Справа № 203/1014/19

2-з/0203/80/2019

УХВАЛА

       09 вересня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представника позивача - Пащенко В.І.

представника третьої особи - Чопівської Ю.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву представника позивача Горбенко ОСОБА_1 Миколайовича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР ЛЮКС», державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради Єрмоленко Н.С., Дніпровської міської ради, треті особи без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль-строй ЛТД», Комунальне підприємство «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В., Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора Демчана О.І., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Пустовий С.В., Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський юридичний консалтинговий центр», про визнання права на частку у праві спільної часткової власності, визнання протиправними дій державного реєстратора, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності, визнання припиненим та скасування рішення про передачу земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди.

       В наданій заяві представник позивача просив забезпечити позов ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на 1,361% об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1215521712101 – незавершене будівництво, торгівельно-діловий центр, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 19425,60 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності у розмірі 67/100 частин Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР ЛЮКС». Також просив заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо 1,361% об`єкту вказаного нерухомого майна.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський юридичний консалтинговий центр», проти задоволення заяви заперечувала.

       Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

       Види забезпечення позову визначені в ст.150 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. 

Перевіряючи доводи заяви про забезпечення позову, суд враховує підстави та предмет заявленого позову, характер спору, що виник із виконання договорів пайової участі у будівництві. Також суд враховує, що будівництво по АДРЕСА_1 є незавершеним, будинок в експлуатаціє не введено, остаточна площа об`єктів нерухомості, що є предметом договорів пайової участі укладених позивачем, остаточно не визначена та представником позивача в заяві про забезпечення позову належним чином не обгрунтовано, що частка в розмірі 1,361%, на яку він просить накласти арешт та заборону вчиняти реєстраційні дії, відповідає часті об`єктів будівництва відповідно до укладених позивачем договорів.

Таким чином, суд вважає, що запропоновані стороною позивача заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, заява належним чином не обгрунтована та наявність ризиків утруднення або неможливості виконання рішення в разі можливого задоволення позову не доведена.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви..

Керуючись ст.ст.136,149,150,152,153,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                         С.Ю.Казак