Справа 524/2748/19

Провадження 2-з/524/86/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді – Андрієць Д.Д., за участю секретаря –  Воблікової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Крюківський ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області, ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зобов`язання Крюківського ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області зупинити стягнення заборгованості по сплаті аліментів з належної до виплати ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з інвалідністю у виконавчому провадженні №52361552 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області та у виконавчому провадженні №52361466 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука до набрання рішенням законної сили.

Заява мотивована тим, що на даний час з його єдиного доходу – пенсії по інвалідності стягуються не тільки поточні аліменти, а також і заборгованість, що в цілому становить половину його заробітку. Підставою для звернення із позовом слугувало те, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з поважних причин через стан здоров`я.

Суд, дослідивши матеріали заяви, справи № 524/2748/19, встановив наступне.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову – обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

В рішенні «Вінтман проти України», заява № 28403/05, п.110, від 23 жовтня 2014 року, остаточне 23/01/2015 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб відповідати вимогам статті 13 Конвенції, засоби юридичного захисту повинні бути ефективними як на практиці, так і в теорії, зокрема органи державної влади держави-відповідача своїми діями або бездіяльністю не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати їхньому використанню (див. рішення від 18 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95, Reports of Judgments and Decisions 1996-VI). Іншими словами, для того, щоб бути ефективним, засіб юридичного захисту має бути незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів влади і бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи забезпечити належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі»(Kudіa v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000?XI).

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Суд враховує те, що предметом позову ОСОБА_1 – є звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, нарахованим з грудня 2015 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361552 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , в сумі 33800 грн; звільнення від сплати заборгованості по аліментам, нарахованим з вересня 2016 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів в на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн.

На думку суду, визначений позивачем спосіб забезпечення позову відповідає предмету спору та в даному випадку зможе забезпечити виконання рішення у разі задоволення позову.

Однак, суд приймає до уваги те, що у державних виконавців відсутні повноваження щодо зупинення стягнення за виконавчими документами. У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення із ОСОБА_1  заборгованості по сплаті аліментів за період з грудня 2015 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361552 з примусового виконання виконавчого листа №537/7318/15-ц, виданого Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3

Зупинити стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів за період з вересня 2016 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 з примусового виконання виконавчого листа №537/1828/15-ц, виданого Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ..

Допустити негайне виконання ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                        Д.Д.Андрієць