ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7250/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання ОСОБА_1 про присудження на користь позивача судових витрат понесених під час розгляду Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №1340/5942/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 1340/5942/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

28 серпня 2019 під час судового засідання позивач, ОСОБА_1 , подав до суду клопотання, в якому просить компенсувати за рахунок відповідача витрати пов`язані з розглядом справи, а саме витрати пов`язані із виїздом у судове засідання 08 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року в сумі 174 грн 40 коп. Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача втрачений прибуток від пропущеного трудового дня у розмірі 400 грн.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, при цьому були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги щодо присудження витрат на виїзд у судове засідання задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

За змістом ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

За правилами ст. 252 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення лише у випадках, передбачених ч.1 ст. 252 КАС України. Додаткове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Таке рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 2 частини 3 цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі й витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

За правилами частини 1 статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно матеріалів справи позивач подав 28 серпня 2019 року клопотання, в якому просить компенсувати за рахунок відповідача витрати пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на пальне необхідне для виїзду у судове засідання 08 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року. Витрати підтверджує фіскальним чеком від 28 серпня 2019 року на суму 219 грн 85 коп. № 0001353926654 про купівлю на АЗС скрапленого газу для автомобілів.

Разом з тим, судові засідання 08 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року, на відвідування яких покликається ОСОБА_1 відбувались в суді першої інстанції. З матеріалів справи встановлено, що 28 травня 2019 року позивач подав суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції на суму 209, 97 грн. витрат на з`явлення у судове засідання 21 травня 2019 року. Як вбачається з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 1340/5942/18 судом стягнуто на користь ОСОБА_1 209,97 грн. витрат, пов`язаних з прибуттям до суду.

Отже, витрати позивача пов`язані з прибуттям до суду 21 травня 2019 року стягнуто на його користь з відповідача за рішенням суду першої інстанції.

Щодо стягнення витрат на прибуття в судове засідання 08 квітня 2019 року, то такі стягненню з відповідача не підлягають з огляду на те, що подана ОСОБА_1 квитанція від 28 серпня 2019 року жодним чином не може доводити витрати понесені ним 08 квітня 2019 року.

Окрім наведеного вище ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача втрачений заробіток.

Відповідно до частини 2 статті 135 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав жодних письмових доказів, які б засвідчували перебування ним у трудових відносинах з роботодавцем, контракту чи цивільно-правової угоди, що давали б підставу стверджувати про втрату ним денного заробітку у зв`язку із необхідністю прибуття до суду на розгляд справи.

Наведені вище обставини у свої сукупності зумовлюють висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про присудження судових витрат.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 135, 139, 243, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про присудження судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у строк, встановлений ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О. І. Довга

судді І. В. Глушко

І. І. Запотічний

Повне судове рішення складено 10 вересня 2019 року.