ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. Справа №914/73/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. військового прокурора Львівського гарнізону вих. №02-2080вих-17 від 15.06.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 (повний текст рішення підписано 29.05.2018)

у справі № 914/73/18 (суддя Крупник Р.В.)

за позовом: заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 31.07.2014 року № 3739, визнання недійсним договору оренди землі від 25.10.2016 року, визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1939 га, яка розташована у м. Львові по вул. Луганській, 5.

За участю представників від:

прокурор: Малетич М.М.;

позивача: Гудима В.О.- представник;

відповідача-1: Пилип'як Х.І. - представник;

відповідача-2: Калужинський О.В. - адвокат;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Безушко О.І. - адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради, Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 31.07.2014р. №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Луганській,5», визнання недійсним договору оренди землі від 25.10.2016р., укладеного між Львівською міською радою та ПАТ «Концерн Галнафтогаз» , визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1939 га, яка розташована у м. Львові по вул. Луганській, 5.

Підставою для звернення з позовом прокурором зазначено те, що у державній власності Міністерства оборони України знаходиться земельна ділянка площею 8,74 га на вул. Луганській, 1, 3, 5 у м. Львові, на якій розташоване військове містечко №288. Однак, 31.07.2014 Львівська міська рада прийняла ухвалу №3739, якою фактично вилучила з володіння Міністерства оборони України без згоди останнього і передала в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» частину належної позивачу земельної ділянки площею 0,1913 га по вул. Луганській, 5, а 25.10.2016 між відповідачами укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/73/18 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході розгляду справи прокурор не довів належними та допустимими доказами того, що земельна ділянка площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові передавалася в користування позивача і належить до земель оборони. Відтак, суд дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка на момент прийняття оскаржуваної ухвали перебувала в комунальній власності.

Враховуючи те, що при прийнятті оскаржуваної Ухвали від 31.07.2014 №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Луганській, 5» Львівська міська рада розпоряджалася земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005), беручи до уваги те, що спірна земельна ділянка надавалася в оренду відповідачу-2 для обслуговування об'єкту нерухомого майна, котрий на ній знаходиться, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстави для визнання незаконної цієї ухвали та визнання недійсним Договору оренди землі від 25.10.2016р., укладеного на підставі цієї ухвали - відсутні.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1913 га (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові, з огляду на те, що прокурор не довів належними та допустимими доказами належності вказаної земельної ділянки до державної власності.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, т.в.о. військового прокурора Львівського гарнізону подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/73/18 скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що в матеріалах справи є достатньо доказів виділення оборонному відомству земельної ділянки для розміщення військового містечка № 288 по вул. Луганській у м. Львові. Факт розташування по вул. Луганській,3 у м. Львові військового містечка №288 із земельною ділянкою площею 8,754 га був встановлений під час розгляду справи та сторонами не заперечується. Спірна земельна ділянка була сформована, як окремий об'єкт цивільних прав під номером 5 по вул. Луганській у м. Львові лише при розробці проекту землевідводу при передачі її в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз», а, відтак, не рахувалась за Міністерством оборони України. Однак, на переконання прокурора, вказані обставини не змінюють того факту, що спірна земельна ділянка площею 0,1913 га (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові є частиною належної Міністерству оборони України земельної ділянки, на якій розміщене військове містечко №288.

При цьому, апелянт зазначає, що накладення спірної земельної ділянки на територію військового містечка підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2005 у справі №1/893-9/428 та фотографіями бетонної огорожі по вул. Луганській, 3, які долучені прокурором до матеріалів справи, проте залишені судом першої інстанції без уваги.

27.06.2018 до суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова поступили письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких третя особа зазначає, що спірна земельна ділянка площею 0,1913 га накладається на територію військового містечка №288 у м. Львові і ні КЕВ м. Львова, ні Міністерство оборони України не відмовлялись від користування вказаною земельною ділянкою. Відтак, третя особа підтримує апеляційну скаргу, просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у данный справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

09.07.2018 до суду від ПАТ «Концерн Галнафтогаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, відповідач-2 зазначає, що прокурором не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт віднесення спірної земельної ділянки на вул. Луганській, 5 у м. Львові до земель оборони, набуття Міністерством оборони України прав на дану земельну ділянку у встановленому законодавством порядку, а в матеріалах справи відсутні докази входження чи накладення земельної ділянки на вул. Луганській,5 площею 0,913 га на земельні ділянки, на яких розташовується військове містечко №288.

11.07.2018 до суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/73/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

12.07.2018 до суду від Львівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач-1 зазначає, що земельна ділянка на вул. Луганській, 5 у м. Львові не перебувала у державній власності, не відводилась Міністерству оборони України чи КЕВ м. Львова та відповідно до Закону перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Львова. Відтак, розпорядження земельною ділянкою площею 0,1913 га на вул. Луганська,5 в м. Львові є виключною компетенцією Львівської міської ради.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/73/18 розподілено до розгляду головуючому судді Скрипчук О.С. Введено до складу судової колегії суддів Давид Л.Л. та Зварич О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою т.в.о. військового прокурора Львівського гарнізону на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі № 914/73/18.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 18.07.2018.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 та від 25.07.2018 в судових засіданнях оголошувались перерви до 25.07.2018 та 30.07.2018, відповідно.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №914/73/18 призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у даній справі на час проведення судової земельно-технічної експертизи зупинено.

30.08.2018 на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступив лист Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 004660 від 27.03.2018 року (вх. № 01-04/4945/18) з клопотанням судового експерта Сенейко І.Б. про погодження терміну виконання судової земельно-технічної експертизи у строк понад 90 календарних днів з початком фактичного її виконання з вересня 2019 року у зв'язку з надмірною експертною завантаженістю.

У зв'язку з звільненням судді - члена колегії Давид Л.Л. з посади судді Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, розпорядженням керівника апарату суду за № 599 від 10.09.2018 призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів у справі № 914/73/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 справу № 914/73/18 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Зварич О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 поновлено провадження у справі №914/73/18, розгляд клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сенейко І.Б. щодо погодження терміну виконання судової експертизи у справі № 914/73/18 призначено на 04.10.2016.

Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посади суддів Західного апеляційного господарського суду.

В газеті «Голос України» №185 (6940) від 03.10.2018, відповідно до вимог статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», опубліковано оголошення голови новоствореного суду про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, повязані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Справа №914/73/18 передана Львівським апеляційним господарським судом до Західного апеляційного господарського суду та автоматизованим розподілом справу №914/73/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи від 17.10.2018.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 справу №914/73/18 прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду. Розгляд клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сенейко І.Б. щодо погодження терміну виконання судової експертизи у справі № 914/73/18 призначено в судовому засіданні 05.11.2018 у приміщенні Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у клопотанні судового експерта Сенейко І.Б. про погодження терміну виконання судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року по справі № 914/73/18, у строк понад 90 календарних днів з початком фактичного її виконання з вересня 2019 року - відмовлено та витребувано з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №914/73/18.

23 листопада 2018 року до Західного апеляційного господарського суду згідно супровідного листа експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №006280 від 16.11.2018 поступили матеріали справи №914/73/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 17.12.2018.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі №914/73/18 призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення земельно-технічної експертизи поставлено наступне питання: чи накладається земельна ділянка, надана в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» площею 0,1939 га, по вул. Луганська, 5 у м. Львові (на підставі договору оренди землі від 25.10.2016 року, а.с.22, т. 1) на земельну ділянку військового містечка № 288, площею 8,74 га, розташовану по вул. Луганській у м. Львові повністю або частково? Якщо так, то в якій частині? Провадження у справі №914/73/18 на час проведення судової земельно-технічної експертизи зупинено.

Супровідним листом від 08.01.2019 матеріали справи № №914/73/18 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

11 лютого 2019 року до суду поступило клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: каталогу координат поворотних точок меж земельної ділянки військового містечка №288 площею 8,74 га, розташованої по вул. Луганській у м. Львові в СК (системі координат) Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному обсязі, із семизначних цифр до коми, двозначних після коми з відповідної документації із землеустрою, на підставі якої були видані правовстановлюючі документи, в паперовому (завірені вироб6ником або органом земельних ресурсів) та в електронному вигляді (файли форматуабо XML).

Окрім того, судовим експертом зазначено, що у зв'язку із значним поточним навантаженням експертів КНДІ судових експертиз, призначена судом експертиза у даній справі може бути виконана у строк понад 90 днів. Відтак, експерт просить суд погодити зазначений строк проведення експертизи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 поновлено провадження у справі №914/73/18, розгляд клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та погодження строку проведення експертизи у справі № 914/73/18 призначено в судовому засіданні на 04.03.2019; зобов'язано позивача, третю особу подати суду каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки військового містечка №288 площею 8,74 га, розташованої по вул. Луганській у м. Львові в СК (системі координат) Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному обсязі, із семизначних цифр до коми, двозначних після коми з відповідної документації із землеустрою, на підставі якої були видані правовстановлюючі документи, в паперовому (завірені вироб6ником або органом земельних ресурсів) та в електронному вигляді (файли форматуабо XML).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, задоволено частково. Направлено судовому експерту Київському науково-дослідному інституту судових експертиз експлікацію земельної ділянки площею 4.2953 га по вул. Луганській у м. Львові разом з матеріалами справи №914/73/18. Провадження у справі №914/73/18 на час проведення судової земельно-технічної експертизи зупинено.

Супровідним листом від 04.04.2019 матеріали справи №914/73/18 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27 травня 2019 року до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №914/73/18 разом з повідомленням експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 поновлено провадження у справі №914/73/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 01.07.2019.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Плотніцького Б.Д., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів, за результатами якого справу №914/73/18 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.07.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.09.2019.

В судовому засіданні прокурор, представники сторін та третьої особи підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, відзивах та письмових поясненнях на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» є власником нежилого приміщення будівлі літ.Б-1 (заправка) площею 3,7 кв.м., яка знаходиться в м. Львові по вул. Луганська, 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8994117 від 18.11.2005р.

Вказану будівлю відповідач-2 придбав за договором купівлі-продажу від 25.10.2005р., укладеним із Міністерством оборони України, від імені котрого діяло Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державнепідприємство «Укроборонсервіс». Станом на момент укладення даного договору приміщення перебувало у власності Міністерства оборони України на підставі рішення Господарського суду Львівської області №1/893-9/428 від 14.12.2004, зареєстрованого 05.01.2005 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №9459721.

31.07.2014 Львівська міська рада прийняла ухвалу №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Луганській, 5», якою затвердила ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надала земельну ділянку площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування автозаправної станції, перевівши із земель, що не надані у власність або користування, до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за функцією використання - землі комерції (з урахуванням змін, внесених ухвалами Львівської міської ради №3841 від 18.09.2014 та №858 від 14.07.2016).

На виконання вказаної ухвали, 25.10.2016 між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Луганській, 5 кадастровий №461036800:03:005:0005 загальною площею 0,1913 га на 10 років до 31.07.2014 для будівництва та обслуговування автозаправної станції.

ПАТ «Концерн Галнафтогаз» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,1913 га (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74940013 від 06.12.2016.

У січні 2018 року Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради, Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 31.07.2014 №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Луганській,5» зі змінами, внесеними ухвалами Львівської міської ради від 18.09.2014 №3841 та від 14.07.2016 №858; визнання недійсним договору оренди землі від 25.10.2016, укладеного між Львівською міською радою та ПАТ «Концерн Галнафтогаз»; визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1939 га, яка розташована у м. Львові по вул. Луганській, 5.

Підставою вказаного позову слугувало вилучення Львівською міською радою земельної ділянки площею 0,1913 га у м. Львові по вул. Луганській, 5 (кадастровий №4610136800:03:005:0005) з володіння Міністерства оборони України без відповідного погодження позивача, оскільки, за твердженням прокурора, вказана земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 8, 74 га, відведеної для розміщення військового містечка №288, та відноситься до земель оборони.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У частині 1 статті 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Аналогічні положення наведено і в частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України".

Відповідно до ст.80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони (ст.84 ЗК України).

Згідно ст.77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Обгрунтовуючи те, що земельна ділянка площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) у м. Львові по вул. Луганській, 5 є частиною земельної ділянки площею 8, 74 га, відведеної для розміщення військового містечка №288, та відноситься до земель оборони, прокурор покликається на наступні докази:

- Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №967 від 16.08.1956, відповідно до якого виконавчий комітет вирішив прирізати Львівській базі Головкульторга земельну ділянку площею 1,5 га. в урочищі «Персенківка» по новозапроектованій вулиці, яка проходить на південь від об'єкту почтова скринька №100 і всього вважати за Львівською базою Головкульторга 5,63 га. території.

- Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №433 від 10.04.1957, яким вирішено розширити належну ПрикВО приколійову площадку при ст.Персенківка до 12,0 га. за рахунок прирізки земельної ділянки 5,63 га. відведеної під будівництво бази Головкульторгу, з правом забудови відповідно до планового завдання та переносу на цю площадку топливного складу деревообробних цехів з вул. Козельницької.

- Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №3-с від 08.02.1985 «Про встановлення меж земельних ділянок військових містечок на території м. Львова», яким вирішено закріпити земельну ділянку площею 10,41 га по вул. Луганська, 2, 4, 6 за КЕЧ Львівського району КЕУ ПрикВО.

- Рішення Львівської обласної ради №97 від 20.03.1996 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні органів Міністерства оборони України» та матеріали інвентаризації земель Міністерства оборони Військове містечко №288 (вул. Луганська, 2, 4, 6) від 1993р., а також Зведені показники інвентаризації земель Міністерства оборони на території міст Львівської області, з яких вбачається, що на території військового містечка №288 за адресою по вул. Луганська, 2, 3, 4 із 10,41 га землі використовується за цільовим призначенням 8,74 га землі; 1,67 га землі не використовується для потреб оборони і підлягає відчуженню.

Крім цього, відповідно до Додатку №14 до Постанови спільного засідання колегії Міністерства оборони України №8/11 від 23.11.1993 « Про підсумки інвентаризації земель Міністерства оборони України» підлягає передачі в народне господарство по Львівській області земельна ділянка площею 1,67 га військового містечка №288, яке знаходиться у м. Львові на вул. Луганській, 2, 3, 4.

- Лист Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області №10-1323-0.2-1172/2-16 від 12.03.2016 щодо розбіжностей обліку земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по даних КЕВ м. Львова станом на 01.03.2016, з якого вбачається, що за військовим містечком №288 закріплена земельна ділянка у м. Львові по вул. Луганська, 1, 3, 5.

- Рішення Господарського суду Львівської області №1/893-9/428 від 14.12.2004, яким визнано право загальнодержавної власності на нежиле приміщення будівлі: літера Б-1, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 5 та належить Міністерству оборони України на праві оперативного управління.

Окрім того, прокурор зазначає, що накладення спірної земельної ділянки на територію військового містечка підтверджується наявними в матеріалах справи фотографіями бетонної огорожі по вул. Луганській, 3 та роздруківками з публічної кадастрової карти України.

Згідно з положенням частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Однак, прокурором не подано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, факту приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони, оскільки з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити факту відведення спірної земельної ділянки у м. Львові по вул. Луганська, 5 площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) Міністерству оборони України та її накладення на земельну ділянку військового містечка №288.

Так, рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №967 від 16.08.1956 та №433 від 10.04.1957 надавалася спочатку Львівській базі Головкультторгу, а згодом ПрикВО земельна ділянка площею 5,63 га в урочищі «Персенківка» по новозапроектованій вулиці, яка проходить на південь від об'єкту почтова скринька №100. Докази того, що земельна ділянки площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) входить в площу земельної ділянки (5,63 га.) в урочищі «Персенківка» в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №3-с від 08.02.1985 «Про встановлення меж земельних ділянок військових містечок на території м. Львова» закріплено за КЕЧ Львівського району КЕУ ПрикВО земельну ділянку площею 10,41 га. по вул. Луганська, 2, 4, 6. Однак, військове містечко №288 знаходиться за адресою м. Львів, вул. Луганська, 3, а спірна земельна ділянки площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 5.

Лист Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області №10-1323-0.2-1172/2-16 від 12.03.2016 щодо розбіжностей обліку земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по даних КЕВ м. Львова станом на 01.03.2016, не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки з вказаного листа та доданих до нього відомостей не вбачається на підставі чого Держгеокадастр та КЕВ м. Львова дійшли до висновку, що земельна ділянка у м. Львові, по вул. Луганська, 1, 3, 5 була відведена військовому містечку №288 на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №3-с від 08.02.1985р.

Окрім того, лист Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області №10-1323-0.2-1172/2-16 від 12.03.2016р. та додані до нього відомості не можуть вважатися достовірними доказами, оскільки суперечать іншим матеріалам справи, а саме листу Відділу Держгеокадастру у м. Львові №10-1323-0.2-1/2-17 від 03.01.2017, з якого вбачається, що в користування військового містечка №288 знаходиться земельна ділянка площею 8,74 га. на вул. Луганська, 2, 3, 4.

Крім цього, відповідно до довідки Відділу Дерземагентства у м. Львові №40/01-15/905 від 11.03.2014 земельна ділянка на вул. Луганська, 5 у м. Львові згідно земельно-кадастрових даних (згідно представленого плану земельної ділянки) відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування.

Рішенням Господарського суду Львівської області №1/893-9/428 від 14.12.2004, на яке посилається прокурор, визнано за позивачем право загальнодержавної власності на нежиле приміщення будівлі: літера «Б-1», яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 5. Однак, як вбачається з вказаного рішення, суд в справі№1/893-9/428 не досліджував та не встановлював обставин щодо надання та знаходження в користуванні позивача земельної ділянки під цим об'єктом.

Наявні в матеріалах справи роздруківки з публічної кадастрової карти України та фотографії бетонної огорожі, також не підтверджують факту відведення спірної земельної ділянки у м. Львові по вул. Луганська, 5 площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) Міністерству оборони України та її накладення на земельну ділянку військового містечка №288.

Відтак, надані прокурором в обґрунтування позовних вимог документи не підтверджують приналежності спірної земельної ділянки до території військового містечка №288, а, відтак, і до земель оборони.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Прокурором було заявлено до суду першої інстанції клопотання № 03-827 вих -18 від 28.02.2018 року про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи для встановлення чи накладається земельна ділянка, надана в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» площею 0,1939 га, по вул. Луганська, 5 у м. Львові на земельну ділянку військового містечка № 288, площею 8,74 га, розташовану по вул. Луганській у м. Львові. Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Однак, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що при розгляді справи виникла необхідність встановлення місця розташування спірної земельної ділянки ( її накладення на територію військового містечка №288), неможливість встановити вказані обставини з наявних в матеріалах справи доказів та необхідність застосування для з'ясування вказаних обставин спеціальних знань, колегія суддів дійшла висновку про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі №914/73/18 було призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення земельно-технічної експертизи поставлено наступне питання: чи накладається земельна ділянка, надана в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» площею 0,1939 га, по вул. Луганська, 5 у м. Львові (на підставі договору оренди землі від 25.10.2016 року, а.с.22, т. 1) на земельну ділянку військового містечка № 288, площею 8,74 га, розташовану по вул. Луганській у м. Львові повністю або частково? Якщо так, то в якій частині? Провадження у справі №914/73/18 на час проведення судової земельно-технічної експертизи зупинено.

11 лютого 2019 року до суду поступило клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: каталогу координат поворотних точок меж земельної ділянки військового містечка №288 площею 8,74 га, розташованої по вул. Луганській у м. Львові в СК (системі координат) Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному обсязі, із семизначних цифр до коми, двозначних після коми з відповідної документації із землеустрою, на підставі якої були видані правовстановлюючі документи, в паперовому (завірені вироб6ником або органом земельних ресурсів) та в електронному вигляді (файли форматуабо XML).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 поновлено провадження у справі №914/73/18, розгляд клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та погодження строку проведення експертизи у справі № 914/73/18 призначено в судовому засіданні на 04.03.2019; зобов'язано позивача, третю особу подати суду каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки військового містечка №288 площею 8,74 га, розташованої по вул. Луганській у м. Львові в СК (системі координат) Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному обсязі, із семизначних цифр до коми, двозначних після коми з відповідної документації із землеустрою, на підставі якої були видані правовстановлюючі документи, в паперовому (завірені вироб6ником або органом земельних ресурсів) та в електронному вигляді (файли форматуабо XML).

Однак, представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 04.03.2019 зазначили про відсутність у них витребуваних судом документів. Разом з тим, представник третьої особи в судовому засіданні надав суду експлікацію земельної ділянки площею 4.2953 га по вул. Луганській у м. Львові.

З огляду на наведене, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, задоволено частково. Направлено судовому експерту Київському науково-дослідному інституту судових експертиз експлікацію земельної ділянки площею 4.2953 га по вул. Луганській у м. Львові разом з матеріалами справи №914/73/18. Провадження у справі №914/73/18 на час проведення судової земельно-технічної експертизи зупинено.

Однак, 27 травня 2019 року до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №914/73/18 разом з повідомленням експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку земельно-технічної експертизи.

Відтак, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивачів на момент її вилучення або приналежності цієї земельної ділянки до земель оборони, що унеможливлює встановлення права позивача на цю земельну ділянку.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (діючого на момент виникнення спірних відносин) з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно пп. «а» п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону, у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, зокрема, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також які належать до земель оборони.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи, прокурором не доведено належними та допустимими доказами того, що земельна ділянка площею 0,1913 га (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові передавалася в користування позивача і належить до земель оборони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка на момент прийняття оскаржуваних ухвал перебувала в комунальній власності.

Вказане підтверджується також довідкою Відділу Дерземагентства у м. Львові №40/01-15/905 від 11.03.2014 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (вказана довідка є складовою документації щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2).

Відповідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст.116 ЗК України).

Згідно зі ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Враховуючи те, що при прийнятті оскаржуваної Ухвали від 31.07.2014 №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Луганській, 5» Львівська міська рада розпоряджалася земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1913 га. (кадастровий №4610136800:03:005:0005) підстави для визнання незаконної цієї ухвали та визнання недійсним Договору оренди землі від 25.10.2016, укладеного на підставі цієї ухвали - відсутні.

Окрім того, враховуючи те, що прокурор не довів належними та допустимими доказами належності спірної земельної ділянки площею 0,1913 га (кадастровий №4610136800:03:005:0005) на вул. Луганській, 5 у м. Львові до земель оборони, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на цю земельну ділянку.

Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем-2 було подано заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлені у справі обставини, які свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/73/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Окрім того, 18.07.2018 до суду від ПАТ «Концерн Галнафтогаз» поступило клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при здійсненні апеляційного провадження у справі №914/73/18 у розмірі 23 580,00 грн. за рахунок Міністерства оборони України.

01.07.2019 до суду від ПАТ «Концерн Галнафтогаз» поступило клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при здійсненні апеляційного провадження у справі №914/73/18 у розмірі 42 436,80 грн. за рахунок Міністерства оборони України.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 подано суду договір про надання правової допомоги №АО/С-18/2 від 02.07.2018, укладений між ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та АО «Ловейлс», додаток №1 від 17.07.2018 до договору про надання правової допомоги №АО/С-18/2 від 02.07.2018, акти наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 24.07.2018 на суму 23 580,00 грн. та від 26.06.2019 на суму 18 856,80 грн., рахунки від 17.07.2018 на суму 23 580,00 грн. та від 25.06.2019 на суму 18 856,80 грн.

Доказів, які підтверджують оплату позивачем наданої АО «Ловейлс» правової допомоги відповідачем-2 суду не подано.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Однак, відповідачем-2 не надано суду до закінчення судових дебатів доказів оплати виставлених АО «Ловейлс» рахунків за надання правової допомоги у даній справі, а отже не підтверджено фактичного понесення відповідачем-2 заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з додатку №1 від 17.07.2018 до договору про надання правової допомоги №АО/С-18/2 від 02.07.2018, сторони вказаного договору погодили, що оплата вартості наданих послуг ( надання правової допомоги у судовій справі №914/73/18) здійснюється протягом 1 календарного дня з моменту набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції у справі №914/73/18.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Однак, зважаючи на те, що відповідачем-2 до закінчення судових дебатів не подано суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та не заявлено про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, клопотання ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/73/18 залишити без змін, апеляційну скаргу т.в.о. військового прокурора Львівського гарнізону - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.09.2019 року