Справа № 2-54/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня  2010 року                                                                                       м. Олевськ

         Олевський районний суд Житомирської області

           в складі:  головуючого – судді                Ковальчука М.В.

                                       при секретарі                 Кострицькій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олевську  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача  про стягнення  аліментів на її користь на утримання  неповнолітніх дітей: дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  дочки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому зазначила , що шлюб між нею та відповідачем розірвано,  він ухиляється від добровільного утримання неповнолітніх дітей, не працює, угоди про сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Також зазначила, що  неповнолітні діти  проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, однак відповідачці важко одній матеріально утримувати дітей.

Позивачка в судове засідання не з’явилася,  але від неї надійшла   заява  в якій вона позов підтримала та просить суд розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла   заява  в якій він  просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

    Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 04 квітня 2008 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції та  вони мають спільних неповнолітніх дітей: дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  дочку – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,  які проживають  разом з позивачкою, що стверджується копією паспорту позивачки,  свідоцтвом про розірвання шлюбу,  свідоцтвами про народження дітей,  довідкою  Хочинської сільської   ради Олевського району.

Відповідач ухиляється від добровільного матеріального утримання дітей,  не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не є інвалідом та не страждає на тяжкі захворювання.

Позивачка не має можливості  самостійно утримувати неповнолітніх  дітей, домовленість про спільне утримання дітей  між сторонами не досягнута.

    Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку ,  що між сторонами виникли  правовідносини,  які врегульовані слідуючими нормативно-правовими актами:

    Так , відповідно до  ст. 180  Сімейного  Кодексу України  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття  .

Із змісту  ч. 3 ст. 181 Сімейного  Кодексу України слідує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до  ч. 2 ст. 182  Сімейного  Кодексу України  мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також  ст. 183  Сімейного  Кодексу України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину , визначається судом..

Відповідно до ч. 1 ст. 191 зазначеного Кодексу  слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

На підставі наведеного та встановленого суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, так як відповідач ухиляється від обов’язку  утримувати  неповнолітніх дітей,  чим ставить їх у складне матеріальне становище, а тому аліменти  на утримання   дітей  повинні бути стягнуті з відповідача  в судовому порядку .

  Керуючись вимогами   ст.  180, ч. 3 ст.  181, ч. 2 ст. 182, ст.  183, ч. 1 ст. 191 СК України,  ст. ст.   10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд –      

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2  ,  жителя ІНФОРМАЦІЯ_4  на користь ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  аліменти на утримання  неповнолітніх дітей : дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  дочки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,  в розмірі 1/2 частки  заробітної плати  (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України»,  щомісячно,  починаючи з 11 листопада 2009 року  до досягнення повноліття найстаршою  дитиною - ОСОБА_3, тобто до 06 березня 2012 року.

    Стягнути з ОСОБА_2  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Олевському районному суді Житомирської області в сумі 120,00 грн. на  рр 31217259700460, Код ЗКПО :  20413477,  Банк отримувача  ГУ ДКУ в Житомирській області,  МФО банку  811039.    

Стягнути з ОСОБА_2  державне мито за розгляд цивільної справи  в сумі 51,00 грн. в прибуток держави.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати  державного мита  відповідно до   п. 18   ч. 1  ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі двадцяти  днів після подачі письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі десяти  днів після оголошення рішення суду.    

 Суддя: