Справа № 1-3/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     Якутюка В.С.,

при секретарі                     Давиденко М.В.,

з участю прокурора                     Власова Є.К.,

підсудного                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району Київської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не військовозобов'язаного, тимчасово не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 14 травня 2007 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2007 року ОСОБА_1 був засуджений Києво- Святошинським районним судом Київської області за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців з іспитовим строком 3 роки на підставі ст.75 КК України, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий злочин при наступних обставинах:

22 вересня 2009 року близько 09 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі №1 гр.ОСОБА_2, яка розташована по вул.Шевченка, 60 в м.Богуславі, де скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно викрав в одній з кімнат на столі мобільний телефон марки "Нокіа-1208", вартість якого, згідно висновку експерта від 08 жовтня 2009 року середня ринкова вартість мобільного телефону марки "Нокіа - 1208", станом на 22.09.2009 року, становить: 160 грн., і який належить гр.ОСОБА_3, після чого з місця вчинення злочину зник, маючи можливість розпоряджатися чужим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4В. матеріальну шкоду.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю і показав, що він на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5. На обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, на даний час пенсіонер, інвалід 2 групи, раніше судимий. 22 вересня 2009 року, близько 09 години він пішов в гості до свого знайомого ОСОБА_6, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 і співмешкав з ОСОБА_2. Прийшовши, він з ОСОБА_6 сіли вживати спиртні напої за стіл. Вони випили пляшку горілки і він на серванті побачив мобільного телефона марки «Нокіа - 1208». Після цього в нього виник умисел на таємне заволодіння чужим майном і він у відсутності власника та сторонніх осіб таємно викрав вище вказаний мобільний телефон, який належить ОСОБА_7 і поклав в кишеню своєї куртки, після чого пішов в лікарню, де віддав вище викрадений мобільний телефон ОСОБА_8, який зустрічається з його донькою ОСОБА_9. Про те, що він викрав даний мобільний телефон в квартирі № 1, по вул. Шевченка, 60 в м. Богуслав, він ОСОБА_8 не казав. Після цього він пішов додому. На наступний день 23 вересня 2009 року він пішов в лікарню до ОСОБА_8 і забрав в нього викрадений ним мобільний телефон, тому що він дізнався, що на нього в міліцію написана заява. Після цього він пішов додому до ОСОБА_3 і віддав йому викрадений його мобільний телефон марки «Нокіа - 1208».В вчиненому злочині він щиро розкається і зобов'язується більше такого не робити, просив суд суворо його не карати і не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він проживає за вищевказаною адресою разом зі своєю мамою та вітчимом ОСОБА_6. На даний час він ніде не працює. На обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, на момент дачі показів психічно здоровий.30 серпня 2009 року його вітчим ОСОБА_6 подарував йому мобільний телефон марки «Нокіа -1208» і даним телефоном він користувався особисто.22 вересня 2009 року близько 11 годин 30 хвилин він прийшов додому на обід і хотів взяти свій мобільний телефон марки «Нокіа -1208», якого він залишив на серванті, але він подивився, що на серванті вище вказаного мобільного телефону не має і він запитався в матері, де його мобільний телефон, на що вона відповіла, що не знає. Після цього він із матір'ю пошукав в квартирі свій мобільний телефон, але його вони не знайшли. Після цього його мати розповіла, що його вітчим ОСОБА_6 пив горілку із своїм знайомим ОСОБА_1, більше в квартирі нікого не було і він здогадався, що його мобільний телефон викрав саме ОСОБА_1. Цього ж дня ввечері він поїхав додому до ОСОБА_1 і сказав, щоб він віддав його мобільний телефон, який викрав у їх із квартири, але його дружина ОСОБА_5 відповіла, що ніякого мобільного телефону її чоловік додому не приносив. На наступний день 23 вересня 2009 року, близько 12.00 години громадянин ОСОБА_1 прийшов до їхньої квартири і приніс його мобільний телефон марки «Нокіа - 1208», якого останній викрав із його квартири. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 він не має, цивільний позов заявляти він не буде. Просив суд не обирати підсудному міру покарання, пов’язану з позбавленням волі.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він, 22 вересня 2009 року біля 09 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, що належить гр.-ці ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефона марки “Нокіа-1208” вартістю 160 грн., який належав гр-ну ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв повному і об’єктивному розкриттю злочину, потерпілий до нього ніяких претензій не має.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить те, що він скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Незважаючи на обставини, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд приходить до висновку про призначення йому покарання відповідно до санкції ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки він вчинив злочин в період іспитового строку при звільненні від відбування покарання за попереднім вироком, а тому його виправлення та перевиховання можливо лише при ізоляції від суспільства.

Крім того, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2007 року був засуджений по ст.309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки і в період іспитового строку вчинив новий умисний злочин, то відповідно ст.71 КК України, при призначенні остаточного покарання підсудному слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Речові докази: мобільний телефон “Нокіа-1208” – повернути потерпілому ОСОБА_3

На підставі вищевикладеного та керуючись 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на срок два роки.

На підставі ст.71 КК України  до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2007 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1          до вступу вироку в законну силу міру змінити з підписки про невиїзд на тримання під варту в СІЗО №13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань по м.Києву і Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 17 березня 2010 року.

Речові докази: мобільний телефон “Нокіа-1208” – повернути потерпілому ОСОБА_3.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області на протязі 15-ти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Богуславський районний суд.

Головуючий: суддя         (підпис)         Якутюк В.С.