КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2019 року                м. Кропивницький               Справа № 340/2191/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного  суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. 6-го Грудня, 138, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Безпальченко Романа Володимировича;

- скасувати,  як  незаконну, постанову від 22.04.2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №58319491.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів доданих до неї вбачається, що зазначене вище письмове підтвердження до суду не надано.

З огляду на вищевикладене, для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати до суду відповідне письмове підтвердження.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1 ч.2 ст.287 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Про оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №58319491 від 22.04.2019 р. позивачеві стало відомо 29.04.2019 р., про що остання особисто зазначає в поданій позовній заяві.

Відтак, перебіг процесуального строку звернення позивача до суду з даною позовною заявою починається з наступного дня після вищевказаної дати, тобто з 30.04.2019 р.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів також вбачається, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з винесеною постановою про стягнення виконавчого збору, звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із відповідною скаргою в серпні 2019 року.

Ухвалою 16.08.2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області закрив провадження по справі в частині оскарження по виконавчому провадженню ВП №8319491, зокрема, постанови від 22.04.2019 р. про стягнення виконавчого збору, так як дана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також судом було роз`яснено, що з такою позовною вимогою вона може звернутись до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Так, 04.09.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просила, зокрема, скасувати постанову від 22.04.2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №58319491.

З огляду на вищевикладені обставини, а також для з`ясування чи подано даний позов у строк, установлений законом, позивачу необхідно надати до суду письмову інформацію із зазначенням конкретної дати, коли саме вона звернулась до Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області із скаргою про скасування постанови від 22.04.2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №58319491.

Водночас, суддя вважає за необхідне повідомити позивача, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду їй, на виконання вимог ч.6 ст.161 КАС України, необхідно надати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Також, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан. В обґрунтування вказаного останньою до суду надано довідку про доходи, відповідно до якої загальний розмір її пенсії в період з жовтня 2018 р. по березень 2019 р. склав 11494,00 грн.

Згідно  ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелічені умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити сторону від сплати судового збору, а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини другої вказаної статті Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони, який повинен бути доведений достовірними доказами.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 відсутня у списку суб`єктів, звільнених від сплати судового збору, а також те, що в даному випадку не доведено та не надані достатні докази у підтвердження неспроможності (відсутня довідка про доходи за попередні 12 місяців, а не за шість місяців) оплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання.

Відтак, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.

Зі змісту п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;

- майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, по якій належить сплати судовий збір у розмірі 768,40 грн. та одну позовну вимогу майнового характеру, по якій також належить сплати судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В порушення ч.3 ст.161 КАС України позивачем судовий збір не сплачено.

Таким чином, для усунення вищезазначеного недоліку позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн. +768,40 грн.).

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування постанови – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде  вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

          Суддя Кіровоградського

          окружного адміністративного суду                                              Г.П. Казанчук