Справа 2 – 25/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року                                   Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадковий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, будучи допитаною як свідок, уточнені позовні вимоги та викладені у позовній заяві обставини підтримала в повному обсязі і просить визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований в с. Дубівка Таращанського району Київської області по провулку Жовтневий, 5.

Співпозивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але подала 20.01.2010 року до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, від своєї частки у спадковому житловому будинку відмовилася на користь співпозивачки ОСОБА_2.

Відповідачка, будучи допитаною в якості свідка, уточнений позов визнала та не заперечує проти визнання за позивачкою ОСОБА_2 права власності на весь житловий будинок, розташований в с. Дубівка Таращанського району Київської області по провулку Жовтневий, 5.

За заявами сторін справа розглядається без фіксування судового процесу інформаційно-технічними засобами.

Судом встановлено, що 12 вересня 1999 року померла мати сторін – ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства КСП «ім. Щорса» Дубівська сільська рада Таращанського району Київської області, розміром 2,6 га та  житлового будинку, розташованого в с. Дубівка Таращанського району Київської області по провулку Жовтневий, 5, вартістю 44 595 грн..

 За життя, а саме 15 липня 1999 року померла мати сторін склала заповіт, яким всі свої будівлі і все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те що належатиме їй на день смерті, і на що за законом матиме право, вона заповідала своїм дітям, позивачам по справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. Так, позивачки по справі є єдиними спадкоємцями за заповітом. Якби не було заповіту то відповідачка по справі була б спадкоємицею за законом. Інші спадкоємці відсутні.

 11 грудня  2009 року державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори видала на ім’я позивачок свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1\2 частку права на земельну частку ( пай ), за кожною.

Спадковий житловий будинок по провулку Жовтневий, 5 в с. Дубівка Таращанського району Київської області не був включений до свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок, через відсутність правовстановлюючих документів на нього.

 Виконавчий комітет Дубівської сільської ради Таращанського району Київської області рішенням від 21 жовтня 2009 року за № 53 визнав право особистої власності на житловий будинок №5, загальною площею 45,10 м.кв., жилою площею 32,9 м.кв. по провулку Жовтневий в с. Дубівка Таращанського району Київської області на підставі запису по господарської книги № 9, за померлою ОСОБА_4. Проте даний документ не має юридичної сили і Білоцерківське МБТІ не вправі  оформити право власності на вищезгаданий будинок, в зв’язку з тим, що заяву на реєстрацію прав власності на нерухоме майно може подати власник, або уповноважена ним особа.

Співпозивачка ОСОБА_1 своєю заявою від 20.01.2010 року, поданою до суду, від своєї частки у спадковому житловому будинку відмовилася на користь співпозивачки ОСОБА_2. Так, остання є єдиною спадкоємицею вищевказаного спадкового будинку.

Оскільки, на частину спадкового майна, а саме на 1\2 частку права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства КСП «ім. Щорса» Дубівська сільська рада Таращанського району Київської області, розміром 2,6 га, позивачка ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом і таким чином прийняла частину спадщини, тобто вступила в спадщину, вона має право на решту спадкового майна – на вищезгаданий житловий будинок.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, допитаних в якості свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні та матеріалів спадкової справи, оглянутої в судовому засіданні.

Судові витрати по справі суд залишає за позивачами.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 10, 15, 60, 62, 79, 208, 209, 212–215, 218, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 328, 331, 1223, 1268 ЦК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований в с. Дубівка провул. Жовтневий, 5 Таращанського району Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вказану заяву не було подано; в разі її подання, якщо апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; в разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом, якщо його (рішення ) не скасовано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення  може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий: