2-1103/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 лютого 2010 року                                   м.Донецьк

    Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі

головуючого судді Шишова О.О., секретарі Авраменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до промислово-будівельної компанії «АлМар» про визнання визнання права власності, -

Встановив:

    У Будьоннівський районний суд м.Донецька, надійшла позовна заява в якій позивач вказав, що 09 серпня 1996 року між ПБК «АлМар» та нею був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір був зареєстрований у БТІ м.Донецьку. Оскільки договір може бути оспорюваним, оскільки не засвідчений нотаріально, просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2.

У судовому засіданні представник третьої особи – Донецькая товарна біржа, ОСОБА_2 не заперечували проти заявлених вимог.

Третя особа ПБК «АлМар» належним чином оповіщені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду. Від них надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. При таких обставинах суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

    Дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог (ст. 10 ЦПК України), суд приходить до наступного.

Згідно біржовому договору від 09 серпня 1996 року № 763, Промислово-будівельна компанія «АлМар» продала а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_3 у Донецьку.

Частина 2 статті 47 ЦК України (редакції 1963 року) передбачає, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала  угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.  В  цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно біржовому договору сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу передбачені статтею 224 ЦК України (редакції 1963року) яка передбачає, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму та ураховуючи, що відповідно технічного паспорту від 14 грудня 1995року, квартира зареєстрована за ОСОБА_1 реєстровий номер 5804, суд вважає, що біржовий договір купівлі-продажу є дійсним.

    Частиною 1 статті 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи наведені позивачем у відповідності зі ст. 57 ЦПК України докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що між ПБК «АлМар» та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу який є дійсним,, вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру 48 у будинку 26 по вул.полоцькій у м.Донецьку підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 57, 60, 79, 88, 209, 215, 226 ЦПК України, ст.1269 ЦК України (редакції 2003року), ст.47, 224 ЦК України (редакції 1963 року) суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: