового кооперативу “Надія”.

    Не зважаючи на вищевказані підставі відповідачка не визнає його право на зазначену квартиру і чинить перешкоди у володінні та розпорядженні нею.

    У відповідності до ст.. 358 ч.3 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної власності.

    На теперішній час вартість зазначеної квартири складає 2 572 грн., тому вартість Ѕ частини квартири, на яку позивач має право складає – 1287, 50 грн.

    Позивач просить визнати квартиру АДРЕСА_2, АР Крим – спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також визнання за позивачем права на Ѕ частину даної квартири.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали свої вимоги і повністю на них наполягають.

    Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодились, вказавши, що спірна квартира не є спільною сумісною власністю, оскільки дану квартиру вона по ордеру отримувала тільки на себе і свою дитину, і за власні кошти розрахувалась за її вартість. Дійсно вона проживала після отримання квартири з позивачем у шлюбі, але на той  час вона вже отримала квартиру. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

    Треті особи – КРП “БМТІ м. Красноперекопська” в судове засідання не з’явились, надали листа в якому просять розглянути справу у їх відсутності, рішення винести на розсуд суду.

    Третя особа – голова ЖК “Надія” – ОСОБА_5 з приводу позову пояснив, що дійсно ОСОБА_2 заявлена як власниця спірної квартири, в якій були прописані її донька і чоловік. В якому порядку вони розраховувались за квартиру йому не відомо.

    Просить винести рішення на розгляд суду.

    Суд, вислухавши доводи сторін та їх представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачу  необхідно відмовити.

    Так, судом встановлено наступні факти та відповідні їм право стосунки:

    Відповідно до  довідки ЖК «Надія» від 23.10.2009р. початковий внесок на 01.06.1990р. складав суму у розмірі 3 344 крб., який був ОСОБА_2 сплачений у повному об’ємі. (а.с.5).

    Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 уклав 28.12.1991р.  шлюб  з ОСОБА_6. Після реєстрації шлюбу прийняла прізвище – ОСОБА_1. Актовий запис №338. (а.с.16).

    Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу – шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано 01.09.1992 року, актовий запис № 209. (а.с.17).

    Вартість квартири становила 33 267 крб., яка була повністю сплачена - 30.11.1992 року.(а.с.5).

    Згідно до Ордеру на житлове приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу №316 виданого 27.10.1992р.  на ім’я ОСОБА_2 надано житло сім’ї з двох чоловік 2-х кімнатну квартиру. Склад сім’ї – донька – ОСОБА_7 (а.с.15).

    Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно – кв. №37, буд. №25, по вул. Менделєєва, м. Красноперекопська, АР Крим – належить ОСОБА_2. (а.с.78-79).

    Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу – ОСОБА_1 уклав 11.01.1993 року шлюб з ОСОБА_2, актовий запис №9. (а.с.18).

    Згідно до печатки у паспорті ОСОБА_1 – 01.12.1992 року зареєстрований  в кв. №37, буд. №25, по вул.. Менделєєва, м. Красноперекопська, АР Крим. (а.с.7).

    Допитана у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_2 вона знайома з 1987 року. В 1991 році свідок була вже заміжня і в неї народилась дитина. В травні 1991 року, коли вона разом з ОСОБА_2 разом гуляли, вона познайомилась з ОСОБА_1, який на той час працював офіціантом в кафе, де вони в той час і знаходились. ОСОБА_2 почала з ним зустрічатись і в грудня 1991 року вони одружились. Після цього ОСОБА_8 не дуже тісно спілкувалась з ОСОБА_2. Але потім в вересні 1992 року вона взнала, що ОСОБА_2 з чоловіком розірвали шлюб. Після цього ОСОБА_2 отримала квартиру і ОСОБА_8 допомагала переносити речи до квартири.

    Свідок ОСОБА_9 підтвердила пояснення свідка ОСОБА_8, вказавши, що вона приходиться старшою сестрою ОСОБА_2. Коли ОСОБА_2 прийшла, як молодий спеціаліст до Красноперекопського міського управління освіти , вона стала на чергу на квартиру. В 1990 році вона перший вклад на кооперативну квартиру. А потім ОСОБА_9 надавала їй гроші для оплати чергових внесків за квартиру. Крім того, їх мати знімала з ощадної книжки гроші і передавала їх дочці. ОСОБА_1 ніяких грошей на оплату внесків за квартиру їй не надавав.

    Свідок ОСОБА_10 пояснила, що працювала казначеєм  в кооперативі ЖК “Надія” до закінчення будівництва. ОСОБА_2 вступила в кооператив одна на двохкімнатну квартиру, оскільки в неї була дитина. ОСОБА_1 кооперативом не займався. Оплату проводили всі пайщики, ОСОБА_1 оплату не проводив.

    Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає в с. Вишнівка, і її сусідкою є мати ОСОБА_2 – ОСОБА_12. Так, свідок пам’ятає, що в 1991 році вона позичила у сусідки гроші в сумі – 28 тис. крб.. А потім коли віддавала, то ОСОБА_12 пояснила, що гроші потрібні для придбання квартири дочці – Віку ліній Л.А.

    Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що також  є сусідкою ОСОБА_12, і з її слів, вона знала, що ОСОБА_12 давала гроші дочці для придбання квартири. А потім  вона вказувала, що ОСОБА_14 повернула гроші, і потрібно остаточно сплатити пай за квартиру дочки.  

    Свідок ОСОБА_15 пояснив, що  він давно знайомий з ОСОБА_1, і разом з ним в 1992-93 роки працювали на “Кримському Содовому заводі”. Свідок зі слів ОСОБА_1 знає, що він начебто сплачував кошти за квартиру, в якій він проживав своєю сім’єю.

    Вирішуючи питання за позовними вимогами позивача, суд виходить з того, що відповідно до ст.. 60 СК України – майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

    Але, відповідно до представлених суду доказів: довідку про внесення відповідачкою першого внеску на квартиру; ордеру на житло на ім’я ОСОБА_2; довідки про оплати залишку суми від 30.11.1992 року – свідчать, про те що спірна квартира придбана за рахунок коштів відповідачки і отримана відповідачкою не за час шлюбу.

    Відповідно до ст.. 62 СК України – якщо майно дружини, за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Суд, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, у підтвердження, що він своїми затратами істотно збільшив вартість спірної квартири.

    Таким чином, суду не надано доказів для визнання квартири АДРЕСА_2, АР Крим – об’єктом права спільної сумісної власності, і таким чином відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права на Ѕ  частину спірної  квартири.

    Крім того, у відповідності до ст.. 392 ЦК України – власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

    Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність в позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно. Насамперед підтверджувати наявність у позивача права власності на майно в суді можуть правовстановлюючи документи. Перелік таких документів щодо нерухомого майна наведено у додатку 1 до пункту 2.1. “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, що затверджений в редакції від 28.01.2003 р. наказом Міністерства юстиції України №66/7387.

    Приймаючи до уваги, що позивач не отримував ордер на спірну квартиру, і не внесений до ордеру, як член сім’ї наймача, то таким чином ніяких правовстановлюючих документів на нього не складалось.

    На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

    Керуючись ст.ст.. 213-215 ЦПК України, ст..8, 60,62,70 СК України, ст..358, 368, 392 ЦК України, суд

                      ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання  квартири спільною сумісної власністю подружжя, а також визнання права на Ѕ частку квартири, – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим  шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя: